Гнилицька А.І., старший викладач

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

 

МІСЦЕ І РОЛЬ ВИКЛАДАЧА В ПРОЦЕСІ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

 

Ми живемо в нову епоху, в період критичної переоцінки старого, і сповнені творчого запасу в ім’я майбутнього. Формування творчої особистості майбутніх фахівців, їх професійної зрілості – актуальна проблема сьогодення. Нашій країні потрібні фахівці-підприємці нового покоління, спроможні працювати в умовах економічних змін та глобалізації ринкових відносин.

Індивідуальна робота зі студентами дозволяє удосконалювати навчально-виховний процес і розвивати педагогічно-студентську співпрацю, тому індивідуалізація навчального процесу – вимога сучасності. Це зумовлено тим, що рівень шкільної підготовки та розвиток здібностей до навчання не у всіх студентів однаковий. Мета індивідуалізації процесу навчання і виховання полягає в тому, щоб забезпечити максимальну продуктивну роботу, яка може проводитись на всіх етапах навчання.

Процес адаптації студентів є складним та багатостороннім. Від нього залежить свідоме ставлення до навчання, гордість за свою професію, спрямованість до підвищення своєї професійної майстерності, нерозривний зв’язок особистого життя з життям свого колективу, єдність особистих та суспільних інтересів.

Процес адаптації повинен починатися з приймальної комісії, де абітурієнт повинен зустріти привітне та уважне ставлення членів приймальної комісії. Слід організувати цей процес так, щоб не виникали трьохгодинні черги при прийомі документів. Не можна дозволяти поступати до п’яти різних вузів. Як можна молодій людині – абітурієнту – дозволяти одночасно бачити себе лікарем, економістом та інженером-будівником? Бажання «ким бути» слід заздалегідь обрати:

-          у школі (тільки вчитель вірно знає, чи його учень технар, чи ні);

-          під час профорієнтаційної роботи викладачів вузів з підшефними закладами – ЗОШ, гімназіями, ліцеями;

-          у вузах на Днях відкритих дверей.

Абітурієнт повинен тільки в одному вузі залишити свої документи на 3-х спеціальностях. Наприклад, в ХНАДУ на Автомобільному факультеті є такі спеціальності: «Автомобілі та автомобільне господарство», «Колісні та гусеничні транспортні засоби», «Двигуни внутрішнього згоряння».

На Механічному факультеті спеціальності: «Підйомно-транспортні, дорожні, меліоративні машини і обладнання», «Автоматизоване управління технологічними процесами», «Автоматика та автоматизація на транспорті», «Метрологія та вимірювальна техніка». Як бачимо, скрізь машини. Ось і обирай дві спеціальності з цих двох факультетів.

На Дорожньо-будівельному факультеті спеціальності: «Автомобільні дороги та аеродроми», «Мости і транспортні тунелі», «Екологія і охорона навколишнього середовища». Як би не було важко з фінансуванням у країні – дороги латають, будують, переходи прокладають, станції метро відкривають. Обирай будь яку спеціальність!

Бідний абітурієнт бігає по місту, та не по одному, по п’яти вузах і здає документи на три спеціальності у кожному вузі. Таких абітурієнтів 60-70 %. Це наша погана агітаційна робота по навчальним закладам, непрофесійна робота вчителів, класних керівників. Слід мати тісний зв’язок між школами та вузами. Не тільки заключати з ними спільні заходи співробітництва, а проводити «Дні круглого столу», де зустрінуться вчителі ЗОШ, викладачі вузу, а найголовніше – школяри-абітурієнти та студенти других, третіх курсів, випускники вузів певних спеціальностей. Це дасть змогу абітурієнтам не бігати по місту під час вступної компанії, зорієнтує абітурієнтів. Слід це зробити вже у січні-лютому 2013 року.

Для прищеплення зацікавленості до обраної спеціальності викладачі кафедри організують студентам-першокурсникам курси «Лаборант-хімік виробничого процесу». Під час проходження курсів студент поповнює не тільки знання з предмету, а досягає значних успіхів у самостійних методах аналізу води, визначення концентрацій небажаних домішок у водних розчинах, готує розчини певних концентрацій та перевіряє приборами точність їх приготування. На лабораторно-практичних заняттях з дисциплін формуються науково-дослідницькі вміння студентів. Студенти займаються спостереженнями і вивченням впливу небажаних факторів на руйнування металів у агресивних середовищах.

Протягом усіх років навчання слід виховувати у студентів такі якості: совість, чесність, порядність, милосердя, розум, широкий кругозір, культуру. В процесі позааудиторної роботи студенти повинні відвідувати різні виставки, музеї, брати участь у студентських олімпіадах, гуртках художньої творчості.

Через весь процес виховання повинна пройти ідея морального обов’язку, який починається з уміння відчувати поряд із собою іншу людину, розуміти її інтереси, прагнення. Високою моральною і соціальною цінністю є громадянськість, вона характеризує студента, як особистість, визначає його соціальну і моральну сутність. Слід допомогти студенту пов’язати свою поведінку з інтересами і долею рідної країни, свою відповідальність перед людьми. Культура людини тісно пов’язана з її освіченістю і вихованістю, саме вони повинні підготувати випускника вузу до самостійного суспільного життя. Тільки студент, добре підготовлений до життя, в суспільстві займе активну життєву позицію, знайде спільну мову з кожною людиною.

Таким чином, застосування індивідуального ставлення до кожного студента позитивно впливає на успішність навчання, сприяє формуванню професійної і особистої зрілості майбутніх фахівців. Найголовніше, в кожний момент виховання поставити себе на місце студента, ввійти в його роль і подивитись на світ його очима. Творчий потяг до правди, краси і справедливості не виникає у людини сам по собі, а повинен бути переданий вихователем. Удосконалення виховної роботи у вищому навчальному закладі зумовлене необхідністю мати всебічно розвиненого висококваліфікованого спеціаліста.