Филологические науки / 7. Язык, речь речевая коммуникация

Старший викладач Мацак Ж.Г, студентка Дуканич Ю.І.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ АНГЛІЙСЬКИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В УКРАЇНОМОВНОМУ БІЗНЕС-ДИСКУРСІ

В умовах глобалізації усіх сфер людської діяльності доречно акцентувати увагу на понятті міжкультурної комунікації як інструменту досягнення ефективного результату міжнародної співпраці. Формулювання та дослідження мовних термінологічних корпусів різних галузей сприяє пришвидшенню та усуненню концептуальних лакун протягом ведення «міжкультурного діалогу». Услід за Б. Ажнюком можемо стверджувати наступне: інтенсивне проникнення англізмів у системи національних мов – міжнародне явище, викликане насамперед глобалізацією, супутником якої в більшості країн є дво- чи багатомовність. Інформаційна і мовна інтервенція здійснюється через такі середовища, як телебачення, радіо, пресу, масову культуру, Інтернет, інформаційне обслуговування споживчого ринку, особливо через рекламу [1, с.191]. Світова спільнота перманентно веде так звану економічну інтеграцію, яка знаходить свою соціолінгвістичну обумовленість. Саме встановлення швидкого зв’язку між «різномовними» суб’єктами / об’єктами забезпечує ефективний результат діяльності. Для виконання поставленої задачі перш за все необхідно враховувати такий прагматичний фактор, як розбіжності мовних картин світу, а отже і концептуальну наповненість тих чи інших понять. Метою наукового, ділового, бізнес спілкування є точний, систематичний виклад інформації. При цьому здебільшого використовуються такі лексичні одиниці, які будуть мати інтенсифікаційну функцію при лаконічності вираження. Становлення терміносистем є процесом, нерозривно поєднаним із науковим прогресом, і чи не найпершим відображає зміни у лексичних підсистемах мови. Тому вивченням термінознавства займаються такі відомі науковці, як Т.Кияк, Ф.Бацевич, Д.Лотте, О.Тараненко, І.Кочан, В.Даниленко, О. Потебня, І. Огієнко, С. Семчинський, Л. Лисиченко, О. Муромцева, Б. Ажнюка та ін. Бізнес-дискурс включає в себе спілкування здебільшого у сфері комерції з метою досягнення ділових цілей, регулювання та виконання службових обов’язків, реалізації управління. Його також можна вважати різновидом макроекономічного дискурсу, хоча існує думка, що відокремлення економічного дискурсу, незважаючи на бурхливий розвиток економічної термінології, не відбулося [3, с.12]. Активна інтервенція англомовної термінології охопила більшість європейських мов. Світовий менеджмент сягає корінням американських моделей економіки, що пояснює роль англіцизмів як базисної сітки терміносистеми. Враховуючи той факт, що термін є центральною одиницею мови спеціальних цілей (LSP), підкреслюється зв’язок його прагмалінгвістичного впливу з отриманням безпосереднього результату шляхом адекватної міжмовної передачі. Дедалі більше розповсюджується метод мовного запозичення. Такі інтернаціоналізми ведуть до економії зусиль, часу та чіткішої реалізації мовної інтенції адресанта: outstaffing – аутстаффінг (вивід позаштатного персоналу), summit – саміт (зустріч на найвищому рівні), outsourcing – аутсорсинг (передача виконання операції іншій організації). Більшість таких термінів закріпилися у повсякденній комунікації, зустрічаються у медіадискурсі економічного характеру: моніторинг, лізінг, мерчандайзинг. Але однією із найголовніших причин функціонування запозичень є відсутність слів на позначення нового явища, предмета: офшор, рейтинг, тендер, імпічмент. Також потреба спеціалізації певних понять у конкретній сфері вимагає залучення запозичень: превентивний – попереджувальний , аудитор – бухгалтер-ревізор, метчинг – вирівнювання. Велику групу становлять поняття на позначення осіб, які здійснює яку-небудь діяльність, як то дилер, рієлтер, дистриб’ютор, брокер, інвестор, дисконт-брокер, бренд-менеджер, джобер. Говорячи про бізнес-дискурс, відмітимо, що чи не найчисленнішою лексичною групою є економічна, фінансова термінологія. Специфіка визначається у безпосередній номінативній функції – дати назви понять, що фігурують у економічній і банківсько-фінансової діяльності: стайлінг, крос-курс, маркетинг; позначити ділові папери, контракти, що стосуються названої галузі: ф’ючерс, бонд, екю; назви закладів та приміщень у цій сфері: фактор-компанія, бізнес-хол. Що стосується асиміляції, освоєння поняття реципієнтною мовою, то треба відмітити наступні характерні особливості: утворення запозичень шляхом конверсії, злиття складних слів або словосполучень: off-shore (прикм.) – офшор (ім.), lease holder – лізгольдер, cover note – ковернот, leverage lease – левериджліз, over-draft – овердрафт. Повне освоєння запозичень розуміється як структурна стабілізація на морфемному та лексичному рівнях, а також активна участь у словотвірних процесах реципієнтної мови із залученням відповідних похідних морфем. Закріплення та функціонування того чи іншого запозичення є континуальним процесом, але на практиці бачимо що континуум є динамічним і стрімким. Тому доцільним є також акцентувати увагу на питанні мовного пуризму, але корелюючи із «лінгвістичною» глобалізацією вирішувати його стає дедалі важче.

Література:

1. Ажнюк Б.М. англізми в сучасній українській, російській і чеській мовах // К.: Мовознавство, 2008. – № 2-3. – С.191

2. Бєлова А.Д. Поняття «стиль», «жанр», «дискурс», «текст» у сучасній лінгвістиці // Вісник. Іноземна філологія. – К. : КНУ імені Т. Шевченка, 2002. – Вип. 32. – С. 11-14.