Жуков В.І., *Перепадя
С.В., Моісеєнко А.С., Зайцева О.В., Книгавко В.Г., Бондаренко М.А., Гордієнко Н.О.
Харківський національний
медичний університет,м.Харків, Україна
*Харківська медична
академія післядипломної освіти, м.Харків Україна
Стан ерготропної функції у хворих
на колоректальний рак з компенсованою
та субкомпенсованою обтураційною товстокишковою непрохідністю і її прогностичне
клінічне значення
Завдяки
багаточисельним дослідженням було встановлено, що серед факторів, які впливають
на виникнення і розвиток пухлини в організмі, суттєве значення має
нейроендокринна система. Відомо що, вона відіграє головну роль в обмінних і
захисно-пристосувальних реакціях організму [1]. В результаті трофічних
процесів, що здійснюються в організмі під впливом симпато-адреналової системи (САС), безпосередню участь приймають,
як відомо, катехоламіни (КА): норадреналін (НА) – медіатор, що вивільняється в
нервово-тканинних синапсах при збудженні постгангліонарних синаптичних волокон,
і адреналін (А) – гормон, що вивільняється в кров клітинами мозкової речовини
наднирників [1].
За характером своєї дії КА
відносяться до сполук ерготропного ряду, які реалізують швидку мобілізацію
енергетичних ресурсів організму і забезпечують працездатність різних систем
організму. Ці ефекти КА обумовлені їх здатністю стимулювати вуглеводний і
ліпідний обмін та впливати таким чином на скорочувальні функції серця, м’язів
та на проведення нервових імпульсів [2].
Сьогодні
загально прийнято, що секреція КА триває постійно, але їх кількість змінюється
внаслідок впливу тих або інших подразників, на які наднирники дуже чітко
реагують.
При виникненні злоякісного
процесу динаміка стану КА-ергічних систем в багатьох випадках подібна з
картиною, що спостерігається при стресі [4, 5].
При
стресових впливах САС забезпечує першу лінію захисту. В цих випадках, після
вилучення в кров НА із гіпоталамусу та інших відділів ЦНС, що приводить до
активації САС ( стадія тривоги), спостерігаються зміни в стані
катехоламінергічних систем і підвищується проникність гемато-енцефалічного
бар’єру для моноамінів [3]. На стадії резистентності спостерігається підвищення
синтезу НА в нервовій системі, а в стадії виснаження спостерігається зниження
активності САС при поступовому зменшенні рівня НА в ЦНС. Таким чином, розвиток
адаптації у відповідь на стресові впливи з участю САС носить такий же стадійний
характер, як і при участі гіпофізарно-наднирникової системи.
Фармакологічна корекція
діяльності САС підвищує антиметастатичну резистентність і активує імунну
систему [5]. Не викликає сумніву важлива роль САС – її гормонів і медіаторів –
в забезпеченні сталості внутрішнього середовища організму і створенні
необхідних умов, що забезпечують життєдіяльність організму [3,6]. В силу своєї
важливої ролі в системі нейро-гуморальної регуляції функції організму біогенні
аміни привертають велику увагу дослідників, як показники можливого
прогнозування не тільки виникнення захворювань, але й ефективності лікування.
Будучі одночасно гормонами мозкового шару наднирників і медіаторами нервової
системи, КА приймають участь у створенні необхідного забезпечення
життєдіяльності в умовах граничних навантажень і стресу. Необхідно відмітити,
що, з одного боку, нейроендокринна система відіграє важливу роль у виникненні і
рості злоякісних пухлин, а з іншого – пухлинний процес визиває глибокі
порушення системного, тканинного і клітинного рівнів нейрогуморальної
регуляції. Ці порушення, у свою чергу, виступають як додатковий патогенетичний
фактор прогресії пухлин. Недостатньо вивченим залишається проблема участі САС у
розвитку новоутворень різної локалізації, а також можливість регуляторного її
впливу на процеси розвитку онкогенезу на усіх стадіях захворювання, збереження,
або відновлення регуляції на етапах ремісії і в післяопераційний період.
Вище сказане робить актуальним мету роботи - вивчення стану
ерготропної функції організму у хворих на колоректальний рак (КРР), ускладнений
хронічною обтураційною товстокишковою непрохідністю і обґрунтування
прогностичних критеріїв оцінки ступеню тяжкості перебігу хвороби.
Матеріали і методи дослідження.
