Педагогічні науки/2.Проблеми підготовки спеціаліста

К.м.н. І.Е. Шарун, викладач вищої категорії Спіцина А.І.

Обласний комунальний заклад «Дніпропетровське медичне училище»,Україна

Професійно – прикладна фізична підготовка

студентів – медиків у ВНЗ І-ІІ р.а.

Праця медичних робітників відноситься до числа найбільш складних, напружених та відповідальних видів діяльності людини. Вона відрізняється великою розумовою напруженістю , потребує уваги, високої працездатності, і завжди – значних зусиль та витривалості.

Ефективність та якість роботи медичного працівника в більшості залежить від стану його здоров’я , функціональної та фізичної підготовленості. Фізична підготовка студента – медика повинна визначатися специфікою його майбутньої професіональної діяльності. Тому професійно – прикладна фізична підготовка (ППФП) базується на професіограмі та психограмі медичного працівника.

Основна задача ППФП медичного працівника є розвиток та підтримка певного рівня професійно – важливих фізичних та психічних якостей. Задача ППФП, яка стоїть перед викладачами фізичного виховання, навчити студентів – медиків використовувати необхідні засоби фізичної культури та спорту для підвищення загальної та спеціальної професійної фізичної працездатності, зняття психічної та нервової напруги. ППФП медичного працівника загальної практики базується на аналізі його професіограми, особливостей , умов та характеру трудового навантаження. Це постійна відповідальність за здоров’я та життя інших людей, здібність швидко приймати рішення, що потребує великого самовладання, впевненості у своїх силах, вольових зусиль, самодисципліни.

З 2003року почався процес реформування Української медицини. Згідно з законом України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» від 07 липня 2011 року, метою якого є підвищення рівня медичного обслуговування населення. Це накладає певні вимоги до рівня підготовки медичного працівника , а саме від повинен володіти методами формування здорового способу життя. Крім того медичний працівник повинен проводити санітарно – просвітницьку роботу по вихованню населення, пропаганді здорового способу життя, попередження захворювання, проведення необхідного обстеження та оздоровлення, надання термінової допомоги при невідкладних та гострих станах. Виконання вищевказаних задач неможливо без ґрунтовної підготовки по програмі «Фізичне виховання»: теоретичної, методико – практичної та власне фізичної підготовки.

Як показала практика, кращі можливості щодо реалізації вимог до особистості медичного працівника надаються на заняттях з легкої атлетики, плавання, гімнастики, спортивних ігор, на яких базується загальна фізична підготовка.

Легка атлетика

На навчальних заняттях з легкої атлетики формується найбільш важливі якості майбутнього медичного працівника: високий рівень функціонування і надійність кардіо - респіраторної системи, загальна витривалість, опірність організму до мінливості довкілля, стійкість до несприятливих факторів, швидкість реакції, оперативне мислення та інші якості.

Для розвитку і підтримання високого рівня функціонування серцево-судинної і дихальної систем, формування загальної витривалості рекомендується:

- повільний біг, при ЧСС 120-140 уд./хв., тривалістю 1,5 км.

- тривалий біг, що чергується з ходьбою, при ЧСС 130-140 уд./хв. до 1 год.

- тривалий біг, при якому ЧСС 150-170 уд./хв. до 40 хв.

- біг при ЧСС 150-175 уд./хв.

- інтервальний біг і швидка ходьба на відрізках 100-1000 м з перервою для відпочинку 10-30 хв.

- повторний біг на довгі дистанції (1-2 км) при ЧСС 160-190 уд./хв.

- швидка ходьба до 3 км, спортивна ходьба.

- біг в гору, біг по піску.

Заняття з легкої атлетики дозволяють з успіхом формувати стійкість і витривалість до перепадів температури, це заняття на відкритому повітрі в зимовий період у легкому одязі, заняття на відкритому повітрі при достатньо високій температурі, тривалий темповий біг і швидка ходьба в умовах поганого теплообміну. Заняття з легкої атлетики надають великі можливості щодо формування емоційної стійкості й оперативного мислення, сміливості, рішучості майбутнього медичного працівника.

Плавання

На заняттях з плавання покращується діяльність серцево-судинної і дихальної систем, системи терморегуляції, розвивається загальна витривалість, вестибулярна і емоційна стійкість, рішучість і сміливість.

Ефективними засобами розвитку цих якостей є:

- повільне, довготривале плавання на 800-1000 м;

- повторне пропливання відрізків 50-100 м з дозованим відпочинком між ними (2-3 серії 5/50 м з відпочинком 1-3 хв.);

- пірнання на відстань до 25 м;

- стрибки у воду зі стартової тумби, трампліну.

Гімнастика

Оздоровче, загально розвиваюче і професійно-прикладне значення гімнастики полягає в тому, що за допомогою її вправ виховуються такі фізичні якості, як м'язова сила, спритність, гнучкість та інші; формуються естетично привабливі форми тіла, вміння володіти своїм тілом у просторі, зберігати і відновлювати рівновагу у різноманітних опорах, виконувати точні рухи окремими частинами тіла. Медичним працівникам знання підбору та виконання гімнастичних вправ необхідні для проведення сеансів лікувальної фізкультури під час реабілітації хворих, що видужують також надання їм методичної допомоги для самостійного виконання фізичних вправ з лікувальною метою.

