Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

К.м.н. Шарун І.Е., Терещенко Н.М., Верхось О.І., Лещенко Н.М.

Обласний комунальний заклад «Дніпропетровське медичне училище», Україна

Забезпечення умов продуктивної інтелектуальної

діяльності студентів-медиків.

Державна національна програма «Освіта. Україна ХХІ століття» декларує процес оновлення стану сучасної освіти через магістральний напрям – творчість викладача та його співтворчість зі студентом. Саме за таких умов можливе формування особистості з високим рівнем інтелектуального розвитку і творчих можливостей. Особистості, що проголошується цінністю суспільства.

Життя доводить, що тільки ті знання, які студент здобув самостійно завдяки власному досвіду, думці, дії, будуть насправді міцними. За даними ЮНЕСКО в процесі викладання навчального матеріалу засвоюється 15% інформації, що сприймається на слух, 65% - слух і зір. Якщо навчальний матеріал опрацьовується власноруч, самостійно (індивідуально!) виконується завдання від його постановки до аналізу отриманих результатів, то засвоюється не менше 90% інформації.

Саме тому вища школа поступово але неухильно переходить від передачі інформації до керівництва навчально-пізнавальною діяльністю, формування у студентів навичок самостійної творчої роботи.

Система творчої роботи студентів.

Мета роботи:

- творчий ріст студентів;

- самовдосконалення;

- залучення до творчої роботи;

- формування особистості;

- професійна підготовка;

- рішення актуальних проблем;

- популяризація новітніх прийомів.

Результати вивчення організації і планування науково-дослідницької роботи студентів у вищих медичних закладах свідчить, що найбільш поширеною організаційною формою залишаються студентські наукові гуртки циклових комісій, які, як правило, складаються з керованих викладачами творчих груп, ефективна робота яких забезпечується:

ü чітким визначенням мети і завдань для кожної творчої групи разом і кожного гуртківця зокрема;

ü безпосередньою участю студентів у наукових дослідженнях циклової комісії від планування до впровадження;

ü самостійним виконанням студентами свого фрагменту роботи і відповідальність за неї перед творчим колективом;

ü повною самостійністю в роботі всієї творчої групи;

ü періодичним звітуванням творчих груп на загальних зборах гуртка або на засіданні циклової комісії.

Науково обґрунтована організація науково дослідної діяльності студентів медичного училища розвиває ініціативу і творчу діяльність, підвищує ефективність навчального процесу, поглиблює засвоєння навчального матеріалу, сприяє опануванню методології наукових досліджень, удосконалює навички роботи з літературою, написання доповідей та статей, виступів та дискусій, виховує відповідальність перед творчим колективом.

Те, що позааудиторна робота студентів є важливим аспектом навчального процесу не потребує доказів та підтвердження. Ми вже розглянули ряд напрямків, в яких може проводитись така робота. Але існує ще одна форма позааудитрних заходів.

Олімпіада з будь-якої дисципліни завжди була популярним варіантом таких заходів. Але традиційно проводилась у вигляді індивідуального письмового опитування, включала завдання різних рівнів складності і не завжди виступала в ролі цікавого та бажаного студентами заходу. Тому ми вирішили дещо змінити форму проведення олімпіади.

По-перше, були сформовані команди студентів груп (Ф-11, Ф-12, Ф-13) кожна з яких включала 5 осіб. Сумісна робота об’єднувала студентів, позбавляла відчуття самотності і невпевненості в своїх силах. До того ж в час проведення олімпіади в аудиторії були не тільки ті, хто змагався та журі, а й глядачі (викладачі і студенти інших груп, відділень та курсів)

По-друге, замість традиційних письмових завдань студентам були запропоновані питання у мультимедійному супроводженні. На кожне питання по черзі відповідали команди, якщо завдання виявлялось надто складним, або команда давала помилкову відповідь, відповісти на це питання могли студенти іншої команди (за що отримували додаткові бали).

По-третє, оскільки одним з завдань був кросворд, що включав терміни з курсу анатомії людини та патоморфології і патофізіології і це завдання виконувалось письмово, гості та глядачі олімпіади також мали можливість перевірити свої знання і також отримали листки із кросвордом. Таким чином всі присутні були включені в процес.

Бліц – перший етап – включав питання з курсу анатомії, необхідним було назвати зображену структуру. Другим етапом був кросворд. На виконання цього завдання команди мали обмежений термін часу. Третій етап – задачі з курсу патоморфології та патофізіології. Спочатку до уваги команд були запропоновані ілюстрації, потім ставились питання.

Після завершення журі підрахувало та оголосило переможців за результатами змагань.

Література:

1. В.В.Кузьменко, Т.А. Храпко., Вплив ігрової діяльності на розвиток особистості учня/Нові технології навчання.- 2009 – вип 56. – С.64-72.

2. Сергійчук З.О. Деякі аспекти виховної роботи із студентською молоддю на сучасному етапі/Нові технології навчання.- 2001- вип. 29.- С.75-76.

3. Курбакова Н. Проектування свмоосвітніх компетентностей: Підручник для директора. – 2005. - №9-10. – С.4.