Педагогические науки/2.Проблемы подготовки специалистов

Нестерова О.Ю.

Державний вищий навчальний заклад "Національний гірничий університет", Україна

Результати дослідження ставлення майбутніх перекладачів до роботи з інформаційними ресурсами

Важливою передумовою розвитку інформаційної культури майбутніх перекладачів у процесі підготовки є визнання учасниками навчального процесу актуальності проблеми інформаційної культури для сучасної особистості та фахівця у галузі перекладу.

Нами було проведено анкетування викладачів, що працюють зі студентами-перекладачами та студентів, які навчаються у технічному університеті за спеціальністю „Технічний переклад”.

Анкета для викладачів включала 20 питань та була спрямована на оцінку викладачами якості роботи з інформаційними ресурсами студентів у процесі виконання навчальних завдань. Метою анкети для студентів було визначення їх ставлення до роботи з інформацією, з якою вони стикаються під час навчання та у повсякденному житті. Анкета складалася з 21 питання та була запропонована майбутнім перекладачам 1-5 курсів.

Опитування студентів університетів показало, що 52% респондентів при підготовці до занять використовують інші джерела інформації, крім підручників та нотаток, зроблених на заняттях. Усі опитані зазначили, що можуть швидко знайти будь-яку необхідну інформацію. Наявність удома комп’ютера чи ноутбука підтвердили 99% студентів, 90% можуть вдома користуватися мережею Інтернет. 62% респондентів використовують комп’ютер для роботи з програмами Word i Power Рoint, працюють з мережею Інтернет, 15% - для створення власних малюнків, музики та відео, лише 28% перекладають навчальні тексти у програмах-перекладачах. Як і серед школярів, усі опитані за допомогою комп’ютера спілкуються у соціальних мережах, слухають музику, переглядають фільми. Близько 10% респондентів працюють з програмами з редагування зображень, музики, спеціалізованими комп’ютерними словниками, бухгалтерськими програмами та ін.

Пошук інформації 73% опитаних студентів починають з мережі Інтернет, 22% - з каталогів бібліотек, 5% вказали консультації з викладачами як початок пошуку. Лише 11% респондентів вважають, що здатні працювати з каталогами бібліотек без допомоги бібліотекаря. Тільки 42% майбутніх перекладачів можуть назвати кілька інформаційних ресурсів, якими користуються постійно, 12% знають принаймні 15 сайтів, де є матеріали, пов’язані з навчальними дисциплінами, а 4% - здатні згадати назви щонайменше 5 газет чи журналів за тематикою навчальних дисциплін. 50% респондентів використовують усю знайдену інформацію, 14% перед використанням ресурсу обмірковують, чи правдива знайдена інформація, 37% віддають перевагу інформації з найновіших джерел. Як і серед випускників шкіл, переважна більшість опитаних зберігає знайдену інформацію у вигляді файлів у пам’яті комп’ютера, схемами та конспектами користується 3% опитаних.

Близько 50% респондентів знає про те, що інформаційні ресурси є власністю їх авторів та необхідність поважати їх авторські права. При цьому тільки 22% знають вимоги до цитування інших авторів та не мають складнощів з оформленням списків літератури до курсових робіт. При підготовці до виступів лише 12% опитаних користуються принаймні п’ятьма джерелами інформації, 7% використовують не лише текстову інформацію, а й відео, аудіо.

Таким чином, отримані дані свідчать, що пересічний студент університету працює з інформацією на такому ж рівні, як і випускник школи, хоча рівень інформаційних потреб студента є вищим. Особливістю є лише звертання до викладачів при початку пошуку інформації та більш критичне ставлення до використовуваної інформації. Більший відсоток тих, хто працює в бібліотеці, можна, на нашу думку пояснити тим, що університетські бібліотеки забезпечують студентів необхідним мінімумом інформації, джерелами, рекомендованими до опрацювання викладачами-предметниками. Незважаючи на те, що студенти знають про права авторів на створені ними інформаційні ресурси, лише чверть респондентів володіє правилами коректного використання чужої інформації.

Дані, отримані в результаті анкетування майбутніх перекладачів, підтверджуються та уточнюються результатами анкетування викладачів, які працюють зі студентами-перекладачами. Провідною метою опитування викладачів було визначення їх ставлення до розвитку навичок роботи з інформацією та необхідності приділення уваги розвитку цих навичок у процесі вивчення дисциплін, які викладає опитаний викладач.

Анкетування показало, що 100% опитаних викладачів вважають навички роботи з інформацією необхідними майбутнім перекладачам, проте лише на думку 52% студентам необхідно пропонувати завдання, що навчають їх правильно працювати з інформацією.

Найважливішою для перекладачів інформацією, з точки зору опитаних, є текстова інформація та аудіоматеріали. Найпоширенішими завданнями, які навчають майбутніх перекладачів працювати з інформацією було названо такі: написання реферату (86%), пошук інформації у мережі Інтернет (34%), складання анотацій до визначених матеріалів (12%), створення презентацій з використанням комп’ютерних програм (10%).

Словники та довідники за предметами що вивчаються рекомендує студентам переважна більшість (90%) викладачів; на зв’язки з раніше засвоєними знаннями звертають увагу 95% опитаних. Певний алгоритм виконання завдань пропонують майбутнім перекладачам 53% респондентів, проте тільки 16% стверджують, що студенти користуються запропонованими алгоритмами, близько 70% викладачів, які обрали варіант відповіді “не можу відповісти”, імовірно не звертали увагу на цей факт.

Переважна більшість опитаних (88%) на заняттях визначає інформацію, яку студенти мають занотувати. Тільки близько 10% викладачів звертають увагу студентів на проблему поваги авторських прав на джерела інформації, які використовуються, проте більшість з них наголошує на важливості створення студентами якісної інформації, що виражається насамперед у правильному використанні термінології та дотриманні стандартів оформлення відповідних інформаційних ресурсів. Слід зазначити, що 94% опитаних стверджують, що майбутні перекладачі дотримуються вимог щодо оформлення виконуваних завдань.

Рекомендують студентам-перекладачам джерела інформації на іноземних мовах 43% викладачів, а звертають увагу студентів на надійність, переваги та недоліки певних джерел інформації тільки 25% респондентів, у той час, як пропонує студентам-перекладачам завдання аналітичного характеру, спрямовані на визначення інформації, якої бракує, лише 12% опитаних.

Викладачі, які взяли участь в опитуванні, зазначають, що майбутні перекладачі переважно при виконанні різноманітних завдань використовують 3-5 джерел інформації, до яких належать конспекти лекцій та рекомендовані джерела інформації, приблизно 36% користуються і джерелами інформації, знайденими самостійно. Більшість опитаних вважає, що майбутні перекладачі запозичують знайдену інформацію, не обробляючи її.

Слід зазначити, що переважна більшість викладачів неспеціальних дисциплін пропонує спеціальні завдання, спрямовані на формування навичок майбутніх перекладачів щодо роботи з інформацією, у той час, як опитані викладачі фахових дисциплін приділяють цьому питанню менше уваги.

Таким чином, проведені опитування свідчать про те, що рівень розвитку інформаційної культури майбутніх перекладачів та рівень розвитку інформаційної культури випускників шкіл характеризуються майже однаковими показниками, хоча деякі показники у студентів є вищими. Відповідно до даних анкетування викладачів, які працюють з майбутніми перекладачами, системна робота з розвитку інформаційної культури не ведеться, хоча необхідність її визнається.