Педагогические науки / 3.Методические основы воспитательного процесса

Сєрік М. В.

аспірантка Луганського Національного Університету ім. Т.Шевченко, Україна

Українське музичне мистецтво як засіб виховання студентів мистецьких спеціальностей

Необхідною умовою виховання студентів ВЗН культури та мистецтв є широке прилучення учнів до національного мистецтва. Певними шляхами реформування виховання, як зазначено у державній національній програмі „Освіта” („Україна в ХХІ столітті”), є реформування змісту виховання, наповнення його культурно-історичними надбаннями українського народу; широке використання у навчально-виховному процесі високохудожніх творів літератури та мистецтва [1]. Тому, актуальною стає проблема виховання студентів мистецьких спеціальностей на основі українського музичного мистецтва.

Студенти мистецьких спеціальностей – це майбутні педагоги-музиканти, робота яких є базисом для формування духовного та інтелектуального потенціалів майбутніх поколінь. Вчителі мистецьких дисциплін – це категорія працівників освіти, предметом діяльності яких є розвиток художньо-естетичної культури підростаючого покоління засобами різних видів і жанрів мистецтва. Особливо великими можливостями впливу на особистість має музичне мистецтво взагалі та українське музичне мистецтво зокрема. Воно найбільш взаємозв’язане з емоційним життям людини, впливає на розвиток духовного стану особистості. Провідні вітчизняні педагоги й музикознавці стверджують, що музика більше, ніж будь-який інший вид мистецтва, впливає на формування ідейних та морально-етичних почуттів, національної самосвідомості, виховання всебічно розвиненої особистості, засвоєння історії та культури свого народу.

Музичне мистецтво знаходяться у пошуках нових форм, щоб виразити духовні процеси сучасного суспільства. В усіх художніх формах сьогодення відчувається енергія і напруга нової епохи, її інтелектуальна насиченість. Але, як відомо, створення нового не є повною руйнацією старого, а виступає постійним відновленням.

В основі класичної музики лежить віковий художній досвід, мудрість різних історичних епох. До музичної класики відносять не лише твори великих композиторів, а й кращі зразки народної музичної творчості. Класична музика розглядається як змістовне мистецтво, що має велику силу естетичного впливу на людей. До музичної класики належать не лише видатні твори композиторів минулого, а й кращі зразки музики XX ст.

У вихованні духовної культури студентів зростає роль сучасної музики. Як відзначає Т. Борисова: „Історичною місією сьогодення є формування людини-творця з високими громадянськими якостями, яка була б соціально й духовно зрілою. І тут мистецтво повинно бути засобом духовно-практичного освоєння світу” [2, с. 144].

Музична культура України є багатоманітною. Вона включає професійну композиторську творчість, усну народну творчість – фольклор і різноманітну за стильовими напрямками і жанрами естрадну музику [3]. На думку Т. Фурсенко, естрадна музика має міцний педагогічний потенціал, але він майже не застосовується [4, с. 33 – 35].

На межі ХХ – ХХІ століть спостерігається взаємопроникнення різних явищ музичного мистецтва в рамках однієї національної культури. Найбільш цікавим явищем стало злиття фольклору з такими різновидами естрадної музики, як джаз, рок та поп- музика, що сприяло створенню власних музичних напрямів на фольклорній основі в українській популярній музиці. Ідейна спрямованість фольклору та передача з роду в рід основних складових українського світогляду – любов до України, поклоніння матері, повага до людей – надають чудові приклади для виховання молоді. Оскільки, звичайно не всі студенти звертаються до класичного українського мистецтва, до фольклору в чистому вигляді, то, принаймні в такому вигляді, фольклор та українське національне мистецтво має значне місце в житті сучасного студента. „Фольклор завжди був одним з найголовніших складників культури народу” [3].

Таким чином, у сучасному інформаційному світі музика посідає досить високу сходинку в ієрархії джерел інформації, яка впливає на молоде покоління. Музика є провідним видом мистецтва, що спонукає до об’єднання молоді. Найбільшим споживачем новітньої музики є сучасна молодь. Студентство – це високоосвічена частина суспільства, „воно виступає як інноваційний резерв і потенційна еліта суспільства в цілому, яка концептує у своїх поглядах та ідеях потенціал майбутнього…” [5]. Студентська молодь – майбутнє нації. На них лежить відповідальність у відродженні та створенні нових творів мистецтва, які б поширювали національну ідею.

Виховання засобами українського музичного мистецтва в педагогічній діяльності потребує подальшого дослідження, оскільки на сучасному етапі спостерігається тенденція нейтрального ставлення молоді до спадщини своєї країни. Наголосимо, що проблема є актуальною не лише для професійної підготовки музикантів, а й для студентів інших спеціальностей.

Література

1. Державна національна програма „Освіта”. Україна ХХІ століття. – К. : Райдуга, 1994. – 61 с.

2. Борисова Т. Б. Мистецтвознавчі аспекти підвищення кваліфікації працівників культури / Т. Б. Борисова // Актуальні питання культурології. – Рівне : РДГУ, 2006. – Вип. 4. – С. 144 – 145.

3. Тормахова В. М. Українська естрадна музика і фольклор: взаємопроникнення і синтез : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 „Музичне мистецтво” / В. М. Тормахова – Київ, 2007. – 21 с.

4. Фурсенко Т. Аналіз сучасного стану позашкільної роботи з підлітками у сфері музики / Т.Фурсенко // Рідна шк.. – 2007. – № 7/8. – С. 32-35.

5. Орлова Э. А. Социокультурное пространство обыденной жизни : метод. пособие по курсу „Культурная антропология” / Э. А. Орлова. – М. : ГАСК, 2002. – 104 с