К. філол. н., доц. Кузенко Г.М., магістр Яцькова М.І.

Чорноморський державний університет імені Петра Могили, Україна

 

Застосування декомпресії у перекладі творів художнього спрямування

 

Художній стиль сучасної англійської літературної мови являє собою складну єдність різноманітних рис, що відрізняють його від усіх інших стилів. Основною ознакою літературно-художнього стилю є підпорядкованість усіх його мовних засобів завданню створення художнього образу. Образність є основою художнього тексту, а конкретний спосіб її вияву відрізняє один текст від іншого. Іншою провідною рисою художнього стилю є емоційне забарвлення висловлень.

Мова художньої прози не так чітко окреслюється з точки зору взаємообумовленості компонентів її системи, як інші стилі мови. Дійсно, оригінальна образність мови у поєднанні з емоційною синтаксичною організацією висловлювання; синтез авторського плану оповіді й мови персонажів; використання елементів різних стилів мовлення, оброблених і пристосованих для художнього оповідання; використання слів у похідних і контекстуальних значеннях - всі ці особливості, взаємодіючи один з одним, утворюють свою неповторну систему [1].

Тому завдання перекладача – якомога точніше передати зміст оригіналу засобами мови перекладу зі збереженням формальних і змістових елементів оригіналу. Звичайно, всі елементи форми і змісту не можуть бути відтворені з точністю, однак у процесі перекладу, зазвичай, встановлюються закономірні відношення, як на лексико-семантичному, так і на лексико-граматичному рівнях, що призводять до еквівалентного відтворення смислу та формального змісту тексту оригіналу. Декомпресія (ампліфікація, додавання слів) у цьому контексті виступає одним із ілюстративних прикладів існування згадуваних кореляцій.

Декомпресія - збільшення кількості мовних знаків у перекладі або спосіб перекладу слова мовою оригіналу, як мінімум, двома лексемами з мови перекладу, що викликано необхідністю експлікувати імпліцитну інформацію першоджерела, прояснивши її на лексичному рівні для малознайомого з нею читача [3]. Використання декомпресії обумовлене сукупністю лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів, а реалізація цієї трансформації відбувається у двох напрямках: мовному та мовленнєвому.

Мовна декомпресія підпорядковується нормам, що існують у мовній системі на відповідних рівнях: лексичному, граматичному, семантичному, або на декількох рівнях одночасно. Матеріальним виявом декомпресії є лексичні одиниці – звороти, конструкції, усталені словосполучення та службові слова.

Мовленнєва декомпресія, хоча й не існує відокремлено, в меншій мірі піддається підпорядкуванню нормам мовної системи. Як правило, у цьому випадку йде мова про екстралінгвістичні фактори, контекст та авторську задумку як чинники, що спонукають до ампліфікації при перекладі.

Ряд дослідників, у числі яких Пєшкова, звертають увагу на той факт, що декомпресія за виняткових обставин має місце в силу суб’єктивного рішення перекладача [4]. У всіх інших випадках застосування цього перекладацького прийому диктується розбіжностями у мовних системах та узусом.

Виявленні закономірності практичної реалізації декомпресії у перекладі оповідання Джека Лондона «Син вовка», здійсненого Ольгою Косач-Кривинюк дозволяє виокремити основні випадки використання прийому декомпресії:

1) Декомпресія застосовується при перекладі англійських граматичних структур (інфінітива, дієприкметника, герундіального комплексу, атрибутивної групи):

ü                 A few months later, supposing him to be possessed of a faith in the country, he returns with a wife to share with him in that faith, and incidentally in his hardships (J.London). - Через кілька місяців, якщо він одержимий Північчю, він вертається з дружиною, що відтепер має поділяти з ним любов до цієї холодної країни та її лихі нестатки (О.К.-Кривинюк).

2) Відмінності між мовами в області граматичної будови і словникового складу також зумовлюють використання прийому ампліфікації при перекладі:

ü                 «Son, your words are true; but it were evil mating, like the water with the sand, like the snow-flake with the sun» (J.London). - Ти правду кажеш, сину мій, але то погана злука, все одно що спарувати воду з піском або сніжинку з сонцем (пер.О.К.-Кривинюк).

ü                 «Oh! - interrupted Mackenzie, recognizing the well-known Northland figure, -Malemute Kid!» (J.London) - «Це ж Мелмют Кід!» - перебив Макензі, пізнаючи з опису добре відому в північних краях постать (пер.О.К.-Кривинюк).

ü                 «I am not as the Fox. My tongue is frozen like the river (J.London). –     Я не такий красномовний, як Лис. Мій язик замерз, як ота річка»                         (пер.О.К.-Кривинюк).

3) При перекладі слів з різним обсягом значення в англійській і українській мовах перекладачі аналізованого художнього твору також вдалися до використання декомпресії:

ü                 She was leaning forward on her snow-shoes, lips apart and nostrils quivering, like a tigress about to spring (J.London).  - Вона була чудова: нахилилася вперед на своїх лижвах, вуста ледь розтулені, ніздрі тремтять — немов тигриця, що готується стрибнути (пер.О.К.-Кривинюк).

ü                 But he crushed their aspirations with rough speech, peculiar for its strength and brevity, and bought a double supply of grub from the trading-post (J.London). - Але він розвіяв їхні надії на диво короткими й промовистими словами і закупив у факторії подвійний запас харчів (пер.О.К.-Кривинюк).

4) Залучення декомпресії зумовлюється необхідністю ліквідації компресії, властивої англійській мові:

ü    A second messenger interrupted with imperative summons from the council (J.London). - Прийшов другий посланець кликати ватага на раду й перепинив їхню мову (пер.О.К.-Кривинюк).

ü    He tried to break away, but only weakened himself (J.London). - Він спробував відірватися від супротивника, але цим тільки нашкодив собі            (пер.О.К.-Кривинюк).

Таким чином, певний художній контекст допускає залучення такого лінгвістичного явища, як декомпенсація у перекладі. Окрім контекстуального фактору береться до уваги прагматика тексту, особливості індивідуального сприйняття читача, для якого здійснюється переклад, а також мовні норми обох лінгвістичних систем (мови оригіналу та мови перекладу). Застосування ампліфікації, як в ізольованому вигляді, так і в сукупності з іншими перекладацькими засобами, є необхідним для адекватної передачі смислу та стилістичних особливостей тексту оригіналу у перекладному відповіднику. 

 

Література:

1.      Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка /              
  И.Р. Гальперин. - М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1958.    459 c.

2.      Лондон Дж. Північні оповідання / Джек Лондон; пер. О.Косач-Кривинюк. – К.: Школа, 2003. – 273 с.

3.      Науменко Л.П., Гордєєва А.Й. Практичний курс перекладу з англійської мови на українську/ Practical Course of Translation from English into Ukrainian: навч. посіб. / Людмила Науменко, Анжела Гордєєва. – Вінниця: Нова Книга, 2011. – 136 с.

4.      Пешкова И.Р. Декомпрессия переводного текста. М, 1986.

5.     London J. Call of the Wild and Selected Stories / Jack London. - Signet Classic, 2009. – 270 p.