Экономические науки / Учет и аудит

Пошукувач Сенчук Т. Я.

кафедра бухгалтерського обліку, Львівська комерційна академія, Україна

ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ ВИТРАТ НА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РОЗРОБКИ: ТЕОРЕТИКО-ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТ

Результати діяльності підприємства, його конкурентоспроможність, стійкість до змін ринкового середовища головним чином залежать від запровадження ефективної системи управління. Однією з функцій системи є внутрішньогосподарський контроль, який сприяє якісній розробці управлінських рішень й ефективному досягненню цілей підприємства.

Слід відмітити, що існують різні точки зору щодо запровадження системи внутрішнього контролю на вітчизняних підприємствах. Так, Л. В. Сотникова [1] притримуються думки, що здійснення функцій контролю буде більш дієвим при запровадженні децентралізованої системи управління підприємством. Протилежної думки дотримується К.І. Редченко [2], який вважає, що ефективність управління при здійсненні внутрішньогосподарського контролю залежить від взаємозв’язку структурних одиниць підприємства та охоплення всіх часових періодів його діяльності.

Вважаємо, що форма внутрішньогосподарського контролю щодо витрат на дослідження та розробки залежить від періодичності здійснення процедур контролю, послідовності і стадій їх виникнення. Тому для досліджуваних витрат доцільно виділяти попередній, поточний і наступний види контролю.

Попередній контроль передує фінансово-господарській операції, який вважається найбільш ефективним, що дозволяє попереджувати недоліки, безгосподарність, марнотратство та може здійснюватись під час складання кошторису, при розробці норм витрат, планування результатів від проведених досліджень.

Поточний контроль здійснюють на стадії завершення тих чи інших проведених досліджень і розробок, а також освоєння нових видів продукції. За його допомогою відбувається взаємозв’язок між суб’єктом і об’єктом управління, що дає змогу своєчасно вплинути на здійснення операції. Для цього керівники підприємств, їх відділів, фахівці бухгалтерських служб зобов’язані не формально підписувати документи, а глибоко вникати в їх зміст, аналізувати суть господарських операцій та показників. Це дає можливість перевірити економічну доцільність та обґрунтованість цих операцій і впливати на ефективність проведених досліджень. Технологічний поточний контроль здійснюють інженери, технологи за технологією виробництва, якістю проведених досліджень і розробок нових видів продукції відповідно до стандартів і технічних умов.

Наступний контроль здійснюється шляхом проведення ревізій та тематичних перевірок діяльності відповідних структурних підрозділів і підприємства в цілому. Він передбачає перевірку проведених досліджень і розробок після їх здійснення, а тому його ефективність є меншою за вище розглянуті види контролю.

Так, при запровадженні дієвої системи внутрішньогосподарського контролю потрібно враховувати такі взаємопов’язані компоненти: управлінський контроль та контрольне середовище – передбачає основу системи внутрішнього контролю і забезпечується шляхом визначення організаційної структури та чіткою підзвітністю підрозділів, персоналу; визнання та оцінка ризику – визначення ризиків у відповідних внутрішніх документах, на які наражається підприємство у процесі проведення досліджень та розробок; здійснення контролю та розподіл повноважень – головною характеристикою внутрішнього контролю є компетентність персоналу, що здійснює функції контролю і важливим є розподіл функціональної відповідальності або поділ обов’язків; інформаційні системи управління та комунікації – інформаційна система пов’язує всі компоненти системи внутрішнього контролю шляхом складання й обміну звітами, що містять операційну, фінансову та консолідовану інформацію, яка дозволяє контролювати операції з досліджуваних витрат.

Слід відмітити, що основною метою контролю витрат на дослідження та розробки на досліджуваних підприємствах є встановлення достовірності первинних даних щодо накопичення і списання даних витрат, повноти та своєчасності відображення первинних даних у зведених документах і облікових регістрах, правильності ведення обліку витрат та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності інформації щодо витрат, наведеній в управлінській звітності.

Отже, внутрішній контроль витрат на дослідження та розробки має бути організований таким чином, щоб забезпечував виявлення фактів нераціонального використання ресурсів, запобігання перевитратам сировини й матеріалів на них тощо.

Література

1. Сотникова Л. В. Внутренний контроль и аудит / Л. В. Сотникова : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dtkt.com.ua/show/ 3cid0119.html

2. Редченко К. І. Управленческий контроль и аудит / К. І. Редченко : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:www.sfin.ru/ias/uprcontrol.shtm