Програма дослідження передбачала
визначення стану ерготропної функції за вмістом катехоламінів в сечі і
сироватці крові у двох групах хворих з
компенсованою і субкомпенсованою непрохідністю товстої кишки та у групі
порівняння, що включала умовно-здорових людей, які не мали особливих скарг на
стан свого здоров’я. Хворі на КРР проходили обстеження й лікування в обласному
клінічному онкологічному центрі м. Харкова. Стадії розвитку пухлинного процесу
були підтверджені клінічними, лабораторно-інструментальними і гістологічними
методами. Першу групу з компенсованою (III стадія) товстокишковою обтураційною непрохідністю
склали 30 хворих (16 чоловіків і 14 жінок) віком 63,5±6,2 роки. До другої групи
з субкомпенсованою обтураційною непрохідністю (IV стадія) було включено 27
хворих (15 чоловіків та 12 жінок) віком 68,4±8,2 роки. Середній вік групи
порівняння n=23 (12 чоловіків, 11
жінок) складав 64,5±7,8 років.
Активність
ерготропної функції організму визначали за вмістом в сечі адреналіну,
норадреналіну, дофаміну, дігідроксифенілаланіну (ДОФА) та дофаміну в крові.
Метод виділення КА із сечі включає три основні стадії: збір і зберігання
матеріалу, його фракціонування для визначення необхідних показників та їх
кількісне визначення. Принцип виділення КА із сечі заснований на їх адсорбції в
лужному середовищі в колонці з окисом алюмінію (Al2O3).
Елюцію на першому етапі здійснювали 0,25н СН3СООН. При цьому з
адсорбента знімали адреналін, норадреналін, дофамін і частково ДОФА. На другому
етапі залишки ДОФА елюїровали 1н HCl. КА визначали флуориметричним методом,
принцип якого полягає в тому, що під впливом окиснювачів вони перетворюються в
адренохром і норадренохром. В присутності лугів амінохром шляхом
внутрішньомолекулярного самовідновлення перетворюється в амінолютини, які
здатні до флуоресценції під дією ультрафіолетового світла. В якості окиснювачів
використовуються йод і залізо, в якості стабілізатора флуоресценції –
аскорбінова кислота. Дослідження флуоресценції здійснювали при довжині хвилі
λ=432-535нм для визначення адреналіну і норадреналіну, при
λ=365-436нм - для дофаміну і ДОФА. Розрахунки концентрації ДОФА, дофаміну,
адреналіну і норадреналіну здійснювали за стандартними кривими. Визначення
дофаміну в плазмі крові здійснювали методом, що заснований на його окисленні
йодом з утворенням яскраво флуоресцуючого діоксиіндолу, який визначають флуориметрично.
При цьому спостерігали флуоресценцію дофаміну при довжині хвилі λ=435нм. Статистичну вірогідність між
показниками активності ерготропної функції організму хворих і умовно-здорових
оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента-Фішера.
Результати досліджень та їх
обговорення. Результати досліджень виявили у хворих на колоректальний рак порушення
екскреції катехоламінів у порівнянні з умовно-зоровими пацієнтами. У цілому
вони характеризувались зменшенням окремих форм КА і демонстрували єдиний
напрямок зсувів у симпато-адреналовій системі (табл.1). Така динаміка може
віддзеркалювати наявність дефіциту КА і в головному мозку, і недостатньої
резервної активності САС та ерготропної функції організму.
Таблиця 1
Показники стану симпатоадреналової системи у хворих на КРР з обтураційною товстокишковою непрохідністю до лікування (сеча)
|
Група спостереження |
Показники М±m (ммоль/добу) |
|||
|
ДОФА |
Дофамін |
Норадреналін |
||
|
Умовно-здорові пацієнти (n=23) |
93,6±8,2 |
3453,7±212,8 |
147,8±12,6 |
35,4±,8 |
|
Компенсована обтураційна непрохідність – III стадія (n=30) |
* 48,3±7,1 |
* 2065,9±176,3 |
* 67,4±9,1 |
* 17,2±4,5 |
|
Субкомпенсована обтураційна непрохідність – IV стадія (n=27) |
* 26,5±5,4 |
* 1708,6±143,5 |
* 42,7±4,2 |
* 13,6±2,2 |
Примітка: * різниця з групою «умовно здорові» вірогідна, р<0,05
У переважної більшості
хворих на КРР (96,7%) вміст ДОФА при компенсованій і субкомпенсованій
непрохідності зменшувався в добовій сечі відповідно у 1,94 рази (на 48,4%) і у
3,53 рази (на 71,7%). Що стосується екскреції дофаміну і норадреналіну у хворих
на КРР, то відмічалось зниження в добовій сечі при ІІІ стадії пухлинного
процесу цих показників відповідно у 1,67 рази (на 48,2%) і у 2,2 рази (на
54,4%). У пацієнтів з ІV стадією канцерогенезу добова екскреція дофаміну
зменшувалась у 2,02 рази (на 51,5%), а норадреналіну в 3,46 рази (на 71,1%).
