Політологія / Регіональні політичні процеси

Поліхун Т.В., Чорна Н.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Абсентеїзм як тип електоральної поведінки

 

У сучасному світі демократичний політичний режим важко уявити без активного залучення громадян до управління загальнодержавними та місцевими справами, без широкомасштабної політичної участі у найрізноманітніших формах. Вибори є однією з ознак демократичності країни і відіграють неабияку роль у політичному житті суспільства. Участь громадян у виборчому процесі є важливим індикатором легітимності влади. Інститут демократичних виборів існує в світі вже досить давно, проте рівень явки на виборчі дільниці в багатьох країнах з кожним роком знижується. Світова та вітчизняна виборча практика показують тенденцію до поширення аб­сентеїзму, що досить негативно впливає на демократичні проце­си.

Чимало вітчизняних і зарубіжних дослідників у своїх працях зверталися до проблеми політичної відчуженості громадян − абсентеїзму. Серед них, зокрема, варто відзначити Г. Алмонда, Р. Даля, М. Конвея, О. Бардяка, М. Ставнійчук, В. Кравченка, Ю. Бушенєва, З. Джандубаєва.

Метою даного дослідження є визначення сутності абсентеїзму та основних причин його виникнення.

Під абсентеїзмом розуміють «байдуже ставлення грома­дян до реалізації своїх політичних прав та обов’язків, яке проявляється, в першу чергу, у формі ухиляння від участі у голосуванні на виборах».

Абсентеїзм може трактуватися з різних позицій:

−       з позиції політичної участі – як неучасть у голосуванні на виборах громадян, які наділені активним виборчим правом;

−       з позиції політичної поведінки – як форма протестуючої чи пасивної політичної поведінки;

−       з правової позиції – як результат законодавчо вста­новленої добровільності реалізації активного виборчого права;

−       з позиції рівня стабільності держави – як причина політичної слабкості держави, нестабільності і хаосу в країні;

−       з позиції суспільства – як пасивність громадян, наслідок низького рівня політико-правової свідомості і культури;

−       з позиції функціонування держави – як суспільна дисфункція, що йде в розріз з інтересами держави;

−       з телеологічної позиції – як інструмент управління полі­тичними процесами, засіб для досягнення певних цілей.

Найбільш поширеним і вживаним є трактування аб­сентеїзму як певного типу політичної поведінки загалом та електоральної поведінки, зокрема. Під електоральною пове­дінкою розуміють «… участь у здійсненні влади чи протидію у здійсненні влади, що охоплює участь формальних органі­зацій і масових рухах, включеність у різноманітні елементи системи чи відстороненість від неї, публічна демонстрація поглядів з метою впливу на суспільну думку чи на політич­ні інститути і керівні політичні органи» [1].

Відомо, що абсентеїзм − досить поширене явище у сучасних демократичних країнах: нерідко у голосуванні не беруть участі 50% і більше виборців, що мають право голосу. Виходячи з досвіду США та Великої Британії, така ситуація може бути спричиненою повною довірою громадян до політичних еліт і лідерів, задоволеністю своїм становищем, стабільністю політичного режиму. Практичний досвід Заходу свідчить, що чим більш розвинуті інститути громадянського суспільства, чим більшим є простір для самовизначення, тим вищою є імовірність постійного існування абсентеїзму. У країнах, де дотримуються права і свободи людини, спостерігається економічна стабільність і налагодженість соціальної системи, абсентеїзм частини суспільства неминучий [3].

Науковці по-різному трактують причини, що лежать в основі абсентеїзму. Дійсно  важливо зрозуміти, чому громадяни, які довгий період боролися за отримання права голосу, здобувши його, ухиляються від участі у виборах.

На нашу думку, всі чинники, які спричиняють до поширення абсентеїзму, можна поділити на чотири групи:

− суб’єктивні фактори, які є характеристика­ми самих виборців і визначають рівень їхньої політичної участі (демографічні і ментально-психологічні). До демо­графічних факторів абсентеїзму належать вік, стать, місце проживання, рівень доходів та соціальний статус. До ментально-психологічних факторів абсентеїзму належать освіта та рівень політичної культури;

− об’єктивні фактори, які характеризують си­туацію в країні загалом і виборчий процес, зокрема. Вони включають соціальні, економічні та політичні фактори, які характеризують стан політики у державі загалом, а також фак­тори, що визначають особливості самого виборчого процесу;

− кон’юнктурні фактори, які складаються під впливом збігу обставин (погода, сезонні роботи, сімейні справи);

− ініціативні фактори, які є результатом впливу на виборців інших суб’єктів виборчого процесу (заклики бойкотування виборів, тиск, залякування виборців мобілі­зація електорату та ін.) [2].

Серед чинників абсентеїзму найважливішими є об’єктивні чинники загалом і політичні чинники як їхній різновид зокрема. Саме від сприйняття виборцями як політичної системи суспільства, так і конкретних механізмів та особливостей виборчої кампанії значною мірою залежить рівень електоральної активності громадян. Сприяють абсентеїзму низький рівень політичної культури, нездатність впливати на прийняття політичних рішень, неможливість задовольнити власні цінності та потреби, високий рівень недовіри виборців до політичних інститутів.

Однак потрібно враховувати і той факт, що доволі часто вплив вищеназваних чинників може проявлятися по-різному. Тому в одних ситуаціях вони можуть по-одному впливати на рівень електоральної участі, а в інших ситуаціях будуть призводити до зовсім інших результатів. Усе залежить від специфіки конкретної ситуації, країни, електорату тощо.

Таким чином, абсентеїзм, з одного боку, є природнім історичним явищем, проявом свободи особистості, невід’ємним атрибутом політичної системи, побудованої на демократичних принципах. З іншого боку, абсентеїзм – це свідоцтво недосконалості політичної системи країни, показник збільшення недовіри до демократичних інститутів, індикатор наростання соціальної напруженості в суспільстві. Причини виборчої пасивності різняться залежно від рівня розвитку демократії, стабільності політичної ситуації, стану економіки, типу виборів тощо, однак, на нашу думку, прояв абсентеїзму у будь-якій країні вказує на недооцінку ролі та значення демократичних інститутів, а також на низький рівень політичної культури.

Література:

1.   Бучин М.А. Абсентеїзм як тип електоральної поведінки / М.А. Бучин / Збірник наукових праць «Політологічні студії». – Кам’янець-Подільський : КПНУ імені І. Огієнка, 2011. – Вип. 2. – С. 174-182.

2.   Кулеба О. Абсентеїзм як форма низької політичної участі / О. Кулеба, М. Бучин / Збірник наукових праць «Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку». – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2011. – Вип. 23. – С. 98-102.

3.    Оверчук О.В. Абсентеїзм як чинник виборчого процесу в сучасній Україні / О.В. Оверчук // Збірник наукових праць «Слов'янський вісник». – Рівне : РІС КСУ, 2011. – Вип. 11. – С. 208-213.