Економічні науки/15. Державне регулювання економіки

Вавелюк А.А.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Введення Україною додаткового мита в рамках СОТ: реальність чи фікція

Як відомо, протягом останнього часу дане питання стало для України особливо актуальним. Так, на ранковому засіданні 3.06.2008 р. Верховна Рада України прийняла зміни до Закону України "Про Митний тариф України". Закон скасовував тарифи на імпортні товари, але залишав їх незмінними для м’яса, шоколаду, алкоголю та деяких видів автомобілів. Відповідно до закону, тарифи на цю групу товарів повинні були залишатися незмінними до 1 січня 2009 року.

Необхідно відмітити, що прийняття зазначеного закону викликало відчутний резонанс в багатьох країнах світу. Серед країн, що виразили своє незадоволення - 30 найбагатших держав світу, на долю яких припадає до 50% обсягів міжнародної торгівлі[2].
Готовність українського парламенту підтримати такі зміни до законодавства викликали неоднозначну реакцію і в Україні. Наведемо зауваження з приводу змін до Закону України "Про Митний тариф України" Головного юридичного управління Верховної Ради України:
"Як передбачено у законі, ставки ввізного мита на деякі товари запропоновано ввести в дію з 1 січня 2009 року. Проте така пропозиція не відповідає зобов’язанням, взятим на себе Україною перед Світовою організацією торгівлі, зокрема ратифікованому Верховною Радою України Протоколу про вступ України до СОТ" [3].

Для визначення правомірності дій Верховної Ради України в даному питанні проаналізуємо відповідні угоди системи СОТ.

1. Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947). Зазначимо, що даний міжнародний договір не є документом системи договорів СОТ.

Стаття XII ГАТТ 1947 «Обмеження для збереження рівноваги платіжного балансу»,

пункт 2. (a) ...обмеження імпорту, які вводяться, застосовуються чи посилюються стороною не повинні перевищувати рівень, необхідний для того, щоб:

(i) відвернути неминучу загрозу серйозного скорочення грошових резервів чи зупинити таке скорочення, або

(ii) у випадку, якщо сторона має вкрай малі грошові резерви, досягти розумного темпу збільшення її резервів [1].

Бачимо, що відповідно до наведеної статті, Україна має право у випадку надзвичайного скорочення грошових резервів вводити певні обмеження імпорту. Як відомо, протягом останнього часу Національний банк України з метою стабілізації курсу національної грошової одиниці був змушений вдатись до валютних інтервенцій, в ході яких було реалізовано 15% валютних резервів, а тому, за умов загальної економічної рецесії, встановлення митних обмежень є виправданим.

Стаття XVIII ГАТТ 1947 «Урядове сприяння економічному розвитку», пункт 2. Сторони також визнають, що для таких сторін з метою впровадження програм та політики економічного розвитку, спрямованих на підвищення загального рівня життя народу, може бути необхідним застосування захисних чи інших заходів, які впливають на імпорт,…. сторони повинні користуватися додатковими можливостями, які надають їм змогу зберігати достатню гнучкість їх тарифної структури для надання тарифного захисту [1].

Відповідно до даної статті, країни мають право з метою досягнення цілей макроекономічної політики вдаватись до підвищення рівня мита. Україна, щоправда, не є стороною даної угоди.

2. Угода СОТ про захисні заходи.

Стаття 2 «Умови», пункт 1. Член СОТ може застосувати захисний захід до товару лише у тому випадку, … якщо цей товар завдає або загрожує завданням серйозної шкоди галузі вітчизняного виробництва, яка здійснює виробництво аналогічних товарів або товарів, що безпосередньо конкурують з імпортованими [1].

Зазначене положення може застосовуватись до імпортного м’яса та певних типів автомобілів, які були, відповідно до змін до Закону України "Про Митний тариф України" обкладені митом, а тому, на мою думку, Україна мала право на означені дії.

Стаття 3 «Розслідування», пункт 1. Член СОТ може застосувати захисні заходи лише після проведення розслідування компетентними органами цього Члена. Компетентні органи повинні публікувати звіт, у якому наводяться виявлені ними факти та обгрунтовані висновки з усіх фактичних та правових аспектів цього питання [1].

Зазначимо, що в офіційних українських виданнях автору не вдалось знайти звітів чи будь-яких аналітичних оглядів обґрунтованості введення мита. Це можна вважати порушення процедури, та, на мою думку, за умов сучасної фінансової кризи, існують об’єктивні причини застосування імпортних обмежень, які не потребують додаткового налізу.

Стаття 5 «Застосування захисних заходів», пункт 1. Член СОТ повинен застосовувати захисні заходи лише у тій мірі, у якій вони є необхідними для упередження або усунення серйозної шкоди, а також для сприяння процесу перебудови галуз [1].

