Право/9. Цивільне право

Турянська А.Я.

Національний університет ДПС України

Науковий керівник старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін НУ ДПС України

Лаговська Н.В.

Проблеми впровадження накопичувальних страхових програм в Україні

В розвинутих країнах найважливішим елементом соціальної системи держави виступає страхування життя, вирішуючи більшість соціальних проблем що існують у суспільстві. Страхування життя є найбільш доступним способом забезпечення стабільності, здатним стимулювати ріст заощаджень населення, компенсувати витрати та зменшення доходів у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності або смертю члена сім’ї, організувати надання медичної допомоги у разі захворювання.

Сучасні страхові компанії орієнтуючись на потреби людей пропонують своїм клієнтам різні соціальні пакети. Таким чином на сьогодні страхування життя розширило свої границі і зараз являє собою стратегічний сектор економіки, що забезпечує соціальну стабільність у суспільстві.

Ця проблема була широко розглянута як українськими науковцями: І. Бондар, О. Гарячої, М. Долішнього, Б. Зайчука, С. Злупко, Н. Ковальової, Е. Лібанової, В. Міненка, Д. Леонова, Б. Надточого, В. Новікова, Л. Ричік, М. Ріппи, А. Нечай, В. Яценка, А. Федоренка та ін., так і зарубіжними: З. Боді, М. Варнхейгена, Е. Вайтхауса, М. Віннера, Д. Віттаса, Т. Ганслі, Ф. Девіса, С. Єрошенкова, Д. Ліндемана, Р. Паласіоса, Р. Роча, М. Рутковскі, І. Сіна, Хермана фон Герсдорффа, Р. Хольцмана, Р. Хінца. Не зважаючи на значну кількість публікації виникла необхідність додатково приділити увагу проблемі впровадження накопичувальних страхових програм в Україні.

9 вересня 2011 була проведена пенсійна реформа (Закон України № 3668–VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»), яка запровадила трирівневу пенсійну систему, але це не вирішило проблему дефіциту Пенсійного фонду.

Накопичувальне страхування, так званий третій рівень – це унікальний фінансовий інструмент, який поєднує в собі дві можливості: накопичення і страхування, відбувається через лайфові страхові компанії шляхом укладення договорів довгострокового накопичувального страхування життя. І незважаючи на підтримку державою такого виду страхування, надання значних податкових пільг, не дивлячись на переваги таких накопичувальних програм, впровадження його в Україні іде досить повільно. Це зумовлено низкою факторів.

По-перше, економічна не стабільність початку 90-х років XX ст., велика кількість «фінансових пірамід» (які нарощували прибуток членам організації в залежності від кількості залучених ними учасників, такі компанії після п’яти років розпадалися) значною мірою послабили довіру населення до life-компаній значно послабили довіру населення до таких компаній. Але не має ніяких підстав не довіряти таким компаніям оскільки можливість накопичення полягає в тому, що страхова компанія вкладає внески своїх клієнтів в різні фінансові інструменти, і таким чином гроші «наростають». Деякі з таких лайфофих компаній існують на ринку вже понад сто років. Можливість страхування полягає в тому, що протягом всього терміну клієнт страхує себе від всіляких ризиків. Наприклад, можна застрахувати своє життя на випадок смерті, а також на випадок втрати працездатності унаслідок нещасного випадку або гострого захворювання. Найчастіше накопичувальне страхування використовується для найважливіших життєвих подій. Наприклад, це можуть бути: досягнення певного віку, навчання дітей, накопичення грошей до весілля, або пенсійне страхування і т.д.

По-друге, за офіційними даними, борг держави зі страхових полісів Укрдержстраху становить 8 млрд. грн. [1, с. 37]. При страхування у лайфових компаніях за таке не варто переживати, тому що весь свій капітал вони перестраховують. А також слід зазначити, що головна привабливість такого страхування не стільки у фінансовій стабільності (страхові компанії пропонують від 4% річних плюс інвестиційний дохід), скільки в страховому захисті. У разі настання будь-якої страхової події компанія зобов’язана виплатити компенсацію, навіть якщо страхувальник не встиг перерахувати страхову суму, обумовлену в договорі, в повному об’ємі. Причому розмір страхової суми не зменшується, а виплата по одному ризику (травма) не залежить від виплат по іншому ризику (ДТП, нещасний випадок).

По-третє, економічна нестабільність, інфляційні процеси в країні, які безпосередньо впливають на розвиток страхової накопичувальної послуги (зростання темпів інфляції призводить до погіршення розвитку страхування життя). В Україні певним чином ситуація покращилась, коли законодавство у 2001 р. дозволило страховику приймати страхові внески від клієнтів у валюті, яку вони обрали. Нині на українському ринку страхування життя накопичення здійснюється у п’яти валютах, зокрема [2].

По-четверте, низька правова культура населення. Більшість українців навіть не знають про існування лайфових компаній та про переваги які вони пропонують. Це й накопичення додаткової пенсії. Страхова компанія може надати страхувальникові можливість укласти договір страхування на користь іншої особи [3]. Також варто враховувати високу гнучкість накопичувальної страховки. Наприклад, якщо з сімейним бюджетом проблеми, зарплата урізана або застрахована особа залишилася без роботи, страховик не вимагає розривати договір, а навпаки, всіляко наполягає на його збереженні, пропонуючи різне послаблення. Наприклад, «заморозити» платежі на певний період, зменшити їх розмір, перевести поліс у статус достроково сплаченого (тобто, не платити внески взагалі), змінити валюту договору, відмовитися від додаткових ризиків. Як би там не було, жоден вид страхування не виявляє такої лояльності до клієнта [4].

Для вирішення даних проблем пропонуємо провести ряд заходів:

1). Провести рекламу на телебаченні.

2). Провести інформаційні наради на підприємствах, установах, організаціях, де б працівників проінформували про можливості накопичувального страхування.

3). Розмістити в державних та не державних установах, підприємствах, організаціях інформаційні листи, які б доступно для пересічних громадян містили достатню інформацію, про третій рівень страхової системи.

4). Ввести в навчальних вузах окрему дисципліну яка б займалася вивченням можливостей і переваг такого страхування, дослідженням впровадження нових програм.

Література:

1. Страхування життя. Тенденції та прогнози // Страхова справа. - 2004. - №3. - С. 37—40.

2. Яворська Т.В. Страхові послуги: Навч. посіб. /За заг. ред. д.е.н., проф. Реверчука С.К. – К.:Знання, 2008. – 350с.

3. Українське національне інформаційне агентство [Електронний ресурс] / Восковойніков В. Пенсійна система - 3-й рівень: чужому навчайтесь і свого не цурайтесь – Режим доступу: // http://pension.ukrinform.com

4. Страхові послуги. Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 376 с.