Филологические науки/ 6.Актуальные проблемы перевода

К.ф.н., доц. Кикоть В. М., Овчаренко Ю. В.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Україна

Лексичні трансформації в українському перекладі

роману В. Скотта «Пірат»

У перекладознавстві виокремлюють такі лексичні труднощі перекладу: багатозначність слів та вибір адекватного словникового відповідника, правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики [2, с. 45].

Основні типи лексичних трансформацій, які застосовують у процесі перекладу, складають наступні перекладацькі прийоми: перекладацьке транскрибування і транслітерація; калькування і лексико-семантичні заміни (конкретизація, генералізація, модуляція) [2, с. 15].

Одним із найпростіших прийомів перекладу імен та власних назв є прийом транскрибування. Транскрибування – це побуквенна чи пофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу: Jarlshof [4, р. 10] – Ярлсхоф; Magnus [4, р. 11] – Магнус. Передача власного імені стає проблемою лише за умов, коли воно має значення або натякає на щось, відоме читачеві оригіналу, але невідоме читачеві перекладу. При перекладі роману «Пірат» проблеми такого роду виникають при передачі імен католицьких святих та богів і героїв класичної міфології: Thor [4, р. 224] – Тор (в скандинавській міфології бог грому та покровитель землеробства); Amphitrion [4, р. 157] – Амфітрион (грецький міфологічний герой).

Передача топонімів зазвичай не є проблемою при перекладі за винятком випадків, коли географічні об’єкти в різних мовах мають неспівзвучні назви або натякають на щось, відоме лише читачеві оригіналу, але передача географічних назв при перекладі роману «Пірат» ускладнюється також через вихід із ужитку певних назв: Zetland [4, р. 203] – Шетлендія; Hiatland [4, р. 77] – Хіалтландія.

Відомо, що англійські лексичні одиниці дуже широкої семантики, тоді як в українській мові вони більш експресивні й конкретні, тому при перекладі з англійської мови лексичні одиниці часто генералізуються та конкретизуються.

Прийом конкретизації – добір при перекладі більш точних чи конкретних відповідників або відтінків значень, аніж ті, що можна знайти в двомовних словниках: My father is not fond [4, р. 190] – Мій батько не виражає особливої ніжності до мене.

Прийом генералізації протилежний прийому конкретизації, оскільки генералізація – це розширення обсягу поняття: замість слова з конкретним значенням мови оригіналу перекладач підбирає слово з більш загальним значенням у мові перекладу: Do not let my crime be avenged by his means! [4, р. 196] – Не допусти, щоб кара за мій злочин пала на його голову!

Смисловий розвиток (модуляція) ґрунтується на категорії перехрещування: частина обсягу одного поняття входить в обсяг іншого поняття, і, в свою чергу, частина обсягу другого поняття входить до обсягу першого поняття [1, с. 34]. Суть цього прийому полягає в поглибленому смисловому тлумаченні тієї чи іншої лексичної одиниці або словосполучення [3, с. 98]. До смислового розвитку належать усі метафоричні й метонімічні заміни:

In troth, said the Ranzelman, they are wise folks that let wave and withy haud their ain – luck never came of a half-drowned man, or a half-hanged a neither [4, р. 153 ].

Що правда, то правда, – додавав ранслар, – розумні люди завжди залишають воді й мотузці те, що до них потрапило: витягнутий із води і вийнятий із петлі нікому не приносить щастя.

В даному випадку модуляція спричинила зміну частини мови.

Отже, причинами частого вживання прийому смислового розвитку при перекладі може бути відсутність еквівалента в мові перекладу, стилістичні причини або неповний лексичний відповідник.

Лексико-граматичні трансформації представлені такими замінами, як: антонімічний переклад і конверсивна трансформація, описово-перифрастичний переклад та компенсація.

Деякі дослідники, зокрема А. Паршин та Ю. Піввуєва, включають антонімічний переклад до лексико-граматичних трансформацій, коли при перекладі українською мовою відбувається заміна заперечної конструкції стверджувальною і навпаки:

It is best to let salt water take its gate, said Swertha, luck never came of crossing it [4, p. 108].

Не добре йти наперекір солоній воді, – говорила Суерта. – Як станеш їй перечити, так і добра не жди.

Експлікація (описовий переклад) також належить до лексико-граматичних трансформацій, коли лексична одиниця вихідної мови замінюється словосполученням, що експлікує її значення, тобто таким, яке дає більш-менш повне пояснення чи визначення цього значення мовою перекладу:

A Barcelona napkin, as wet as a dishclout, and I have just lent him one of my own overlays, said Triptolemus [4, p. 71]. – Шовкова хустинка, та ще й мокра як твоя кухонна ганчірка, – я мусив позичити йому одну з моїх краваток, – сказав Триптолемус.

Як бачимо, описовий переклад бажано застосовувати лише в міру необхідності, щоб уникнути небажаної громіздкості та багатослівності.

Література:

1. Муравьева Н. И. Западноевропейская литература / Н. И. Муравьева, С. В. Тураев. – М.: Наука, 2005. – 170 с.

2. Паршин А. Теория и практика перевода / Андрей Паршин А. – М.: Высшая школа, 2003. – 375с.

3. Самойлова Д. В. Пейзаж как средство романтической поэтики. Пейзаж как развивающаяся форма воплощения авторской концепции / Самойлова Д. В. – М.: МОПИ, 1994. – 116 с.

4. Scott W. The Pirate : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:thepirate00scotuoft_djvu.txt.htm