Рябуха А. В.

Національний університет «Юридична академія України імені  Ярослава Мудрого»

Інститут підготовки слідчих кадрів  для МВС України

5курс 4 група

Профілактика злочинів що вчиняються співробітниками органів внутрішніх справ

Профілактика злочинів серед співробітників ОВС є специфічною за об’єктом впливу та суб’єктним складом. В даному випадку співробітники ОВС виступають об’єктом випливу профілактичної діяльності, яку проводять уповноважені суб’єкти. Законом України «Про прокуратуру» така функція покладається в якості спеціальної на органи прокуратури. Змістовне наповнення її має свою специфіку, адже стосується лише запобігання злочинам що вчинюються з використанням службового становища чи займаної посади. Також,  специфічність проявляється особливостями виконуваних заходів випередження, усунення та припинення злочинів.

Відповідно до Конституції України, органи прокуратури займають специфічне місце в системі правоохоронних органів, так як не належать до жодної з гілок влади. Проте положення ч.2ст.19К.У. поширюється і на діяльність даних органів. Тобто органи прокуратури та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із змісту закону України «Про прокуратуру» органами прокуратури, профілактичні функції по запобіганню злочинам, що вчиняються працівниками ОВС,  виконуються при здійсненні нагляду за дотриманням законів органами які проводять оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування.

Запобігання злочинам здійснюється в різноманітних формах і різними методами. До засобів прокурорського реагування на виявлені порушення закону належать: опротестування незаконного акту чи незаконних дій посадових осіб; внесення подання про усунення порушень; винесення постанови про порушення кримінальної справи, дисциплінарного провадження чи провадження про адміністративне  правопорушення.

Проте специфічною формою здійснення профілактики злочинності серед працівників ОВС органами прокуратури є процесуальне керівництво прокурора за досудовим розслідуванням.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює порядок здійснення процесуального керівництва прокурора за досудовим розслідуванням є Кримінальний процесуальний кодекс України. На сьогоднішній час його положення передбачають майже тотальний контроль прокурора за діями співробітників як слідства так і оперативних підрозділів. Система погоджень слідчого з прокурором про проведення практично всіх слідчих дій, що виконуються по кримінальному провадженню, перевантажує прокурорів зайвою інформацією та віднімає корисний час, який можна використати для процесуальної перевірки тих дій на якість проведення яких є скарги суб’єктів кримінального провадження.

За такої ситуації, сподіватися на якісне проведення профілактичних заходів по запобіганню злочинам в ОВС не можна, так як даючи згоду на проведення слідчої дії, прокурор стає частково відповідальним за діяльність піднаглядного співробітника слідства.

На нашу думку, прокурор повинен здійснювати профілактику шляхом нагляду лише на ключових етапах досудового розслідування, а саме: при внесенні інформації до «Єдиного реєстру досудових розслідувань»  слідчим чи іншою уповноваженою на те особою, при повідомленні про підозру та закінчення досудового розслідування. Це дасть змогу більш неупереджено здійснювати нагляд, збільшить реальний час для цього, та як результат – підвищить ефективність профілактичної діяльності по запобіганню злочинам серед працівників органів внутрішніх справ.