На заняттях з гімнастики студенти навчаються принципам складання і практичного виконання комплексів вправ ранкової гігієнічної і виробничої гімнастики. Особливу увагу на цих заняттях необхідно звернути на вміння студентів проводити сеанси лікувальної фізкультури для хворих.

Спортивні ігри

Під час занять спортивними іграми формується високий рівень функціонування нервової і м'язової систем, слухового і здорового аналізаторів, також в процесі занять спортивними іграми виховуються такі рухові якості як:

- загальна витривалість;

- спритність і координація рухів;

- швидкість реакції;

- вестибулярна стійкість;

- розподіл і переведення уваги; '

- оперативне мислення, емоційна стійкість, ініціативність.

Особливо помітна ефективність під час занять спортивними іграми при розвитку загальної витривалості, яка необхідна для медичного працівника.

Засоби виховання постави і розвитку якостей, які необхідні для підтримки робочої пози.

Вправи для забезпечення стійкості у вертикальній позі.

Зменшення скріплення стопи призводить до перерозподілу напружень м'язів, що викликає відчуття болю в ділянці стопи і швидке стомлювання, виконуючи роботу в положенні стоячи .

Зміцненню м'язів сприяють вправи загально розвиваючого характеру:

- різні види ходьби (на носках, з перекатом з п'ятки на носок, піднімаючись на носок і опускаючись на повну стопу, на п'ятках, на зовнішньому краю стопи);

- ходьба по перекладинам драбини, по палицях, планках і канату, що лежить на підлозі, різні підстрибування на носках;

Ефективною вправою для формування нормального склепіння стопи є спортивна ходьба, з обов'язковим дотриманням техніки її виконання.

Для профілактики порушень і формування правильної постави необхідні добре розвинуті м'язи спини і тулуба, які створюють своєрідний «м'язовий корсет», який сприяє збереженню положення хребта та його природних вигинів, як під час виробничої діяльності, так і в період вільний від роботи.

Для вдосконалення стійкості у вертикальній позі використовуються комплекси загально-розвиваючих вправ, вправи на гімнастичних приладах, акробатичні зв'язки і естафети, рухливі ігри, елементи танцювальних рухів, а також засоби лижної підготовки.

Вправи на розвиток стійкості, виконання роботи у незвичайних позах.

Для розвитку цієї якості на заняттях з ППФП доцільно виконувати комплекси фізичних вправ, які містять у собі:

- різні види ходьби: звичайна, схресно на носках, спираючись руками в коліна, з нахилом тулуба вперед, навприсядки із заплющеними очима;

- біг, зігнувшись навприсядки, із заплющеними очима, спиною вперед;

- стрибки навприсядки у повному присіданні з поворотами;

- вправи з вихідного положення, стоячи на колінах: нахили вперед, назад, у сторони, пружні з різними положеннями рук, повороти тулуба;

- вправи з вихідного положення сидячи: різні нахили, повороти тулуба, піднімання прямих, схресно рухи ногами, перемахи ногами через різні предмети (м'ячі, гімнастичні палиці);

- вправи з вихідного положення лежачи: на животі, прогинання тулуба з різних положень рук, з предметами, віджимання від підлоги .

Вправи на розвиток емоційної стійкості і вольових якостей допомагають ефективно діяти в екстремальних умовах і ситуаціях. Особливу увагу слід приділяти вихованню (у тих, хто займається) здібності до заглушення непевності й відчуття страху. Для цього застосовуються фізичні вправи, які включають елементи ризику і небезпеки.

Використання методу змагань прискорює розвиток необхідних емоційних і вольових якостей. Ступінь впливу залежить від правильного використання наступних положень:

1. Застосовувати повільне введення стресових факторів на заняттях спортивними іграми.

2. Використовувати в спорті прийоми психорегульованого тренування: словесні самонавіювання з концентрацією думок на досягнення перемоги, з настроєм на максимальне використання техніко-тактичних і фізичних можливостей, самонакази типу «віддай все, але виграй», самопереконання, спрямоване на підвищену відповідальність та результат змагання.

3. Застосовувати прийоми, що підвищують рівень збудження, настроюють на максимальну віддачу на змаганнях.

4. Уміти знімати нервову напругу, застосовуючи довільну регуляцію дихання шляхом зміни інтервалів вдиху, затримки дихання, заспокійливі прийоми самомасажу.

5. Зосередити увагу на позитивних відчуттях і переживаннях, відвертати його від надмірних збуджуючих або пригнічуючих подразників.

Функції ППФП чисельні та різноманітні: корекція професійної шкідливості, підвищення і формування оптимального рівня фізичної і розумової працездатності, реабілітація, тощо.

Впроваджена в практику навчання медичних працівників професійної фізичної підготовки –це не тільки поліпшення ставлення до фізичного виховання ,а й, передусім, перехід на більш високий, якісний рівень всього процесу виховання.

Використана література:

1.Коробєйніков Н.К.,Михєєв А.А.,Ніколаєнко И.Г. «Фізичне виховання в середніх учбових закладах»

2.Железняк Ю.Д., Лапутін А.В. «Атлетична гімнастика»

3.Остапєнко А.Н., Селіверстов Б.Ц., Чістяков Ю.Н. «Легка атлетика»

4.Портних Ю.І. «Спортивні та рухливі ігри»

5.Постєшенко Г.А. «Домашнє завдання по фізичній культурі»

6.Іваніцький А.В., Матов В.В. «Ритмічна гімнастика»

7.Закон України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» №3612- VІ, від 07липня 2011 року.