Чаплак Марина

МИСТЕЦТВО ПЕДАГОГІЧНОГО ВПЛИВУ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

 

Проблема педагогічного впливу посідає важливе місце в науково-педагогічній і психологічній літературі. У підручниках з педагогіки розглядаються прийоми «переконання», «осуд» і «покарання». Нагальність розробки прийомів педагогічного впливу виникла із потреб практики навчально-виховного процесу[2; 3]. Так, наприклад, В.Федчик зазначає, що для успішного розв’язання навчально-виховних завдань, що стоять перед українською школою на теперішньому етапі її розвитку, необхідне знання психологічних особливостей учня й уміння цілеспрямовано впливати на його особистість. Однак програми з педагогіки і вікової психології педагогічних навчальних закладів не передбачають спеціального розділу про індивідуальний підхід до учня, про різноманітні прийоми педагогічного впливу на нього або приділяють вивченню цих тем явно недостатньо уваги[6].

Тобто, тут сучасна освіта стикається із відповідними парадоксальними інваріативними моментами у підготовці фахівця в галузі освіти. Ми можемо спостерігати той факт, що особистість, яка обирає педагогічну професію, стикається з тим, що в теорії педагогіки немає розділу, наприклад, присвяченого розвиткові практичних умінь на підсвідомому рівні.   Ці уміння є однією із складових у здійсненні конструктивного соціально-психологічного впливу на особистість. А педагогічний вплив, в свою чергу, є різновидом соціально-психологічного[7]. Тобто, педагог повинен володіти арсеналом екологічних засобів для ефективного донесення слухачам свого досвіду, своїх бачень. Ці засоби завжди індивідуальні, неповторні. Навчально-виховний процес вимагає своєрідної "магії" педагогічного впливу[3; 5]. Щоб її створити, слід досконало володіти технікою міжособистісного спілкування на рівні певної педагогічної платформи і педагогічного надзавдання. 

На думку І.Воронюк, мистецтво педагогічного впливу досягається внаслідок накопичення певної критичної маси свідомо засвоєних і відтренованих прийомів, інтенсивного їх комбінування, що поступово автоматизуються, але зберігають високий рівень новизни. Перехід від стереотипізованого педагогічного стилю впливу до креативного конструювання впливів рівня мистецтва потребує інтенсивної інноваційної спрямованості, активності та високого рівня особистої психічної енергії[1]. Прийом педагогічного впливу – це спосіб організації певної педагогічної обстановки, у якій на основі відповідних фізіологічних і психологічних закономірностей у школярів з’являються нові думки і почуття, що спонукають їх до гарних учинків, подолання своїх вад[6].

В.Фечик вказує на те, що кожний прийом педагогічного впливу зумовлюється взаємодією трьох чинників: особливість створюваної педагогічної ситуації; зміст тих почуттів, що народжуються в школяра в новій педагогічній обстановці і стають основою виникнення нових мотивів поведінки і подолання власних вад; об’єктивні фізіологічні і психологічні закономірності, на основі яких у школяра виникають ті або інші думки і почуття і позитивні зміни в його свідомості[6].

Як зазначає І.Воронюк, у вчителів з інноваційною спрямованістю відбувається якісно інший процес вдосконалення засобів впливу. Відповідно до психологічної структури творчості увага і дії таких вчителів коливаються між раціональною апробацією різноманітних методів впливу і спонтанним інтуїтивним обранням різних сполучень методів відповідно педагогічній ситуації, що склалася. Такі переходи потребують багато особистої психічної енергії, інтенсивної спрямованості на вдосконалення власної педагогічної діяльності, тому для значної частини вчителів інноваційний підхід не притаманний[1]. На думку автора, через певний період свідомого комбінування прийомів впливу, такі вчителі досягають певної межі професійного розвитку, яку можна назвати границею де починається педагогічне мистецтво впливу. Накопичений досвід свідомого комбінування також призводить до автоматизму виконання впливів – це принципово інший спосіб, що можна визначити як інтуїтивне, креативне комбінування з тенденцією до новизни сполучень складових акту впливу. Саме це відрізняє інноваційних педагогів від інших типів учителів, де автоматизований стереотип роками не змінюється, а засоби впливу чітко відповідають головним класам проблемних педагогічних ситуацій[1].

Отже, педагог має мати знання із основ психологічного впливу [7] з метою екологічно-конструктивного впливу у процесі досягнення педагогічної майстерності. Крім цього, педагог повинен проникнути у таємницю володіння самим собою. Доти, поки аудиторія залишається таємницею, вчитель не отримає влади над нею. Але правда також і те, допоки педагог не виробить майстерності підпорядковувати себе педагогічній меті, допоки не осмислить своїх власних можливостей впливу на аудиторію, вона по-справжньому не сприйме його інформацію. Так, наприклад, А.С. Макаренко висунув і розробив ряд важливих принципів педагогічного впливу, близьких за змістом і виконанням у сценічному мистецтві, що добре відбито в театральній педагогіці К.С. Станіславського і В.І. Немировича-Данченка. До них відносяться передусім "закон поступу колективу", "система перспективних ліній", "принцип паралельної дії"[4]. Педагогу у процесі педагогічного впливу на особистість важливо використовувати психологічну силу колективу, пам'ятаючи про постійний рух колективу, про "закон його поступу", про безперервний розвиток, удосконалення.

ЛІТЕРАТУРА:

1.      Воронюк І. Психолого-педагогічний вплив учителя на учнів як інтегральна складова успішності викладацької діяльності // http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/NiO/2011_8/ped/Voron.htm

2.      Зязюн І.А. Сучасні технології професійної підготовки особистості в умовах неперервної освіти // Персонал.  - 2000. - №5. – С.7-14.

3.      Зязюн І.А. Філософські засади освіти: освітні і виховні парадигми, освітні технології, діалектика педагогічної дії / Педагогічна майстерність у закладах професійної освіти: Монографія. – К.: 2003. – С.11-59.

4.      Макаренко А.С. Сочинения: В 7 т. – Т. 5. – М.: АПН РСФСР, 1958. – 588 с. 

5.      Ничкало Н.Г. Професія вчителя вічна / Педагогічна майстерність у закладах професійної освіти: Монографія. – К.: 2003. – С.3-10.

6.      Федчик В. Теоретичні засади використання прийомів педагогічного впливу  // http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=35848

7.      Чаплак Я.В. Психологічний вплив у науковій психології // http://yanchaplak.com/ua/psykholohichnyi-vplyv-u-naukovii-psykholohii