Экономические науки/7.Учет и аудит

К.е.н. Даценко Г.В.; Ковальчук Л.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Теоретичні основи фінансового контролю формування бюджету органів місцевого самоврядування

 

Протягом тривалого часу майже вся бюджетна система України перебувала в дуже скрутних умовах, що було спричинено рядом негативних факторів, а саме: дефіцитом обсягу затверджених бюджетних асигнувань та відсутністю гарантій отримання коштів у затверджених обсягах. За таких умов у попередні роки помітно впала адміністративна дисципліна при розробці та при затвердженні кошторисів доходів та видатків. [2].

У зв`язку з цим виникає необхідність удосконалення контролю в бюджетних установах, у тому числі прийомів і способів перевірки правильності формування бюджету органів місцевого самоврядування.

Дослідженню цих проблем приділили увагу у своїх працях провідні вітчизняні вчені: С. В. Свірко, Л. В. Панкевич, В. М. Опарін, С. Я. Кондратюк, О. Д. Василик, К. І. Павлюк, П. Й. Атамас,В. І. Малько,  Р. Т. Джога, М. М. Каленський, В. І. Крисюк, О. В. Юрченко та ін.

Метою статті є висвітлення теоретичних основ фінансового контролю формування бюджету органів місцевого самоврядування.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»доходи  місцевих  бюджетів  формуються за рахунок власних, визначених законом,  джерел та закріплених у встановленому закономпорядку  загальнодержавних податків,  зборів та інших обов'язкових платежів. 

Органи місцевого самоврядування можуть  мати  позабюджетніцільові (у тому числі валютні) кошти.Ці кошти перебувають на спеціальних рахунках  в  установахбанків.Порядок формування та використання позабюджетних  цільових (у тому числі валютних) коштів місцевого самоврядування визначаються положеннями про ці кошти, що затверджуються відповідною радою.

 Органи   місцевого  самоврядування  відповідно  до  закону можуть встановлювати місцеві податки і збори.  Місцеві  податки  ізбори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.
  Починаючи з 2000 року в бюджетному законодавстві України відбулися деякі зміни, а саме: розподіл бюджету на загальний і спеціальний фонди; включення до бюджетів всіх рівнів позабюджетних коштів бюджетних установ та організацій.У зв`язку з цими змінами Кабінет Міністрів України своєю постановою затвердив Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів та видатків бюджетних установ та організацій.

Згідно з цим порядком, кошторис є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень [1].

Для правильної та своєчасної організації роботи, пов`язаної зі складанням проектів кошторисів, головні розпорядники, керуючись відповідними вказівками Міністерства фінансів України, місцевих фінансових органів щодо складання проектів відповідних бюджетів на наступний рік: встановлюють для розпорядників граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їх складання; розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони повинні додержуватись, виходячи із законодавства, і які необхідно для правильного визначення видатків у проектах кошторисів; забезпечують складання проектів кошторисів на централізовані заходи, що здійснюються безпосередньо головними розпорядниками; проводять наради з керівниками підвідомчих установ [3].

Належне складання кошторису доходів і видатків бюджету вимагає дотримання таких принципів:

-         використання аналітичної інформації при розробці планів видатків і оцінці результатів виконання кошторису доходів і видатків бюджету;

-         відповідності зобов`язань розміру бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами;

Таким чином, контроль заформування  бюджетуорганів місцевого самоврядуванняоб'єктивно комплексно оцінити роботу територіальних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у фінансовій сфері, їх спроможність ефективно забезпечувати життєдіяльність існуючого господарства території, ощадливо використовувати наявні фінансові ресурси та вишукувати додаткові джерела наповнення бюджету, тобто дозволить заощадити сотні тисяч гривень державних коштів та попередити утворення боргів.

 

Література:

1. Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р., № 228

2. Дудчик В.В., Фірстенко В.В. Перевірка правильності складання кошторису бюджетної установи: методика і завдання // Фінансовий контроль. –  2010. –  № 1. – С. 58-63

3. Прохорова О. С. Кошторис бюджетної установи: історія розвитку, порядок та перевірка правильності складання // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2009. – № 2(6). – С. 119-123