Відомо, що норадреналін безпосередньо приймає участь в збереженні контролю
імунного статусу організму. Вміст адреналіну було знижено у 2,05 рази (на
51,5%) і у 2,6 рази(на 61,6%)
відповідно при ІІІ і ІV стадії КРР. Рівень визначаємого адреналіну в сечі у
значній мірі характеризує стан мозкового шару наднирників.
Дослідження свідчать, що в умовах
формування КРР спостерігаються порушення балансу КА як в ЦНС, так і на
периферії. Ці зміни можуть бути поєднані з пригніченням ерготропної функції і
розвитком патологічних процесів в ЦНС, серцево-судинній і дихальній системах,
скелетних м’язах, шлунково-кишковому тракті, згортальній і антизгортальній
системах, порушенням гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової взаємодії та ін. На
думку деяких авторів [4,5], пригнічення САС знижує антиметастатичну та
імунологічну резистентність організму, призводить до дисбалансу внутрішнього
середовища і нейрогуморальної регуляції.
Визначення
дофаміну в плазмі крові виявило також його суттєві зміни (табл.2). У хворих на
КРР з обтураційною компенсованою непрохідністю товстої кишки вміст його
знижувався у 1,8 рази (на 44, 8%), а при субкомпенсованій – у 2,76 рази (на
63,8%).
Таблиця 2
Вміст дофаміну у плазмі крові
хворих на КРР при обтураційній товстокишковій непрохідності (мкмоль/л)
|
Група спостереження, М±m |
||
|
Умовно-здорові пацієнти (n=23) |
Субкомпенсована обтураційна непрохідність (n=27) |
Компенсована обтураційна непрохідність (n=30) |
|
0,58±0,07 |
0,21±0,04* |
0,32±0,05* |
Примітка: * різниця з групою «умовно здорові» вірогідна, р<0,05
Таким чином, аналіз
результатів свідчить, що у хворих на колоректальний рак з обтураційною
товстокишковою непрохідність спостерігається пригнічення ерготропної функції
організму. Найбільш суттєві зміни цієї функції встановлені при субкомпенсованій
стадії обтураційної непрохідності, розвиток дезадаптації симпато-адреналової
системи у відповідь на виникнення і формування злоякісного процесу. Дослідження
виявили значні порушення в забезпеченні енергетичної сталості внутрішнього
середовища організму і створенні необхідних умов для підтримки життєдіяльності
організму, які поєднані з пригніченням біоенергетичних процесів і метаболічною
імунодепресією, що характеризує інтенсивне старіння хворих з онкопатологією
товстої кишки. Результати показують, що зменшення екскреції КА корелює з
тяжкістю перебігу хвороби і може бути прогностичним критерієм ефективності
хірургічного лікування. Аналіз свідчить, що хвороба протікає на фоні
пригнічення усіх метаболічних процесів і зниження усіх захисних резервів та
потребує метаболічної корекції ерготропної й трофотропної функції організму.
Література:
1. Клименко Е.М., Шевелева В.С., Мельников Р.А.
Содержание катехоламинов в опухолях желудочно-кишечного тракта //Вопросы мед.
химии, 1983. - №2. – С.16-21.
2. Теппермен Дж., Теппермен Х. Физиология обмена
веществ и эндокринной системы. М.: Медицина, 1989. – 650с.
3. Маркова Е.И., Авакян М.Р., Кирпатовская И.Е.
Изучение дофаминэргической системы при различных нейроэндокринных заболеваниях
//Проблемы эндокринологии. 1991.-Т.37-№5.-С.10-13.
4. Шмалько Ю.П. Смелкова М.И. Состояние
гормональных взаимоотношений в организме при опухолевом процессе. М.: Медицина,
1999. - С. 17-21.
5. Харкевич Д.Д. Влияние дофамина на
противоопухолевый иммунитет у больных раком молочной железы //Фармакология и
токсикология, 1988.-№3.-С.86-89.
6. Солнцева Т.И., Хабаров С.В., Михаевич И.С.
Взаимодействие между рецепторами и биологически активными веществами в
опухолевых клетках // Вестник АМН ССР, 1986.-№8.-С.23-31.