Сахно Євгеній Юрійович, д.т.н.,

 Двоєглазова Марина Валеріївна, аспірант

Чернігівський державний інститут економіки і управління

 

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМИ СИСТЕМАМИ

   

    Нові економічні умови в Україні вимагають використання принципів системного аналізу при плануванні складних економічних систем.  Відомо, що система являє собою цілісність сукупності взаємопов’язаних і  взаємозалежних частин та елементів, які роблять свій конкретний внесок у характеристику цілого. Тому з погляду системної методології дослідження підприємство являє собою впорядковану взаємодію підсистем та елементів у межах цілісної системи [1].

Розвиток системи може розглядатися як сукупна зміна у взаємозв'язку кількісних, якісних і структурних категорій в системі. Кількісні зміни являють собою збільшення або зменшення складових частин даного цілого, що приводить на певних етапах своєї зміни до якісного стрибка. Структурні зміни це зміни взаємовідношення складових частин, які зовсім не обов'язково повинні супроводжуватися збільшенням або зменшенням їх числа. Структурні зміни також можуть приводити до якісного стрибка. Тому кількісні і структурні зміни грають причинну роль в якісних змінах. Рушійною силою всяких змін в системі є суперечності. Кількісні зміни обумовлені перш за все суперечностями, існуючими у даної системи з оточуючою її середовищем, в структурних же змінах головну роль грають внутрішні суперечності між елементами системи. Зовнішні суперечності не абсолютно байдужі для структурних змін, але їх роль невелика.

Особливістю управління виробництвом є те, що до цього управління залучаються всі працівники. Кожен осередок виробництва може розглядатися як система, причому система досить складна. Будь-яким явищем, що представляє систему, можна управляти. Для управління певною системою створюється модель. Для моделювання використаються різні прийоми й методи.

     Моделі  управління  простими  системами можуть бути створені методами математичної статистики. Для створення моделей складних систем використовуються теорія операцій і методи програмування. Основою управління дуже складними системами повинні бути моделі, створені кібернетичними методами.    

Розглядаючи будь-яку систему, розрізняються  об'єкт управління й керуючий орган, об'єктом управління є система, що представляє собою комплекс динамічно  зв'язаних елементів. Ці елементи можна уявити собі як точки, пов'язані ланцюгом співвідношень. Так, процес виробництва може бути розглянутий як керований об'єкт, а керівництво на всіх рівнях являє собою керуючий орган. Прийняті ним рішення передаються безпосередньо виконавцям. В основі управління лежить принцип  зворотного зв'язку.

     Планування діяльності економічної системи сприяє пошуку оптимальних рішень при виробництві та реалізації промислової продукції, дозволяє знайти оптимальні шляхи реалізації проектів, допомагає створити єдність загальних цілей в середині підприємства й тим самим бути основою функціонування підприємства в умовах жорсткої конкуренції. Особливо це важливо при збільшенні собівартості матеріальних ресурсів, що вимагає їх економії та максимальної ефективності використання [2].

     На вході підприємство отримує від навколишнього середовища все необхідне (капітал, матеріали, ресурси, сировину, інформацію). В процесі своєї діяльності організація переробляє ці входи, отримуючи продукцію або послуги, що являються її виходами і які вона вносить у навколишнє середовище. Така відкрита система має здатність адаптуватися до змін в навколишньому середовищі завдяки управлінню. Якщо організація управління ефективна, то в ході виконання процесу діяльності утворюється додаткова вартість, завдяки якій утворюється багато додаткових виходів (прибуток, частка ринку, задоволення потреб та ін.).

     За основу математичної моделі підприємства можна прийняти потік енергії між навколишнім середовищем та системою з тією приміткою, що слово «енергія» неможна замінити іншим, оскільки в даному випадку воно може означати енергетичні, фінансові чи матеріальні засоби. Таким чином, підприємство доцільно характеризувати на основі теорії потоку [3].

     Якщо X означає змінну стану, U – вхідні, Y – вихідні, а K – утворені та розходувані в системі кількості енергії, тоді отримаємо схематичне зображення підприємства (рис. 1).          

Рисунок 1 – Спрощена математична модель підприємства

     Опис роботи системи за теорією потоку можна представити рівнянням балансу відносно змінних стану. Інтегральне рівняння балансу для будь-якого досліджуваного інтервалу часу (t0, tN):

.

     Таким чином було визначено, що підприємство являє собою відкриту систему. За її основу прийнято потік енергії між навколишнім середовищем та системою. Робота системи представлена рівнянням балансу.  Будь-якою системою можна управляти. Моделі  управління  системами можуть бути створені методами математичної статистики, методами програмування та кібернетичними методами в залежності від складності системи.        

 

Список літератури:

1.     Федоренко В.Г. Основи менеджменту. – К.: Алерта, 2007. – 420 с.

2.     Гелловей Л. Операційний менеджмент. – СПб.: Пітер, 2001. – 320 с.

3.     Яник И., Ремшеи Н. Система технического обслуживания сельскохозяйственных машин. – М.: Колос, 1984. – 347 с.