Марку В.І.

                                                                                                                        БДФЕУ       

                Семантична класифікація  агентивних суфіксів

Тенденції розвитку наукової думки останніх років тяжіють  до встановлення зв’язку та відповідності  між мовними елементами та діяльністю людини [1,c22-24]. Різні види людської діяльності передаються мовними (вербальними) засобами  та невербальними засобами (використання міміки, жестів), але всіх їх об’єднує той факт, що вони використовують мову як інструмент, за допомогою якого відбувається спілкування, обмін інформацією [4, c.28].

        Для позначення інструмента (діяча) у мові використовується суфікс, який являється складовою частиною словотвору, що є невід’ємною одиницею мовознавства, що являє собою  тлумачення «інструмента дії» з точки зору структурної лінгвістики. Проте останнім часом все більше популярності набувають дослідження лінгвістичних термінів не використовуючи тенденції поширені у структурній, а все більшу увагу надають когнітивній лінгвістиці [3, c.95-99].

       Когнітивна лінгвістика розглядає мовні елементи та їх зв'язок з пізнавальними механізмами. Основною одиницею когнітивної лінгвістики являється концепт, де найпоширеніший концепт діяча.

       Саме концепт діяча, що передається за допомогою  агентивних суфіксів, їх семантична класифікація являються темою даної статті.       

      Актуальність даної роботи  пов’язана з зростанням кількості досліджень

об’єднаних даною темою, про що свідчать праці  Л.Б.  Коржевої, яка

розглядає питання агентивних суфіксів у контексті сучасної англійської літератури, а О.С. Кубрякової, яка досліджує питання пов’язані з словотвірними моделями дериватів, які містять агентивні афікси та де провідне місце надається  словотвірному значенню, що являє собою сукупність  3 частин:

одне із вже наявних у мові значень взаємодіє із будь-яким значенням похідного слова, яке може асоціюватися з цілим класом або з певним окремими  предметом  та дериваційним афіксом.

     Метою нашого дослідження є аналіз агентивних суфіксів та відповідна їх класифікація відповідно семантичним особливостям дериватів, які містять дані дериваційні афікси.  

     Об’єктом даного дослідження є похідні лексичні одиниці, які містять у своєму складі агентивні суфікси.

     Предмет даної роботи є аналіз та семантична класифікація агентивних афіксів на прикладі одного з творів жанру фентезі.  

     У зв’язку з цим, у даному дослідженні передбачається розв’язати наступні завдання:

1) виокремити  деривати жанру фентезі, які містять агентивні суфікси;

2) розкласифікувати агентивні суфікси відповідно їх семантичним особливостям у залежності від чистини мови утвореного деривата з агентивним суфіксом;

3) для кожної класифікації розробити словотвірну  модель лексичної одиниці з агентивним суфіксом;

4) результатом даної статті повинна стати таблиця, яка буде містити семантичну класифікацію агентивних суфіксів відповідно певним критеріям.

Матеріалами дослідження слугує  твір жанру фентезі “Володар кілець” Толкієна.  

     Основною одиницею когнітивної лінгвістики є «концепт». Концептів є досить багато: концепт страху, ненависті, почуттів і.т.д. Проте всіх їх об’єднує одне вони використовують мову як інструмент передавання інформації. Найяскравішим прикладом використання мови як інструмент являється агентивні суфікси, що являють собою суфікси на позначення діяча.

     Концепт діяча у більшості випадків передається за допомогою дериватив них афіксів, які можуть бути класифіковані у залежності від частини мови похідної одиниці на наступні елементи [4, c.58]: 

 1) девербальних іменників, які вважаються  деривативні іменні лексичні одиниці,  утворені  від девербальних основ за допомогою  відповідних  суфіксів (trade trader),  speculate → (speculator),  (employ employee).  

  2) Деад’єктивний іменник – являється наступною лексичною одиницею, у творенні якого беруть  участь агентивні суфікси та що означає   іменник, утворений від прикметника за допомогою суфікса. Єдиним деад’єктивним суфіксом являється –an/-ian (Elizabethian) та означає приналежність до чогось або спорідненість чомусь.

     3) Агентивні суфікси вживаються також і у складі деномінальних іменників, тобто вважається  іменником, який утворений від іменникa, за допомогою суфікса. Найуживанішими  суфіксами для творення деномінальних іменників у розглянутих типах дискурсу є наступні дериваційні афікси: -ty (admiralty), та  -ment ( armament).Суфіксами з агентивним значенням вважається суфікс  -ist (pianist) та –ess (mistress, waitress). Дериваційний афікс  ist може виступати як деномінальний суфікс, брати участь у творенні іменників (piano + -istpianist) так і девербальний, тобто бере участь у творенні іменних одиниць з дієслівними основами (typetypist) [2, c.20-58], [5].

Таблиця семантичної класифікації агентивних суфіксів у жанрі фентезі:

Агентивний суфікс

Приклад

Кількість

1.девербальний іменник

-er, оr

143 одиниці

2.Деад’єктивний іменник

-(i)an

36 одиниць

3.деномінальний іменник

-ment, -ist

59 одиниць

 Пояснення до таблиці

    Згідно таблиці, кількість агентивних суфіксів жанру фентезі, які входять до складу девербальних іменників складає 143 одиниці,  деад’єктивних іменників −36 та  деномінальних іменників − 59 одиниць. Така кількісна представленість агентивних суфіксів у жанру фентезі пов’язана з деякими тенденціями: об’єднання граматичних форм ( -ess використовувався для розрізнення роду, тоді коли на сучасному етапі мови, він є відносним);

Тенденціями та особливостями самого дискурсу, в якому написаний твір;

Особливостями авторського дискурсу.

   Дослідження агентивних суфіксів сприяє не лише висвітленню питань пов’язаних з семантичною особливістю мовних елементів, але й сприяє дослідженню різних типів  дискурсу, пояснення спільних та відмінних рис .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            

 

 

 

 

                                       Список літератури

1. Демянков В.З. Когнитивная лингвистика кпк разновидность интерпретационного подхода / В.З. Демянков   // Вопросы языкознания.− 1994.−№2.

    2.Єфімов Л.П. Стилістика англійської мови / Л.П. Єфімов― В.: Видавничий  

    центр «Нова книга», 2010. ―  240с.

  3. Кочерган М.П. Загальне мовознавство/ М.П Кочерган. ―К.:  2006.

  4. Кубрякова Е.С.Начальные этапы становлення когнитивизма:лингвистика −    

   когнитивная наука /  Е.С.  Кубрякова // Вопросы языкознания.− 1994.−№2.

5. Tolkien J.R. The Lord of the Rings / J.R. Tolkien  Oxford: Wordsworth

      Classics, 1995. 99p.