Педагогічні науки/5. Сучасні методи викладання

Куліченко А.К.

Класичний приватний університет, м. Запоріжжя

Проектний підхід у сучасній освітній парадигмі США:

Філадельфійська візія

На сьогоднішній день у педагогічному просторі Сполучених Штатів Америки все більшого і більшого значення набуває такий вид роботи як програма з позакласної діяльності (Out-of-School Time Program) з інклюзією проектного навчання (Project-Based Learning) – похідного від освітньої концепції В. Г. Кілпатрика (1871 – 1965) про метод проектів.

На противагу традиційному вітчизняному розумінню, що позакласна робота – це вид самостійної учнівської діяльності, що, з одного боку, спрямовано на виконання домашніх завдань, написання творів, рефератів, доповідей, а з іншого боку – це вільний від опанування шкільної програми час для відвідування гуртків, факультативів, спортивних секцій, що покликані задовольнити різноманітні потреби учнів, спонукати їх до самовдосконалення, американське тлумачення щодо програми з позакласної діяльності таке: це комплекс навчально-виховного, культурного й розважального досвіду для учнів та молоді після занять у школі, впродовж канікул, влітку. Як правило, програма позакласної діяльність є безкоштовною та розповсюджена у кожному американському штаті.

Розглянемо програму з позакласної діяльності у м. Філадельфія (штат Пенсильванія, США), в основі якої проектне навчання.

Філадельфійський комплекс програм з позакласної діяльності було створено у 1999 р. та фінансовано штатом й містом. У 2008 р. місцева влада разом з об’єднанням з управління охорони здоров’я (Public Health Management Corporation) намагалися вирішити питання уніфікування комплексу й гарантії якості знань. Зупинившись на проектному навчанні, модель якого гнучка та структурована (адже містить 5 ключових моживостей для учнів та молоді: безпечність, розвиток суспільних відносин, залучення до комунікації, молодіжна участь, удосконалення знань, умінь та навичок. До того ж, проектне навчання добре підходить для позакласної діяльності ще за такими параметрами: невимушена навчальна обстановка та підтримка наставницького типу з боку вчителів.), об’єднання з управління охорони здоров’я вирішило укласти угоду з Бакським інститутом навчання (м. Новато, штат Каліфорнія, США) щодо адаптування навчально-виховної моделі проектного підходу до комплексу програм з позакласної діяльності. Протягом літа 2009 р. відбулося запровадження проектного навчання у понад 180 програм з позакласної діяльності.

Попри те, що проектне навчання є педоцентриською та ефективною освітньою технологією, Філадельфійський підхід потребував узгоджених та конкретних державних стандартів. Тому об’єднання з управління охорони здоров’я розробило спеціальні вказівки для інтеграції проектного навчання у програми з позакласної діяльності, а також рекомендовані терміни виконання проектів та необхідні зразки документів.

Проектне навчання у Філадельфійському розуміння має такі види діяльності: планування, виконання, оцінка проектів та виступ учнів. Традиційно, викладачі та учні займаються плануванням проектів у групах, щоб потім було легше звести всю отриману інформацію з проекту та вдосконалити його. У моделі проектного навчання, запропонованого об’єднанням з управління охорони здоров’я, кожен проект починається з так званого вільного нагального (центрального) питання, що підказує подальші міждисциплінарні учнівські орієнтовані пошуки. З цього питання витікає подальший план дій, що й призводить до кульмінаційного моменту – публічного оголошення результатів проекту, готуючись до якого учні синтезують та застосовують все те, чому навчилися. Вчителі, у свою чергу, мають змогу оцінити учнівські знання та результати проектів. Наприкінці кожного проекту учні залишають свої відгуки про працю над певними завданнями, а викладачі, проаналізувавши їх, уникають помилок та запроваджують найкращий досвід у майбутніх учнівських напрацюваннях.

Терміни виконання проектів відрізняються між собою – в залежності від вікових особливостей учнів. Для порівняння: учні початкової школи виконують проект за 3-5 навчальних тижнів, для учнів середньої ланки необхідно 4-6 навчальних тижнів, старшокласники витрачають на проект 4-10 навчальних тижнів. Впродовж шкільного навчального року на роботу над різноманітними проектами у рамках програми з позакласної діяльності припадає по три або чотири години на тиждень.

Щорічно об’єднання з управління охорони здоров’я проводить спеціальні тренінги, що націлено на належну підготовку фахівців та спеціалістів, які б допомогали учням у програмах з позакласної діяльності. Крім того, відбувається значне фінансування та надається технічна підтримка.

За словами Дж. Шволма та К. Тулек, за 3 роки існування програм з позакласної діяльності у Філадельфії відбулося значне покращення якості знань учнів. Інклюзія проектного навчання має позитивний вплив на розвиток учня як особистості у 21 столітті, допомогає у професійному викладацькому аспекті, пропонує нетрадиційні форми отримання інформації та її засвоєння [1, с. 5]. Тому програма з позакласної діяльності з проектним навчанням має багато позитивних відгуків від Філадельфійських освітян, які вказують на такі ефективні чинники як, підвищення учнівської мотивації та рівня знань, загартування характеру, розвиток лідерських якостей, урізноманітнення змісту навчання, професійний розвиток тощо [1, с. 2].

Отже, педагогічна концепція В.Г. Кілпатрика про метод проектів знайшла своє подальше застосування у програмах з позакласної діяльності, що широко застосовуються у освітній парадигмі США (наведено Філадельфійський досвід). Проектне навчання у рамках таких заходів надає можливість інтегрувати сухий академічний матеріал, не втрачаючи при цьому комплекс навчально-виховного, культурного й розважального досвіду для учнів.

Література:

1. Schwalm J., Tylek K. Systemwide implementation of project-based learning / J. Schwalm, K. Tylek // Afterschool matters. – 2012. – № 15. – P. 1–8.