Право/3. Охорона авторського права

Таранюк А.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

 

Проблеми правової охорони комп’ютерної програми як об’єкта інтелектуальної власності

 

Актуальність теми. В сучасних умовах глобального розвитку інформаційних технологій досить гостро постає питання захисту комп’ютерних програм від незаконного копіювання, розповсюдження та користування. Забезпечення захисту винахідникам програм матиме стимулюючий характер. Адже комп’ютерні програми стали невід’ємною частиною нашого життя, тому що вини забезпечують  спрощення математичних розрахунків, моделювання економіки та прогнозування інших сфер. Питання охорони і використання даних об’єктів інтелектуальної власності відіграє важливу роль у комерційній, підприємницькій і виробничій діяльності підприємств та установ усіх форм власності, саме тому воно є актуальним.

Дослідженню даної проблеми присвячено численні праці науковців-теоретиків та практиків, серед яких: К.В. Єфремова, В.П. Палійчук, О.Р.Полегенька, Є.І. Лебедєва, А.П. Безсонова, В.І. та інші.

Метою даної статті є розгляд проблем правової охорони комп’ютерних програм як об’єктів інтелектуальної власності, їх аналіз та систематизація, а також пошук шляхів вирішення даної проблеми.

Комп’ютерна програма як об’єкт інтелектуальної власності набула правової охорони з набуттям чинності Закону України «Про авторське право і суміжні права», який датований 23 грудня 1993 року. Даний закон містить трактування терміну «комп’ютерна програма», основні умови надання правової охорони та підстави у відмові наданні такої охорони, а також деякі інші аспекти. Але суттєвим недоліком, на нашу думку, є те що комп’ютерна програма не має особливого статусу і охорона їй надається як літературному твору.

         У більшості країн, у тому числі й в Україні, законодавчо передбачений лише один вид охорони комп’ютерних програм – за допомогою механізму авторського права, за аналогією з літературними творами. Існує чимало дискусій у світовому співтоваристві з приводу патентування програм як винаходів, але правового втілення вони досі не набули.                         Комп’ютерні програми можна вважати специфічними об’єктами інтелектуальної власності та повинні мати особливий статус правової охорони.   На думку Грищенко М.А., для ефективної охорони законодавство України має бути розширене спеціальним Законом "Про охорону прав на комп’ютерні програми" з урахуванням таких пропозицій:

-         необхідно дати чітке визначення поняттю "комп’ютерна програма", а також термінам, що стосуються охорони комп’ютерних програм;

-         визначити об’єкти комп’ютерної програми, які підлягають охороні законодавством про авторське право;

-         визначити об’єкти винаходів при патентуванні комп’ютерних програм, законодавчо закріпивши можливість патентної охорони для "процесів комп’ютерної програми";

-         закріпити право на державну реєстрацію комп’ютерних програм з визначенням процедури її здійснення та передбачити ведення реєстру;

-         додати положення про те, що імпорт, виготовлення, поширення і використання апаратних засобів, метою яких є зняття технічного захисту з комп’ютерних програм, є незаконними;

-         уточнити положення щодо вільного використання законно придбаної комп’ютерної програми з метою передачі копії з некомерційною метою [1, ст.118]

Дотримання даних заходів дасть змогу виокремити комп’ютерну програму з ряду об’єктів інтелектуальної власності, створити особливі умови їх захисту та посилити відповідальність осіб які порушують дане право.

Розглядаючи охорону комп’ютерних програм як об’єкта авторського права, необхідно звернути увагу на основні позитивні та негативні риси такої охорони. Головною позитивною рисою охорони комп’ютерних програм за допомогою механізму ав­торського права є презумпція авторства: тобто ав­торське право на комп’ютерну програму виникає при її створенні, і для його реалізації не потрібна обов’язкова реєстрація програми. [3, ст. 40]. Але разом цим виникає ряд проблем пов’язаних з безпосереднім наданням охорони, адже не маючи обов’язкової реєстрації у спеціалізованих державних установах неможливо здійснювати облік та контроль за її використанням та розповсюдженням, а також оцінити збитки отримані від несанкціонованого користування.

Іншою позитивною ознакою є тривалий термін дії авторського права (в Україні – протягом всього життя автора і 70 років після його смерті), але він як на нашу думку так і на думку багатьох науковців та юристів не має актуальності на сучасному етапі, адже ринок цифрових технологій стрімко змінюється і розвивається.

Очевидний же недолік авторського механізму охо­рони випливає із способу написання більшості су­часних програм. Як відомо, програми не пишуться «з чистого листа», а створюються в середовищі роз­робки при використанні певної мови програмування. При цьому програмісти більшою чи меншою мірою використовують вже готові шаблонні конструкції, які є в середовищі розробки. З огляду на механізм охоро­ни авторським правом, будь-яка програма, створена в середовищі розробки, може вважатися складеним твором, з чим важко погодитися [4. ст. 4]. Також слід зазначити що й саме середовище розробки можна вважати твором. Адже майже кожна третя програма розробляється на основі попередньої з урауванням певних змін та зміні інтерфейсу.

Кабінет Міністрів України пртягом багатьох років намагається здійснювати заходи пов'язані з боротьбою  незаконного використання, розповсюдження, продажу та інших незаконних дій, як активними так і пасивними методами. А саме: публічне знищення контрабандної продукції різних галузей виробництва, офіційні заяви правоохоронних органів та погрози кримінальної відповідальності, а також розробка нових законів та нормативно-правових актів, які на даний час, нажаль, не ухвалені та не ратифіковані.             Висновки. Таким чином, правова охорона комп'ютерних програм має специфічний характер та певні особливості, які необхідно вирізнити серед ряду об'єктів авторського права. Варто зазначити також, що правова охорона здійснюється не в повному обсязі та має суттєві недоліки, що призводить до направоміного використання та стримує розвиток інформаційного середовища в Україні. Ми підтримуємо пропозиції Грищенко М.А щодо створення закону «Про охорону прав на компютерні програми», який містив би сутність та чітке тлумачення терміну «комп'ютерна програма», майнові та немайнові права на неї та передбачав би відповідальність за порушення даного права. Узагальнення усіх питань пов'язаних з охороною даного об'єкту інтелектуальної власності дасть змогу уникнути несанкціанованого їх використання та зменшить кількість порушень в даній сфері.

 

Література

1.       М.А. Грищенко Охорона та захист права інтелектуальної власності на комп’ютерні програми // Грищенко М.А., Управління розвитком, № 11(132), 2012.- с. 117-119

2.       К.В. Єфремова Правова природа комп’ютерної програми як об’єкта інноваційних_відносин//Режим_доступу:_http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Apir/2012_2/Yefremova%202.pdf

3.       В.П. Палійчук Проблемні питання охорони авт.. прав на комп’ютерні програми // Палійчук В.П., Криміналістичний вісник, №2 (16), 2011.- с. 38-42

4.       О.Р. Полегенька Правова охорона комп’ютерної програми як об’єкта авторського права // Пологенька О.Р. Часопис Академії адвокатури України, №14, 2012.- с. 1-5