Філологічні науки /2. Риторика і стилістика

Лапінська О. М.

Національна металургійна академія України (Дніпропетровськ),Україна

Загальна характеристика стилістичних функцій англіцизмів у структурі українського художнього тексту кінця ХХ – початку ХХІ століть

Найпродуктивнішим джерелом інноваційних явищ останнього двадцятиліття є інтенсивне проникнення англіцизмів у систему української мови і, як наслідок, у структуру українського художнього тексту.

Незважаючи на те, що англіцизми постійно перебувають в колі зацікавлень вітчизняних і зарубіжних мовознавців, англіцизми в мові художньої літератури залишаються недостатньо опрацьованими. Англіцизми в українській мові є предметом досліджень І. Фаріон, Ю. Жлуктенка, Б. Ажнюка, Н. Босак, В. Печерської, В. Сімонок, О. Стишова, Н. Попової, Т. Полякової, О. Махньової, Л. Архипенко, О. Дьолог, С. Рижикової, А. Іваницької, Л. Архипенко, Т. Майструк, Н. Гудими тощо [1, 3, 4, 6].

Деякі англіцизми в художньому тексті виконують не лише номінативну, а й стилістичну функцію. Запозичення, що ввійшли в українську мову, інколи можуть функціонувати з українськими еквівалентами. У цьому випадку вони існують як стилістично марковані синоніми. За спостереженнями лінгвістів, запозичені слова, як правило, знаходяться в іншому стилістичному шарі в порівнянні з їхніми синонімами питомих слів даної мови [9, с. 24].

Вживання запозичень у тексті дослідники визначають як стилістичний прийом, який базується на ефекті “не виправданих сподівань” [5, с. 77]. Ефект не виправданих сподівань утворюється внаслідок появи запозичень, завдяки чому читацька увага фіксується на іншомовній одиниці та на інформації, що вона передає. Англійські слова та словосполучення привертають увагу читача, а їхнє вживання в тексті слугує конкретних цілям.

Попри нейтральний характер деяких англіцизмів у структурі українського художнього тексту кінця ХХ – початку ХХІ ст. під впливом контексту можливе формування додаткових стилістичних характеристик цих запозичень. Мовні одиниці, з яких складається текст, впливають на англомовні елементи, змушують пристосовуватися до нового стилю. І як результат – англіцизми отримують конкретне семантичне наповнення, що реалізується в певному контексті, зберігаючи при цьому емоційно-оцінне забарвлення. Експресивне значення, що набувають запозичення в тексті, можливе “завдяки стилістичному змішуванню різнорідних стилістично непоєднуваних одиниць”, які достатньо легко засвоюються контекстом, тим самим забезпечуючи читацьку увагу [7, с. 64].

У процесі адаптації іншомовних лексем в українській мові можлива втрата екзотичного відтінку значення та його стилістичного забарвлення або, навпаки, набуття цими лексемами постійної експресивної оцінки в мові-реципієнті.

Аналізуючи використання англіцизмів у художніх творах, необхідно розглянути питання про їхню роль у процесі створення стилістичного ефекту, тобто визначити стилістичну функцію. Англійські запозичення, що виконують стилістичну функцію, тобто надають образності висловлюванню, служать засобом передачі почуттів, ставлення автора до зображуваного, адже стилістична функція – це виражальний потенціал взаємодії мовних засобів у тексті, що забезпечує передачу предметно-логічного змісту тексту, а також закладеної в ньому експресивної, емоційної, оцінної, естетичної інформації [2, с. 49]. У нашому дослідженні стилістична функція англіцизмів розглядається як творча реалізація мовних засобів у тексті для здійснення задуму художньо-виражального навантаження відповідно до художнього завдання.

В українському художньому тексті кінця ХХ – початку ХХІ ст. англійські лексеми виступають у номінативній і стилістичній функціях:

1. Номінативна (репрезентативна, інформаційна, семантична) функція англійських запозичень є найпоширенішою. Вона пов’язана з необхідністю позначення предметів і явищ, відсутніх в українській мові. У номінативній функції англіцизми виступають представниками окремих реалій: предметів, понять, культури, історії країни, надають можливість описати іншомовну дійсність, відображену в мовленнєвій свідомості письменників.

2. Функція мовної характеристики персонажів (характерологічна) – це традиційне вживання англіцизмів як характеристики окремих героїв. Мовні одиниці в цій функції не тільки зображають зовнішній матеріальний світ суб’єкта мовлення, але й допомагають формулювати його думки, висновки відносно вчинків, поведінки, почуттів, тобто виконують мислеутворюючу функцію.

Із характерологічною функцією тісно пов’язана соціально-стилістична функція, яка переважно виявляє себе у використанні англійських лексем у мові окремих соціальних прошарків. До них можна віднести молодіжний соціолект, де англійська лексика продуктивно вживається для надання висловлюванням більшої експресивності, новизни, підвищення соціального престижу мовця.

3. Інформативна функція полягає в тому, що сучасні художні тексти віддзеркалюють актуальні економічні, суспільно-політичні та інші проблеми сьогодення.

4. Емотивна, або оцінна, функція – це відображення емоційного й оцінного відношення суб’єкта мовлення до того, що відбувається в його внутрішньому та зовнішньому світах.

