Психология и социология

студенти 3 курсу Мудриченко Я.О., Стецун Д.О.

(науковий керівник: асистент Третякова І.С.)

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького

Мотивація агресивної поведінки в підлітковому віці

Постановка проблеми. Однією з найактуальніших соціальних проблем сучасності стало поширення агресії та насильства у суспільстві. Сьогодні в нашому суспільстві, яке обумовлено кризою духовності, відповідальності, руйнуванням старої системи цінностей, знайшло свій прояв у широко розповсюдженому почутті байдужості, яка часто переростає в нелюдскість і жорстокість, зниження рівня моральної свідомості. Як наслідок цього, в суспільстві все найчастіше використовуються агресивні моделі поведінки, особливо серед молоді. Слід зазначити, що не може не турбувати сучасну навчально-виховну систему України зростання кількості неповнолітніх з агресивною поведінкою. Спостерігається демонстративна поведінка підлітків по відношенню до дорослих, збільшення міжгрупових і міжособистісних конфліктів, фактів агресивної поведінки. Агресивність формується переважно в процесі ранньої соціалізації в дитячому та підлітковому віці , що робить проблему дослідження мотивації агресивної поведінки підлітків актуальною і важною для вирішення практичних завдань її корекції.

Аналіз стану розробленості проблеми. Професійний інтерес психологів до питання агресивної поведінки досить високий. Природа агресії та її механізми розглянуті у працях Л. Берковіца, А. Бандури, А. Басса, Р. Аткінсона. Концептуальні розробки російських вчених Л. Виготського, Л. Божович, Р. Немова, І. Кона та ін. пов’язані з розглядом проблем психічного розвитку підлітків та проявом агресивності. В психологічній науці під агресією розуміється специфічна форма дії людини, що характеризується демонстрацією переваги в силі або використанням сили у стосунках з іншою людиною або групою осіб, яким суб’єкт намагається заподіяти шкоду [1, с.176]. Р. Берон і Д. Річардсон визначають агресію як будь-яку форму поведінки, яка націлена на образу або заподіяння шкоди іншій живій істоті, що не бажає подібного звертання [2, с.27].

Метою статі є виявлення особливостей мотивації агресивної поведінки сучасних підлітків.

Виклад основного матеріалу дослідження. Агресивна поведінка розрізняється за інтенсивністю і формою вияву: від демонстрації неприязні й недоброзичливості (вербальна агресія) до використання грубої фізичної сили (фізична агресія). Метою агресії може бути як саме заподіяння страждання (шкоди) жертві (ворожа або цільова агресія), так і використання агресії як способу досягнення іншої мети (інструментальна агресія). Мотивація агресивної поведінки може бути двоякою: біологічною та соціальною. Біологічна мотивація агресивності припускає спадкову чи органічну основу, а її проявлення в людині залежить від того, як побудований і як функціонує з дитинства її організм. Соціальна мотивація агресивності базується на переконанні, що мотив, а відповідно і проявлення агресивності людиною є результатом научіння.

Варто підкреслити, що характерними особливостями усіх підлітків, схильних до агресивної поведінки є таки: сприймають велике коло ситуацій як загрозливі, ворожі їм; надчутливі до негативного ставлення до себе з боку оточення; не оцінюють власну агресію як агресивну поведінку; завжди звинувачують оточення у власній деструктивній поведінці; не беруть на себе відповідальність за свої вчинки; мають обмежений набір реакцій на проблемну ситуацію; у відносинах виявляють низький рівень емпатії; слабо розвинений контроль над своїми емоціями; позитивно ставляться до агресії, тому що через агресію одержують почуття власної значимості і сили [3, с.16].

Експериментальною базою нашого дослідження виступила Мелітопольська Гімназія № 19. У дослідженні брали участь 60 школярів, 30 із яких – учні сьомих класів, і 30 – восьмих класів. Дослідження проводилося у жовтні 2012 році і включало збір емпіричного матеріалу за допомогою діагностичної методики „Тест А. Ассінгера (Оцінка агресивності у відносинах)”.

Після проведення дослідження ми отримали наступні результати: серед учнів 7-их класів для 16,7% характерним є миролюбство, для 63,3% – помірна агресія та для 20% респондентів – надмірна агресія; серед учнів 8-их класів для 13,3% підлітків характерно миролюбство, для 70% – помірна агресія та для 16,7% – надмірна агресія. Проведене дослідження агресивності у підлітковому віці підтверджує, що практично усім підліткам притаманна агресія, яка виявляється у тій чи іншій формі та на тому чи іншому рівні.

Висновки. За результатами проведеного дослідження ми визначили, що головними мотивами агресивної поведінки сучасних підлітків є наступні: максималізм у вимогах до оточуючих (батьків, вчителів); різкість та нетактовність у відстоюванні власної позиції та права на самостійність при спілкуванні з дорослими; грубість у поведінки, що зумовлені потребою визнання та розуміння у колективі однолітків; нестабільність у поведінці та спілкуванні з особами протилежної статі, що пояснюється особливостями статевого дозрівання тощо. Але слід наголосити на тому, що кожна особистість повинна мати певний ступінь агресивності, тому що агресія є невід‘ємною характеристикою активності й адаптивності людини в оточуючому середовищі.

В перспективі плануємо дослідити динаміку прояву агресивної поведінки підлітків під час навчання в загальноосвітньому закладі

.Література

1. Аткинсон Р.Л. Введение в психологию / Аткинсон Р.Л., Аткинсон Р.С., Смит Э.Е. / [Пер. с англ. под ред. В.П. Зинченко]. – М.: Тривола, 1999. – 480с.

2. Бэрон Р. Агрессия / Бэрон Р., Ричардсон Д. – СПб: Питер, 2001. – 352 с: ил.

3. Кулагіна Л. Моральний вибір підлітка / Кулагіна Л. // Шкільний світ. – 2001. – №5. – С. 12-19.