Сірук О.О., Шаповал А.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ТОВАРНА МАРКА ЯК СПОСІБ ЗАХИСТУ ТОВАРІВ

Товарна марка - це ім'я, термін, знак, символ, малюнок або їх поєднання, призначені для ідентифікації товарів або послуг одного продавця або групи продавців і їх диференціації від товарів і послуг конкурентів.

Історія торговельної марки починається зі стародавніх часів,  коли в людському суспільстві відбувся поділ праці і з'явилися конкуруючі між собою ремісники. Існують документальні свідоцтва появи торговельних марок на грецьких і римських світильниках. Археологічні знахідки підтверджують використання торговельних марок в Індії в 1300 році до н.е.  В середні віки з'явилася нова форма торговельної марки, що відображала характер торгівлі того часу, - марка гільдії. На території України, як і в більшості країн Європи, торговельні марки почали використовуватися в гончарному виробництві, поступово розповсюджуючись серед представників інших професій. [6]

Актуальність даної теми полягає в тому, що далеко не кожен суб'єкт господарювання (що працює на виробництво певної продукції, зокрема) знає як захистити свій товарний знак та гарантом захисту яких прав виступає наше чинне законодавство.

В наш час применшувати значення товарної марки просто неможливо. Адже у сучасній ринковій економіці формувати прихильність до товарної марки - це означає підтримувати її стійкий образ і максимізувати збут. Тому, наприклад, у США зареєстровано 300 тис. торгових марок.

В якості торговельної марки можуть бути захищені: назва підприємства, дизайн етикетки, упаковки, кришки; назва різних видів продукції; форма упаковки (пляшка, коробка); музичний фрагмент, екранна заставка, мультфільм і т.д.  [4]

Як відомо, термін «торговельна марка» є прямим запозиченням із англійської мови. По суті термін «знак для товарів і послуг» та «торговельна марка» означають одне і те саме поняття і тому можуть вживатися як рівнозначні. Торговельна марка є об'єктом промислової власності, юридичний захист котрого здійснюється на основі Цивільного кодексу України та закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Торговельна марка може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.

Варто пам'ятати, що першочерговим гарантом захисту прав на товарну марку є Цивільний кодекс України, статті з 492 по 500 та Закон України «Про охорону права на знаки товарів та послуг» від 1.07.1994 року. Згідно ст. 16 свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

Стаття 493 ЦК  пояснює, що суб'єктами  права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Та надає право інтелектуальної власності на певну торговельну марку одночасно  кільком  фізичним  та  (або)  юридичним особам. [2]

Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди. Крім випадків, коли здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки; у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот; некомерційного використання знака; у разі будь-якої форми повідомлення новин і коментарів новин.

А також, статті 4, 5 та 6 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» забороняють копіювати чужі позначення, матеріали, товари, зовнішній вигляд товарів. Але варто відмітити, що дія 6 статті (копіювання зовнішнього вигляду виробу)  не поширюється на вироби, що мають охорону як об'єкти права інтелектуальної власності.   [4]

Свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; б) наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці; в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб. (ст. 18-19 ЗУ «Про охорону права на знаки товарів та послуг»). [3]

Проте, чинність достроково  припинених  виключних  майнових  прав інтелектуальної   власності   на   торговельну   марку  може  бути відновлено у порядку, встановленому законом, за заявою особи, якій ці права належали у момент їх припинення. (стаття 498 ЦК України). [2]

Загалом,  одним з найбільш дієвих способів захисту свого бізнесу від недобросовісних конкурентів є реєстрація власної торговельної марки. Захист зареєстрованої торговельної марки гарантує держава за допомогою низки заборонних норм та санкцій. Крім того, торговельна марка є брендом, символом іміджу компанії, її фірмовим знаком якості. Процедура реєстрації торгової марки є довготривалою та потребує спеціальних знань.

Література:

•1.     Конституція України від 28.06.1996 року. (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 30, ст. 141).  

•2.     Цивільний кодекс України  від 16.01.2003 року. (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356).

•3.     Закон України «Про охорону права на знаки товарів та послуг» від 1.07.1994 року. (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 7, ст. 36).

•4.     Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7.07.1996 року. (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 36, ст.164).

•5.      Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Маркетинг: Підручник. 3-е видання. - Львів: Видавництво «Інтелект-Захід», 2005. -  276 с.