Використання англіцизмів в оцінній функції зумовлене переосмисленням нейтральних запозичених лексем під впливом контекстуальних факторів, у результаті чого в іншомовного неологізму з’являється оказіональне оцінювання, набуває конотативне значення. Навколишній контекст і тематика твору готують читача до адекватного сприйняття іншомовної одиниці. Контекстне середовище англійської лексеми, її семантичний і тематичний характер суттєво впливають на конотації запозиченого слова.

7. Експресивна функція в умовах міжмовного контактування – це використання іншомовної експресивної лексеми для задоволення потреби оновлення лексичних засобів.

8. Функція мовної гри проявляється у вживанні запозичень для створення комічного. Вона реалізується через прийоми мовної гри, у яких запозичення можуть передавати жарт, сарказм, іронію [8]. На думку Н. Гудими, мовна гра або карнавальність у використанні іншомовізмів полягає в тому, що в грі з мовою українські постмодерністи створюють слова-гібриди, пояснюють значення деяких слів, звертаючись при цьому до засобу “народної етимології” [6, с. 12]. Прийом етимологізації – пояснення значення, походження іншомовного слова, автори сучасних художніх текстів застосовують для створення гумористичного, комічного ефекту розповіді.

8. Евфемістична функція. Англіцизми в цій функції дозволяють передати сутність явищ більш завуальовано, непрямим пом’якшеним способом.

9. Функція авторського самовираження дозволяє письменнику більш точно висловити власні думки, показати знання іноземних мов, запобігти вживанню звичних слів. З особистістю автора безпосередньо пов'язаний склад англомовних лексем, прийоми та засоби їх введення в текст, які визначаються конкретними соціально-психологічними факторами: освітою, культурним рівнем, місцем проживання під час написання твору та місцем навчання, наявністю іноземних членів родини автора, мовними смаками й особливостями стилю письменника, що вимагають тонкого мовного чуття. Характер вживання англіцизмів у значній мірі залежить від тих безпосередніх задач, які ставить перед собою автор художнього твору. Намагаючись вплинути на емоції читача й активізувати його увагу, він наповнює текст експресивно забарвленими англомовними елементами. Підбір і функціонування іншомовних лексем знаходяться в безпосередній залежності від особистості автора, його намагань вплинути на читача, донести до нього авторський задум. Вживання потенціалу двох мов дозволяє письменнику краще відобразити національну дійсність і національні характери, прослідкувати зв'язок із психологією, культурою, традиціями, побутом, світосприйняттям іншого народу.

Залучення англомовних елементів до художньої літератури потребує від автора тонкого мовного чуття, знання особливостей і закономірностей їх використання, тобто передбачає високе володіння письменником англійською мовою. Іншомовні лексеми в художньому тексті створюють творчу неповторність стилю автора. У результаті взаємодії або паралельного існування двох мов формуються нові художні прийоми, що дозволяють передати творчу оригінальність письменника та з’являється новий специфічний індивідуальний мовний стиль.

Вище наведені функції англійських запозичень виявляються залежно від їх призначення та ролі в тексті: вони служать цілям номінації для позначення реалій, які не мають відповідників у рідній мові, є стилістично маркованими елементами, що використовуються для диференціації вже відомих понять, і створюють протиріччя між власним і чужим. Автори художніх творів не тільки виходять із принципу мовної економії, але й базуються на художніх принципах, які створюють додаткову насиченість тексту за допомогою одиниць англомовного походження.

Література

1. Ажнюк Б. Інновації в системі української мови та тенденції її розвитку / Б. Ажнюк // Українознавство. – 2008. – №4. – C. 85-93.

2. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка : (стилистика декодирования) : учеб. пособие [для студ. пед. ин-тов по спец. “Иностр. яз”] / И. В. Арнольд. – 3-е изд. – М. : Просвещение, 1990. – 300 с.

3. Архипенко Л. М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові : етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця ХХ – початку ХХІ ст.): автореф. дис. … канд. філол. наук: спец. 10.02.01 “Українська мова” / Л. М. Архипенко. – Харків, 2005. – 18 с.

4. Босак Н. Ф., Печерська В. А. Причини появи запозичень-англіцизмів в українських ЗМІ // Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках Материалы ІІ Международной научной конференции 14-15 апреля 2005 года. – Дніпропетровськ : Пороги, 2005. – С. 43-45.

5. Галимуллина З. М. Роль ксенизмов в художественном тексте и их динамика в системе языка / З. М. Галимуллина // Сб. научн. трудов МГПИИЯ им. М. Тореза. – Вып. 294. – М., 1987. – С. 74-90.

6. Гудима Н. В. Семантика та стилістичні функції запозичень у мові української постмодерністської прози : автореф. кан. філол. наук: 10.02.01 “Українська мова” / Н. В. Гудима. – Чернівці, 2011. – 20 с.

7. Зорько О. С. Функционирование иноязычной лексики в газетно-публицистическом тексте / О. С. Зорько // Сб. научн. трудов МГПИИЯ им. М. Тореза. – Вып. 294. – М., 1987. – С. 64-73.

8. Романов А. Ю. Стилистические функции американизмов и англицизмов / А. Ю. Романов // Англицизмы и американизмы в русском языке и отношение к ним. – М., 2000. – С. 111-120.

9. Ярцева В. Н. Межъязыковые контакты и стилистическая / В. Н. Ярцева // Проблемы общего и германского языкознания. – М.: Наука, 1978. – С. 14-25.