Педагогические науки/1. Дистанционное образование в высшей школе

Людмила Лашевич, студентка магистратуры

Татьяна Тарнавская, к. пед. наук, доцент, научный руководитель

Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины

Освітні портали та відкриті ресурси

Формування та розвиток інформаційного суспільства XXI-го століття вимагає широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які дуже швидко поширюються та удосконалюються. Особливої уваги потребує використання ІКТ в освіті, що допомагає на належному рівні підготувати майбутнє держави. Успішний розвиток країни безпосередньо залежить від освіченості та володіння громадянами всіма необхідними навичками та вміннями, яких вимагає сучасне суспільство. Метою доповіді є розкриття важливості використання інформаційних технологій та відкритих освітніх ресурсів в освіті.

Ресурси освітніх мереж Інтернету, є інструментами, які не тільки допомагають студентам отримати знання з різних предметів, але й сформувати в них творчий підхід до процесу навчання. Існує багато освітніх порталів і мереж, зокрема: BECTA, TEN, Globalschoolnet, Educared, Happychild, Teachers Network та інші. Вони мають свої особисті напрями розвитку та спеціальні методики навчання.

Навчання з використанням Інтернет-технологій (Web-based instruction – WBI) стає все більш розповсюдженим у світі. Ефективність дистанційної форми навчання залежить від цілої низки факторів , перш за все, від рівня попередньої підготовки учня та складності матеріалу, що вивчається. Дослідження з впровадження інформаційно-комунікативних технологій в країнах Європи показало [1], що ІКТ є важливим джерелом продуктивності, інновацій та конкурентоспроможності. Однією з провідних держав щодо використання ІКТ в освіті є Великобританія та США.

Останнім часом з ініціативи Массачусетського технологічного інституту у світі з'явилося понад 3000 відкритих курсів [2, 3], і, відповідно, виникає питання їхнього використання. Відкриті курси – це відкритий зміст, де "відкритий" означає не обмежений правом інтелектуальної власності. Відкриті курси розкривають перед викладачами і студентами можливості для розвитку навичок, знань і мислення, необхідних для участі в складних, мінливих реальних ситуаціях. Відкрите навчання – це відкрита практика, яка розглядається як прозорість діяльності [4].

Прикладами відкритих дистанційних курсів є:

· "Майбутнє освіти" (2009 р.) – Дейв Кормье і Джордж Сіменс, брали участь понад 600 осіб, http://edfutures.com/

· "Відкрита освіта" (2010 р.) – Девід Уїлі, брали участь близько 60 осіб, http://www.opencontent.org/wiki/index.php?title=Intro_Open_Ed_Syllabus

· "Коннектівізма і коннектівістські знання" (2008 р.) – Джордж Сіменс і Стівен Даунс, навчалося понад 2200 осіб http://ltc.umanitoba.ca/connectivism/

· "Соціальні сервіси та відкрита освіта" (2010 р.) - Алек Курос, навчалося більше 180 чол. http://eci831.wikispaces.com/

· "Навчання та аналітика знань 2011" http://www.learninganalytics.net/ – відкритий курс, який провела команда Дж. Сіменса навесні 2011 року для понад 1500 осіб; у курсі досліджуються різні методи аналізу даних навчання і численні інструменти, які допомагають цьому аналізу.

Якщо електронні курси розглядати як компоненти інформаційних технологій, що активно використовуються у навчальному процесі, виникає проблема їх ефективного використання. Серед критеріїв оцінювання електронних курсів: коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу, рівень тривожності, тип та рівень мотивації. Проте такий глибокий аналіз може виконати тільки вчені, які досліджують дану проблему [8]. Тому велике значення в умовах дуже швидкого росту кількості освітніх інформаційних ресурсів має розробка загальнодоступних методик оцінювання їх якості. Це сприятиме значному збереженню часу, зусиль і, як результат, здоров’я студента, забезпечуючи водночас високу ефективність навчання.

Таким чином, усе більше он-лайн ресурсів, якими є інформаційні освітні мережі (GlobalSchoolNet, Happychild, Educared та інші), інтегруються в освітні процеси. Основним напрямом роботи таких структур вважається підтримка, створення та використання ІКТ в процесі викладання та навчання з метою підвищення його якості та відповідності сучасним вимогам.

Список використаних джерел

1. Інформаційні та комунікативні технології навчання в системі загальної середньої освіти зарубіжних країн: навч.-метод. посіб. [Гриценчук О.О., Коневшинська О.Е. та ін.] – К. : Інститут ІТЗН НАПН України, 2010. – 220 с.

2. Портал Європейського Союзу, Broadband Gap [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ec.europa.eu/informationsociety/eeurope/i2010/digital_divide/index_en.htm

3. Європейське інформаційне суспільство (тематичний портал) - Europe's Information society ( thematic portal) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/information_society/eeurope/2005/all_about/elearning/index_en.htm#European%20Targets%20and%20Initiatives

4. Benchmarking Access and Use of ICT in European Schools 2006. Retrieved from http://ec.europa.eu/information_society/eeurope/i2010/docs/studies/final_report_3.pdf

5. Интернет в гуманитарном образовании : учеб. пособие для студ. высш. учеб. Заведений / Под ред. Е. С.Полат. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – 272 с. – С.6

6. Ворох А.О. Методика визначення ефективності використання електронних навчальних курсів при вивченні загальноінженерних дисциплін // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 13 (224), Ч. ІІ, 2011. – с. 125-135.