Можна вважати, що з метою підтримки українського автомобілебудування та подолання кризових явищ в українському тваринництві означені заходи вповні відповідають положенням наведеної статті.

Стаття 6 «Тимчасові захисні заходи»: За критичних обставин, коли затримка завдала б збитків, які важко було б відшкодувати, Член СОТ може вжити тимчасових захисних заходів при наявності попереднього визначення прямих доказів того, що збільшення імпорту завдало або загрожує завданням серйозної шкоди [1].

Нагадаємо, що за перші 9 місяців 2008 року дефіцит торгівельного балансу Украни склав 14 млрд 283,1 млн дол. проти 6 млрд 664,4 млн.дол. за аналогічний період минулого року. Коефіціент покриття експортом імпорту склав 0,79. За січень-вересень 2008 р. експорт товарів склав 53 млрд 562,3 млн,дол., імпорт - 67 млрд 845,4 млн.дол. Тобто, в Україні склалась ситуація, за якої подальше розширення імпорту може призвести до негативних макроекономічних наслідків, серед іншого: підвищення рівня безробіття в експортно-орієнтованих галузях, зменшення рівня заробітних плат, банкрутство великих підприємств і т.д. Введення за таких умов мита є, на мою думку, виправданим кроком.

3. Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГАТТ 1994).

Домовленість про положення Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року щодо платіжного балансу. Застосування заходів. Пункт 2. Члени СОТ підтверджують своє зобов'язання, за надзвичайних обставин, вводити додаткові імпортні збори, вимоги про внесення депозитів імпортерами або інші рівноцінні торговельні заходи, що відбиваються на ціні імпортованих товарів[1].

За умов сучасної світової кризи, кризи системи українських комерційних банків, які протягом 2008 року були галуззю залучення найбільшого обсягу іноземних інвестицій (53.8% від загального обсягу інвестицій), з метою вирівнювання платіжного балансу Україна має право на введення зазначених заходів з метою обмеження імпорту.

4. Угода СОТ про сільське господарство.

Стаття 5 «Положення про спеціальні захисні заходи», пункт 4. Будь-яке додаткове мито, може стягуватися лише за рівнем, який не перевищує одну третину від рівня звичайного мита, яке діє у тому році, у якому вживається такий захід[1].

Відповідно до проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Митний тариф України” мита на імпортне м’ясо, в залежності від типу продукції, складає від 10% (наприклад, 0203 21 морожені туші та половини туш свійських свиней) до 15% (наприклад, 0201 м’ясо великої рогатої худоби, свiже або охолоджене).

Сутність створення та функціонування СОТ ґрунтується на максимально можливій лібералізації умов міжнародної торгівлі, передбаченій установчими документами СОТ, як-то Марракеська Угода про заснування Світової організації торгівлі від 15 квітня 1994 р. Окрім того, відповідно до правил СОТ, встановлюється чіткий порядок внесення змін до тарифного режиму країни-члена СОТ, якому в обов’язковому порядку мають передувати консультації з іншими країнами-членами СОТ. Наведене положення має неухильно виконуватись країнами-членами для того, щоб введене мито не розглядалось країнами-торгівельними партнерами як економічно невиправданий та необґрунтований крок і не викликало розрив торгівельних відносин. Дотримання цієї вимоги є абсолютно необхідним для України (нагадаємо, що протягом останніх місяців йдуть аналогічні переговори між Республікою Молдова та СОТ).

Необхідно розуміти, що за умов розвитку кризових явищ в національних економіках країн світу виникає потреба підвищити рівень митних тарифів з метою підтримки національних виробників, збільшення бюджетних надходжень від мита (особливо актуально для економік країн, що розвиваються, включаючи Україну), вирівнювання торгівельного балансу, стимулювання науково-технічного прогресу і т.д. Як бачимо, цілий ряд угод системи СОТ (окрім наведених, Угода про застосування статті VI ГАТТ 1994 р. (стосовно антидемпінгового мита), Угода про застосування статті VII ГАТТ 1994 р. (стосовно оцінки товару для митних цілей), Угода про субсидії та захисні заходи і т.д.) дозволяють введення митних тарифів. Зрозуміло, що необхідність використання механізмів звуження імпорту має бути економічно обґрунтованою та відповідати завданням, які та чи інша країна намагається вирішити в рамках своєї внутрішньої макроекономічної політики. За умов сучасної світової кризи та задля цілей подолання економічної рецесії, яку зараз переживає Україна, на основі розглянутих міжнародних угод можна стверджувати, що введення митних тарифів не суперечить угодам системи СОТ.

Література

1. Осика С. Г., Пятницький В. Т. Світова організація торгівлі. –К.: «К.І.С.», 2001. – хххіі, 491с.

2. http://wto.in.ua

3. http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/2923.htm