Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Поліщук А.В., ст. викл.; Сільман С.О., студентка ФЛГ

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна

Роль професійно-комунікативної спрямованості навчання англійській мові для подальшої освіти майбутніх фахівців

З постійним збільшенням кількості міжнародних програм в галузі освіти по обміну досвідом та проходження стажування за кордоном, зростає актуальність знання іноземної мови майбутніми спеціалістами. Навчально-науковий інститут лісового та садово-паркового господарства НУБіП України готує фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на базі новітніх освітянських технологій з використанням передового вітчизняного та зарубіжного досвіду для роботи в державному і недержавному секторах економіки України, а також в інших країнах. З 1998 р. підготовка фахівців здійснюється за освітніми програмами, визнаними провідними вищими навчальними закладами США (університети штатів Айова і Мінесота), країн Європейського Союзу (університет ім. Гумбольдта, Технічний університет у м. Дрездені, ФРН) та засвідченими Меморандумом (1998 р.). [1] Кожного року представниками Шведського університету аграрних наук проводиться відбір студентів ННІ для навчання у SLU за магістерською програмою EUROFORESTER. [2] Існують також програми обміну та навчання у США - гранти Програми ім. Фулбрайта: 1) навчання за магістерськими програмами в університетах США; 2) гранти для науковців (до 9 місяців); 3) програма обміну молодими викладачами (віком до 35 років). [3] Міжнародні науково-практичні конференції, тренінги, семінари, що проводяться на базі нашого університету з представниками Лісової Служби США, Японії та ряду країн Європи, потребують з кожним роком все більшої кількості магістрів, аспірантів і викладачів вільно володіючих англійською мовою. У Шведському університеті сільськогосподарських наук (SLU) курс навчання за магістерською програмою розрахований на 2 роки. Кожен семестр присвячений дуже детальному вивченню 3-4 дисциплін. Особлива увага приділяється принципам раціонального використання лісових ресурсів, регулювання лісового господарства, охороні та управлінню ресурсами вододілів, комплексному лісовому моніторингу, охороні біорізноманіття та ін. Навчання корінним чином відрізняється від вітчизняного. Підготовка до семінарів та практичних занять займає дуже багато часу, оскільки потрібно прочитати та переосмислити сторінок 70-100 фахових текстів англійською мовою. На семінарських заняттях акцент робиться на обговоренні та вирішенні практичних технічних, організаційних питань, а не на переказі прочитаної літератури. Обовязковими є виступи з презентаціями по кожній із дисциплін. На другому році навчання студенти мають виконати індивідуальний проект, провівши власні прикладні розробки, та захистити його. Таке самостійне вдосконалення своїх фахових знань було б неможливим без сформованості лінгвістичної компетенції, яка в першу чергу перевіряється при виїзді на стажування або на роботу за кордон. Зазвичай претенденти мають скласти іспит з англійської мови TOEFL або IELTS. У випадку з магістерською програмою EUROFORESTER при Шведському університеті аграрних наук, наші студенти повинні скласти іспит саме такого рівня, в який до того ж включені питання та задачі з фаху, що передбачають змістовні письмові відповіді англійською мовою. Після цього найкращі студенти проходять відбір за рівнем комунікативної компетенції при співбесіді з представниками запрошуючої сторони. Звісно, що не всі студенти мають відповідні здібності та можливості для володіння іноземною мовою на такому рівні. За кордон їдуть одиниці, які вивчають мову поза університетом, на міських курсах, та більшою частиною самостійно, особливо коли йдеться про фахову лексику. Справа в тому, що такий відбір на стажування припадає на період, коли три роки поспіль студенти зовсім не вивчають іноземну мову після першого курсу. Лише на пятому курсі, в магістратурі, виділяється 34 години на вивчення Ділової англійської мови. Зрозуміло, що цього зовсім не достатньо для набуття професійно спрямованої комунікативної компетентності студентами. Як згадувалося вище, з розширенням стосунків з відповідними зарубіжними закладами, попит на студентів-старшокурсників і молодих викладачів, які б вміли організувати та провести міжнародні конференції, семінари і т. п., - з кожним роком зростає. Зараз, на першому курсі, коли іноземна мова є нормативною навчальною дисципліною, для студентів лісового та садово-паркового господарства додатково проводяться заняття гуртка «Основи перекладу фахової літератури» з метою заохотити дітей до вивчення фахової лексики, навчити складати анотації до наукових текстів, самостійно працювати над формуванням професійної компетенції в майбутньому. Але цього замало. Доцільно було б залишити англійську мову вибірковою навчальною дисципліною з другого курсу протягом всіх 3-х років (до вступу до магістратури) в спеціально сформованих групах з найкращих студентів (1-2 групи на курс), з обовзковим складанням іспитів в кінці кожного року навчання. В таких групах можна було б читати лекції англійською мовою з окремих предметів, проводити семінари з носіями мови, залучати їх до проведення міжнародних конференцій. Найкращі студенти могли б читати лекції англійською мовою для першокурсників. Навчання «Діловій англійській мові» в магістратурі також варто подовжити на 1-2 семестри, адже тільки під керівництвом викладача, з вдало підібраною фаховою літературою та методично-правильною організацією роботи на заняттях, можна досягти одночасного формування професійної та мовленнєвої компетенції майбутніх фахівців.

Література

1.     http://nubip.edu.ua/structure/lisovogo_i_sadovo-parkovogo_gospodarstva

2.     http://nubip.edu.ua/node/3356

3.     http://nubip.edu.ua/node/3376

4.     Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. – К.: Вид-во «Ленвіт», 2003. – 273 с.