к.е.н. Даценко Г.В. , Семененко О.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Ревізія операцій з основними засобами

Операції з основними засобами належать до найбільш складних видів роботи підприємства з огляду на їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку. Перевіряючи надходження, рух і вибуття основних засобів, правильність кореспонденції рахунків, важливо брати до уваги організаційну форму об'єкта контролю.

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у виробничому процесі або надання в оренду іншим особам чи для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій і очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший, ніж рік).

При проведенні ревізії основних засобів ревізор визначає такі пункти перевірки, а саме: правильності визначення та оцінки основних засобів, правильності інвентарного обліку, правильності обліку надходження об’єктів, дотримання вимог порядку нарахування амортизації, достовірності обліку вибуття об’єктів, достовірності обліку витрат на ремонт основних засобів, правильності відображення оренди основних засобів.

Для проведення ревізії основних засобів необхідні первинні документи, регістри синтетичного та аналітичного обліку, даної квартальної та річної звітності, податкова, статистична та оперативна звітність.

Послідовність проведення ревізій основних засобів: обстеження місць зберігання основних засобів та їх стану на складах, фермах, у бригадах, гаражах, ангарах; проведення контрольних інвентаризацій; аналіз використання матеріальних ресурсів та їх структури; документальна перевірка руху основних засобів – оприбуткування і використання, а також списання за цільовим призначенням, внутрішнього переміщення; аналіз й оцінка стану обліку і внутрішньогосподарського контролю, вивчення матеріалів інвентаризації та організації роботи по відшкодуванню матеріальних збитків, розробка заходів щодо збереження майна та інших матеріальних ресурсів, ефективного їх використання. [1]

Основна відповідальність за організацію та забезпечення контролю за зберіганням і збереженням основних засобів покладається на внутрішньогосподарський контроль. Його здійснюють керівники підприємств, спеціалісти, керівники виробничих підрозділів, обліково-економічна служба, матеріально-відповідальні особи. Важливим організаційним питанням є закріплення основних засобів за матеріально-відповідальними особами, для чого із комірниками, завідуючими складами та іншими матеріально-відповідальними особами укладають договір про повну матеріальну відповідальність. Керівники і спеціалісти постійно стежать за технічним станом будівель, споруд, техніки, організовують їх ремонт, вживають заходів щодо найбільш повного використання виробничих потужностей та експлуатаційних можливостей, дотримання правил експлуатації машин, обладнання та їх зберігання. У процесі як внутрішніх, так і зовнішніх ревізій велику увагу звертають на перевірку умов зберігання та збереження основних засобів. При цьому широко використовують контрольні (вибіркові) інвентаризації. Перед інвентаризацією основних засобів проводять підготовчу роботу, а саме: перевіряють наявність і стан інвентарних карток або книг, технічних паспортів, іншої технічної документації, наявність документів на основні засоби, здані або прийняті підприємством в оренду, на зберігання чи тимчасове використання. Відповідним чином обробляють усі інші документи по надходженню і витрачанню основних засобів, роблять записи у картках чи книгах складського обліку і виводять залишки на початок інвентаризації.

Обліковують основні засоби по кожному інвентарному об’єкту. Для індивідуального обліку інвентарні об’єкти нумерують, тобто присвоюють їм інвентарні номери. Аналітичний облік основних засобів ведуть в інвентарних картках. На кожний об’єкт відкривають окрему картку, вказують назву та призначення об’єкта, його місцезнаходження, коротку характеристику, дані про капітальний ремонт та інші показники. Відкриті картки записують в опис, чим забезпечується контроль за наявністю карток. Ревізор перевіряє правильність ведення інвентарних карток шляхом звірки їх з актами на приймання о. з., інвентарним списком, записами у регістрах бухгалтерського обліку. [2]

У процесі виробництва основні засоби втрачають свою споживну вартість і переносять її на створюваний за їхньою участю продукт. Внаслідок цього основні засоби втрачають виробничі якості і, якщо вони не можуть бути відновлені ремонтом або модернізацією чи відновлення стає економічно невигідним, їх ліквідують. Так, їх вартість у вигляді амортизаційних відрахувань включають у собівартість виробленої продукції. В процесі її реалізації надходить виручка. Ревізор перевіряє розрахунки по визначенню амортизації і віднесення її на об’єкти обліку. Також він перевіряє відповідність і законність вибору методу нарахування амортизації основних засобів відповідно до Податкового Кодексу України. [3]

Витрати на ремонт основних засобів списують безпосередньо у витрати того виробництва, де їх використовують. Ревізор перевіряє кошторис ремонтних робіт, їх калькулювання, списання витрат, відповідність фактичного обсягу і вартості виконаних робіт відображеним показникам у обліку. При перевірці використовується контрольний обмір робіт. [1]

Кожне підприємство прагне раціональніше використовувати наявні основні засоби. Якщо основні засоби йому мало потрібні, неефективно використовуються, то це призводить до замороження коштів, зниження фондовіддачі. Зайве, яке не використовується на підприємстві, устаткування, транспортні засоби, прилади, інструменти, робоча та продуктивна худоба можуть бути продані. Підприємство має право списувати з балансу морально застаріле, зношене і непридатне для подальшого використання устаткування, транспортні засоби, інвентар та інструмент, якщо відновлення цього майна неможливе, економічно невигідне або воно не може бути реалізоване. Для визначення об’єктів, які підлягають списанню, та оформлення необхідної документації на списання ОЗ, за наказом керівника підприємства або власника створюють комісії. Вони здійснюють безпосередній огляд об’єкта, встановлюють причини списання, визначають можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів об’єкта, який списують, складають акти на списання ОЗ і подають їх (відповідно) на розгляд правлінню, загальним зборам, керівнику чи власнику підприємства. При цьому комісія використовує відповідні документи: технічні паспорти, відомості бонітування тварин, акти аварії машини та інші. Списання будівель та споруд комісія оформляє актом. Якщо ОЗ списують внаслідок стихійного лиха, передчасного зношення, аварій, то до актів прикладають копії документів, де вказані причини списання із зазначенням заходів, які прийняті щодо винуватця. Після затвердження актів ОЗ розбирають і списують. [2] Ревізор перевіряє дотримання законодавства щодо списання об’єктів о. з., використовуючи акти на ліквідацію, договори купівлі-продажу, розрахунки обґрунтованості рішень на ліквідацію об’єктів, правильність визначення результатів від ліквідації. Звертається увага на те, чи під виглядом ліквідації або продажу по занижених цінах не проходить привласнення об’єктів.

Література:

1. Максімова В.Ф. Контроль і ревізія. Навчальний посібник. Одеса: Одеський державний економічний університет, 2003, 334 с.

2. Живко 3. Б., Франчук В. І., Живко М. О. Контрольно-ревізійна діяльність. Конспект лекцій. Модуль 1 і 2: Навч. посібник.-К.: Алерта, 2008.-355 с.

3. Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями.