Педагогические науки /3. Методические основы воспитательного процесса

К.м.н. Шарун І.Е., викладач вищої категорії Дашко В.Г.

Обласний комунальний заклад «Дніпропетровське медичне училище», Україна

Валеологія проти депопуляції

РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ

ВИХОВНОЇ РОБОТИ

«Здоровий спосіб життя від викладача до студента»

Актуальність та обґрунтування обраної теми. Надзвичайна актуальність і глобальний характер загрози існуванню людства в результаті зміни природних і соціальних умов життя населення в умовах науково-технічної революції почали привертати увагу вчених приблизно з другої половини ХХ століття. Було показано, що, незважаючи на щорічне збільшення фінансування медицини, все більше зростання матеріально-технічних, наукових, кадрових, фінансових і інших ресурсів, задіяних у національній системі охорони здоров’я, показники здоров’я населення розвинутих країн не поліпшуються адекватно цим внескам. Що стосується України, то показники здоров’я її населення сьогодні настільки погіршилися, наблизившись до критичних, що можна говорити про погіршення стану здоров’я як загрозу національній безпеці.

Так, не є таємницею, що в нашій країні у мирний час йде значне скорочення населення (депопуляція), причому відбувається вимирання людей, які не досягли пенсійного віку, тобто мова йде про виснаження трудового потенціалу країни (щорічно населення країни скорочується на 0,8 – 1%). Треба говорити про вимирання українського народу: за останні 14 років нас стало менше на 4,5 млн. Згідно інформації VI Конгресу педіатрів України, чисельність підлітків в нашій країні скоротилася на 10%. Крім того, українські підлітки є лідерами за поганою оцінкою свого самопочуття.

Очікувана тривалість життя населення України становить 63 роки – у чоловіків і 74 роки – у жінок. Маємо констатувати, що здоров’я населення України значно погіршилось і сьогодні складає значну соціальну проблему, оскільки медицина виявляється все більш неспроможною в її вирішенні. Щодо теоретичного підґрунтя проблем здоров’я, то провідною сьогодні є загальна тенденція – розглядати здоров’я людини в контексті способу життя. Саме цим і займається валеологія – сучасна інтегральна наука про фундаментальні закони духовного, психічного і фізичного здоров’я як окремої особи, так і всього суспільства в цілому. Основне завдання валеології полягає у вивченні здоров’я людини, методів його оцінки, охорони, зміцнення і відтворення.

Не викликає сумнівів, що головним фактором збереження здоров’я наряду з іншими чинниками є здоровий спосіб життя (за оцінками фахівців ВООЗ, здоров’я на 55% залежить від способу життя).

Матеріали і методи дослідження. Цільова група дослідженні – учні старшого шкільного віку та студенти першого курсу ОКЗ ДМУ та інших ВУЗів (загальна кількість опитаних – 100 ч.). В ході дослідження були використані методи опитування за допомогою анкетування, функціональні проби з метою визначення кількості здоров’я або адаптаційного потенціалу (зміст анкети та проби див.Додатки), а також методи порівняння та аналізу отриманих в ході дослідження даних.

Аналіз отриманих результатів.

Згідно даних анкетування:

* Тільки 33% студентів оцінюють свій спосіб життя як здоровий.

* До факторів ризику способу життя студенти відносять: нераціональне харчування (63,9%), навчальний процес (51%), малорухливий спосіб життя (35,7%), куріння (35,5%), вживання алкоголю (24,7%), проблеми в інтимній сфері (9,6%).

* Одним з факторів ризику є нераціональна організація навчального процесу. Близько 25% студентів вказують на надмірність навчального навантаження і невідповідність її можливостям здоров'я.

* Низький рівень медичних знань: 50,8% студентів вважають, що помірне вживання алкоголю не шкодить здоров'ю, 13,8% - впевнені, що викурювання менше 10 сигарет в день нешкідливо.

* Низький рівень медичної активності: 35,4% студентів звертаються до лікарів тільки при значній важкості стану, лише одна третина опитаних звертається до стоматолога з профілактичною метою. Переважна більшість опитаних відвідують навчання за наявності симптомів ГРВІ

* Серед опитаних близько 77% в будні дні проводять біля телевізора та комп’ютера від 1 до 5 годин, а в вихідні – 6-7 годин.

* Серед опитаних 41% мають хронічні захворювання, 78% - регулярно хворіють ГРЗ, 10, 2% були віднесені за станом здоров’я до спец.мед.груп.

* Близько 50% опитаних мали вкрай недостатню рухову активність (0,5 – 1 година на тиждень), 20% - щоденно виконують фізичні вправи, 30% - 35% зовсім не практикували будь-яких щоденних фізичних навантажень.

За даними функціональних проб 90% студентів мають відхилення у стані здоров’я, 50-55% - мають незадовільний фізичний стан. Показники функціонування сердцево-судинної системи 18-20-річних студентів відповідають показникам вікової категорії 35-40 років, тобто ми маємо невідповідність паспортного та біологічного віку.

Висновки та пропозиції.

Проведене вивчення, аналіз, узагальнення і систематизація отриманих в ході досліджень даних дозволили встановити незадовільний стан здоров’я молоді. Отримані результати щодо розподілу фізичних і розумових навантажень свідчать про небезпечне поєднання гіподинамії з гіперактивністю щодо користування електронно-інформаційними пристроями, що наражають значну частину учнівської молоді на ймовірність масового поширення неінфекційних захворювань широкого спектра етіології. До того ж, існує проблема незбалансованості фізичних і розумових навантажень у середовищі української учнівської молоді, що створює передумови для масового розвитку хронічних захворювань. Нереалізованість надлишку вільного часу, відсутність сформованості культури дозвілля призводить до посилення негативних процесів у молодіжному середовищі (вживання алкоголю, наркотиків, спроби суїциду, агресія). Роль навчальних закладів у відверненні цієї загрози виявляється, без перебільшення, визначальною, якщо системно будуть впроваджені ефективні заходи щодо поліпшення стану здоров’я молоді.

Рекомендації.

Варто включити тематику рухової активності як складову до завдань начально-виховної роботи у навчальному закладі щодо формування здорового способу життя. Зокрема, доцільно фокусувати увагу на питаннях:

- формування усвідомлення необхідності достатніх фізичних навантажень, їх роль у збереженні та зміцненні здоров’я, підтриманні приємного зовнішнього вигляду;

- організації в навчальному закладі додаткових, крім обов’язкових занять, заходів із рухової активності в режимі навчального дня;

- організація на базі навчального закладу поза режимом навчального дня періодичних заходів і постійних секцій із сучасних видів рухової активності, популярних у різних статево-вікових групах молоді;

- раціональних норм користування комп’ютером, техніки безпеки щодо зору, статури, нервової системи;

- варто включити тематику раціонального харчування як складову до навчально-виховної роботи у навчальному закладі щодо формування здорового способу життя;

- доцільно організувати навчання практиці ведення здорового способу життя на засадах розвитку навичок щодо здорового харчування.

Крім того, ми пропонуємо прийняти Проект організації виховної діяльності – Програму "Освіта та здоров'я", що визначає необхідність включення культури здоров'я в аксеологію вузівської освіти.

Головна мета програми "Освіта та здоров'я" – це збереження здоров'я та оптимізація особистісно-професійного розвитку суб'єктів в системі відносин „викладач-студент”.

Завдання програми:

1. Корекція способу життя і здоров'я студента як індивіда юнацького віку, з притаманними йому анатомо-фізіологічними особливостями, рівнем здоров'я і накопиченими факторами ризику;

2. Формування культури здоров'я студента, який в перспективі повинен бути носієм еталонів здорового способу життя для оточуючих, а також мати міцне фізичне, психічне та моральне здоров'я, необхідне для успішної професійної діяльності;

3. Охорона здоров'я студентів і викладачів як суб'єктів освітнього процесу, що зазнають комплекс негативних впливів психологічного, біоритмологічного, інформаційного, біомеханічного і соціального характеру.

Основні напрямки реалізації програми:

· Перший напрямок програми - це створення умов для збереження і зміцнення здоров'я.

· Другий напрямок – освіта в області здоров'я є завданням фахівців відповідного профілю і передбачає навчання студентів і викладачів основ культури здоров'я.

· Третій напрямок програми – виховна робота по формуванню ЗОЖ студентів

· Четвертий напрямок програми – здійснення комплексної системи охорони здоров'я молоді, що навчається.

Список використаної літератури:

1. Горцев Г.А. – « Энциклопедия здорового образа жизни », - Москва, «Вече»,2001 р, 461 с.

2. Мурза В.П. «Фізичні вправи і здоров'я», Київ: Здоров'я 1991р, 256с.

3. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи – К.: Укр. ін-т соціальн. досліджень, 2000.-207 с. ISBN 966-95717-704

4. Бабаліч В.А. Формування у студентів медичного коледжу готовності до пропаганди і реалізації ідей здорового способу життя у майбутній професійній діяльності: дис. канд. пед. наук, Кіровоградський держ педагогічний ун-т ім. В. Винниченка – Кіровоград, 2006 – 258с.

5. Апанасенко Г.Л. Основы концепции государственной программы выхода из демографического кризиса // Охорона здоров’я. - 2010. - № 04.

6. Давиденко Д.Н. Здоровье и образ життя студентів /Давиденко Д.Н., Щедрин Ю.Н., Щеголев В.А., СПБ-2005 – 124 с.

7. Дегтярьова Н.В. Критерии здорового образа жизни студенческой молодёжи /Дегтярьова Н.В., Лосик В.Г., Цимбал В.П. и др./