Надобко Сергій Володимирович

Національний Університет «Юридична академія України ім. Я. Мудрого»

Актуальність впровадження поліархічних форм державного правління

Така категорія як форма державного правління формувалася під впливом різних чинників, які зумовлювали появу тієї чи іншої форми правління. Чимало республік та монархій , що існують на сьогодні з’явилися під приводом ворожнечі в державі , масових заворушень, революцій , шляхом повалення існуючої влади. На сьогодні , таких два види форми правління як монархія та республіка, не відбивають належним чином розвиток юридичної науки, не відповідають розвитку демократії та громадянського суспільства. Адже від держави , чи то республіки, чи то монархії, яка сформувалася під час буржуазних революцій середини ХІХ ст. залишилося досить мало , власне кажучи хіба що назва, що викликано демократичними перетвореннями в державах, розвитком громадянського суспільства, появою нових способів управління державою .

А тому поняття «монархія» і «республіка » є за своєю суттю є застарілими і не відображають реалії сьогодення. Введення в науковий обіг терміну «поліархія» сприяло б появі певному балансу між республікою та монархією , адже ті дискусії щодо переваг монархії чи республіки є ніщо інше , як відстоювання власних інтересів. Зокрема, використання «поліархії» замість «республіки» при типологізації форм державного правління, по-перше усунуло б існуючий мовно – термінологічний «грецько – латинський » дисбаланс у цьому питанні, використовуючи одну мову – грецьку, яка є загальновизнаним термінологічним джерелом державознавства, на відміну від латинської, яка вважається мовою права (правознавства), адже ( республіка з лат. «res publica», «справа народу» ). По - друге, усувається існуючий дисбаланс між етимологічним змістом цих понять. Монархія – влада, яка є похідною від одного суб’єкта, а правління є результатом дії теж одного державного органу – монарха; поліархія – влада, яка похідна від багатьох суб’єктів (народу), а правління є результатом колективних дій теж багатьох (більше одного) державних органів. По – третє, терміни «монархія» та «поліархія» за своєю природою є юридичними термінами і пов’язані саме із державною владою. Тоді як поділ форм правління на республіку і монархію носить швидше політичний характер, аніж відображає порядок реалізації державної влади в країні.

На відміну від монархії, де проблема розриву політичної та формально – юридичної структури влади взагалі не поставала, оскільки і перше і друге залежало від монарха, сучасна поліархія в цьому плані характеризується певним дуалізмом. Насамперед йдеться про те, що вона має дві сторони (грані): правову (конституційну ) форму – стійку, що закріплена в конституційних нормах, інституціональну систему влади, зміст якої визначається порядком формування, правовим статусом, принципами організації та взаємодії вищих органів законодавчої й виконавчої влади та політичну форму – сукупність функціональних взаємовідносин відповідних суб’єктів влади, які здійснюють реальне (практичне) правління в державі.

Термін «поліархія» широкого поширення набув серед політологів, під яким розуміють політичну систему засновану на конкуренції різних політичних сил в боротьбі за підтримку виборців.

В тім науковці – правники вважають поліархію як одну із видів форм державного правління, які вмістила у собі як ознаки монархії так і ознаки республіки, має власну структуру та поліархічні форми правління. Про що далі буде сказано.

Таким чином, можна стверджувати, що поліархія – це спосіб вираження сутності особливої політичної організації громадянського суспільства, який відображається у сформованій на основі волі громадян (народу) правової , політичної системи законодавчих та виконавчих органів влади, організація й функціонування якої ґрунтується на принципі поділу влади та відповідній системі стримувань і противаг.