Филологические науки / 3.Теоретические и методологические
проблемы исследования языка
Прекурат М.Є.
Парадигматичні відношення між конституантами ЛСП “рідина” в англійському кулінарному дискурсі
Методологія
дискурс-аналізу становить значний інтерес для тих, хто вивчає різні типи
дискурсу, до яких можна віднести кулінарний дискурс. Актуальність його
дослідження зумовлена зростаючою увагою дослідників до побутової сфери
існування людства, а також пошуками особливого та ексклюзивного у ній.
Загальноприйнята інтерпретація кулінарного акту передбачає три типи дискурсів,
що стосуються їжі: дискурс споживання їжі, дискурс приготування їжі та дискурс,
що супроводжує споживання їжі [1, с. 56]. Наше дослідження кулінарного дискурсу
ґрунтується на аналізі кулінарних рецептів. Їм властиве два функціональні
призначення – культурне та текстове. Як лінгвістичний текст зі специфічною
граматикою, семантикою, прагматикою та візуальним рядом кулінарний рецепт є
артефактом культури, продуктом кулінарної традиції [1, с. 56].
Метою цього
дослідження є встановлення особливостей парадигматичних відношень між
складовими ЛСП “рідина” в англійському кулінарному дискурсі. Об’єктом
дослідження стали лексеми, у значенні яких присутній компонент “рідина”,
виокремлені з 357 кулінарних рецептів, що становлять матеріал дослідження [4; 5]. Предметом
дослідження є місце зазначених лексем у лексико-семантичній парадигмі,
репрезентованій ЛСП “рідина” у кулінарному дискурсі.
Парадигматичні відношення
в лексиці привертають до себе увагу семасіологів ще ХІХ століття, а пошуки
найоптимальніших шляхів їхнього дослідження не втрачають своєї актуальності й
донині. Під парадигмою розуміють групу слів, що мають одну спільну семантичну
ознаку та відрізняються за іншими ознаками [3, с. 222]. Парадигматичні
відношення визначаються як відношення між словами на основі спільності або
протилежності їх значень [2, c. 211]. Для встановлення
парадигматичних зв’язків ЛСП “рідина” у кулінарному дискурсі з
кулінарних рецептів було виписано лексеми з компонентом значення “рідина / liquid”. Наступним кроком став розподіл всього корпусу виокремлених слів на
семантичні підкласи.
Найбільшим
парадигматичним утворенням є лексико-семантичне поле, у нашому випадку ЛСП
“рідина”, що відображає поняттєву, предметну та функціональну подібність рідких
речовин, процесів, що з ними відбуваються, та їх характеристик у кулінарному
дискурсі.
У межах
лексико-семантичного поля виділяють лексико-семантичні групи. ЛСП “рідина” у
кулінарному дискурсі охоплює такі ЛСГ:
1) рідкі продукти,
наприклад: water, oil, vinegar, milk, shortening, buttermilk, syrup, grenadine, liquid, fluid та ін.;
2) напої, наприклад: drink, beverage,
juice, wine, beer, vodka, liqueur, punch, brandy,
cordial, champagne, tea, lemonade, cider та ін.;
3) рідкі страви,
наприклад: soup, sauce, batter, dressing, dip, slush, broth та ін.;
4) способи використання
рідин у кулінарії, наприклад: to dip, to soak, to spray,
to brush, to rinse, to drop та ін.;
5) способи приготування
рідких страв, наприклад: to
stir, to boil, to heat, to simmer, to shake, to pour, to beat, to mix, to add,
to chill, to blend та ін.;
6) посуд для зберігання
/ приготування рідких страв, наприклад: bowl, pan, double boiler, saucepan, decanter, bottle та ін.;
7) міри ваги рідких
продуктів, наприклад: cup, can, tablespoonful, quart, pint, ounce, equal part, gallon та ін.;
8) характеристики
рідких продуктів / страв, наприклад: fresh, foamy, bubbly, sparkling, boiling, melted, chilled, presweetened, diluted, slushy, evaporated, condensed, translucent,
volume, consistency, thin та ін.;
9) процеси перетворення
з рідкого у твердий стан і навпаки та їх результат, наприклад: to melt, to dissolve, to drain, to thicken, to freeze, ice, dry, thick та ін.
Всередині
лексико-семантичних груп виділяють ще тісніше пов’язані семантичні об’єднання,
які називають лексико-семантичними категоріями [2, с. 211]:
1) синоніми, що відображають відношення смислової подібності, наприклад: warm – lukewarm, to drain – to strain, to stir – to mix, drink – beverage, soup – broth – chowder та ін.;
2) антоніми, що представляють відношення смислового протиставлення, наприклад:
to melt – to freeze, to dissolve – to thicken, to heat – to chill, thick – thin, hot – cold, diluted – undiluted та ін.;
3) гіпоніми, що реперзентують відношення смислового включення, наприклад: liquid: water, milk, oil, vinegar; juice:
apple, pineapple, orange, lemon juice; to cook: to boil, to simmer, to heat, to
bring to boil та ін.
Отже, в ЛСП “рідина” в англійському кулінарному дискурсі наявні основні парадигматичні відношення: синонімічні, антонімічні та гіперо-гіпонімічні, що свідчить про системність досліджуваного поля та дозволяє прослідкувати у його складі тематичну ієрархію.
Література:
1. Жарски В. Анализ
кулінарного дискурса (методологические заметки) / Вальдемар Жарски // Дискурс
в академическом пространстве : материалы Междунар. круглого стола, 3-5 апр.
2009г., Минск, Беларусь / под общ. ред. И. Ухвановой-Шмыговой, М.
Сарнавского. – Минск : Изд. центр БГУ, 2010. – С. 55-59.
2.
Кочерган
М. П. Вступ до мовознавства : підручник / М.П. Кочерган. – 2-е вид. – К. :
Академія, 2005. – 368 с.
3.
Левицкий В. В. Семасиология / Левицкий В. В.
– Винница : НОВА КНИГА, 2006. – 512 с.
4.
Generations
of Recipes. – NY : New Century Books, 2011. – 180 p.
5.
Great Tastes
: a Cookbook [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://ru.scribd.com/doc/124763/The-Great-Tastes-Cookbook