Урусова З. П. к.е.н., доцент кафедри обліку та аудиту, Клопова М.В.

Запорізький національний університет

м. Запоріжжя

ТЕОРЕТИЧНІ УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА НАПРЯМИ ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ І РЕВІЗІЇ ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ ЗАГАЛЬНОГО ФОНДУ

Проблеми ефективного використання бюджетних коштів та оцінки результатів управління актуальні для України. На сьогодні спостерігається тенденція до приниження ролі ревізії, суттєво послабились функції державного контролю за збереженням державної власності. Тому стало частим явищем зловживання у фінансово-економічній сфері, а це – умисне приховування прибутків від оподаткування, нецільове, неефективне та незаконне використання бюджетних коштів керівниками різних рівнів, розкрадання державного і комунального майна [1].

Перш ніж визначити основні аспекти здійснення контролю і ревізії використання коштів загального фонду, доцільно спершу визначити поняття "контроль" та "ревізія", а потім розкрити сутність видатків загального фонду.

Сутність та зміст контролю не можуть бути ґрунтовно розкриті у відриві від сфери управлінської діяльності, яку він обслуговує. Контроль – перевірка використання тих чи інших господарських рішень з метою встановлення їх законності та економічної доцільності [2, с.35].

Ревізія – це метод документального контролю фінансово-господарської діяльності підприємства за дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірності обліку та звітності; спосіб документального виявлення недостач, розтрат, привласнення коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань [3, с.189].

Видатки бюджетних організацій визначаються як сума коштів, використаних бюджетною організацією у процесі господарської діяльності в межах сум, передбачених кошторисом. Облік видатків у бюджетних установах має характерну відмінність – розподіл їх на касові та фактичні [4, с.157].

Касовими видатками вважаються всі суми, видані установою банку або органами Держказначейства з поточних бюджетних реєстраційних рахунків як шляхом безготівкової оплати рахунків, так і готівкою.

Фактичні видатки – це дійсні видатки установи, оформлені відповідними документами, включаючи видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованими зарплатою та стипендіями.

Проведення перевірки використання коштів загального фонду спрямоване на визначення законності, доцільності й ефективності використання коштів державного бюджету, а також правильності відображення фінансових операцій у бухгалтерському обліку в цілому.

Основні напрями проведення контролю і ревізії використання коштів загального фонду:

1) перевірка наявності єдиного кошторису доходів і видатків та законності, обґрунтованості та своєчасності його складання й затвердження;

2) перевірка ефективності використання коштів загального фонду, що здійснюється на підставі вивчення правових та фінансово-економічних обґрунтувань потреб їхнього виділення й використання (бізнес-планів, листів, клопотань тощо) і порівняння отриманого й очікуваного результатів витрачання коштів;

3) оцінка правильності встановлення і застосування посадових окладів (ставок) заробітної плати, доплат, надбавок та премій відповідно до чинних нормативних актів, а також цільового використання коштів загального фонду, отриманих з державного бюджету на покриття заборгованості із заробітної плати та інших соціальних виплат;

4) перевірка правомірності списання на витрати грошових коштів і матеріальних цінностей за кожною зі статей кошторису, наявності належно оформлених касових, банківських, інших бухгалтерських документів та їхньої достовірності;

5) перевірка канцелярських і поштово-телеграфних витрат, виходячи з потреби максимальної ощадливості в їхньому використанні;

6) перевірка доцільності та законності витрат на придбання і ремонт основних засобів об’єкта перевірки;

7) перевірка дотримання встановлених лімітів на утримання службових легкових автомобілів, правильності застосування норм витрат пально-мастильних матеріалів, заповнення маршрутних листів, використання автотранспорту за призначенням .

Кваліфіковано організувати ревізію, об’єктивно й принципово обґрунтувати кожний факт, наведений в акті ревізії, – важлива і відповідальна частина ревізійної роботи. Однак цим ревізія не завершується. Ревізія вважається завершеною, якщо виявлені порушення усунено і вжито заходів щодо недопущення їх у майбутньому.

Отримані дані в майбутньому допоможуть попередити нецільове і неправомірне витрачання коштів державного бюджету, чим поліпшать дефіцитну ситуацію багатства держави.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гудима О.В. -- Удосконалення організації та методики проведення ревізій у бюджетних установах / О. В. Гудима. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dtr_ep/2011_6/files/EC611_45.pdf

2. Усач Б. Ф. Контроль і ревізія : підручник / Б. Ф. Усач. – К. : Знання-Пресс, 2006. – С. 35.

3. Контроль і ревізія / Бутинець Ф. Ф., Бардаш С. В., Малюга Н. М. – Житомир : ЖІТІ, 2000. – С. 189.

4.Матвєєва В. Усе про облік і оподаткування бюджетних організацій / В. Матвєєва, С. Замазій, Я. Клиженко ; ред. Я. Кавторєва. – Х. : Фактор, 2011. – 656 с.

5. Бюджетний кодекс України від 05.02.2012 р., із змінами, внесеними згідно із Законом № 4318-VІ від 12.01.2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua.