Экономические науки / Экономика предприятия.

К.е.н. Салатюк Н.М., Швед Т.В.

Національний університет харчових технологій, Україна

Ефективність розвитку підприємства: сутність та підходи до оцінки

Поняття «ефективність» є однією із найскладніших категорій економічної науки. Термін «ефективнiсть» походить від слова «ефект» (лат. «effectus» – вплив, результат, дiя, виконання) і трактується як результативнiсть певного процесу, дiї. Однак результат може фoрмуватися й відтворюватися з усіма відпoвідними ефектами (як позитивними, так i негативними), а ефективність ілюструє взаємoзв’язок між результатом (ефектом) та умовами, що сприяють появi й використанню даного результату.

Основу сучасних економічних дослiджень ефективності складає визначення даного поняття як досягнення заданого результату (ефекту) за мiнімальних витрат ресурсів, щo було сформульовано ще представниками неoкласичної школи політекономiї (В. Паретто, Й. Шумпетером) у кінці ХІХ ст.

У сучаснiй економічній літератуpi поняттю «ефективність» присвячено багатo уваги. У фінансовому словнику І. Бланка термiн «ефективність» представлений як «співвiдношення показників результату (ефекту) i витрат (або суми ресурсів), що використовуються для його досягнення» [10, с. 383]. Під ефектом розумiється результат реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективностi виробництва за рахунок економiї всіх виробничих ресурсів. За визначенням, наведеним в «Економiчній енциклопедії» С. Мочерного, ефективнiсть – це здатність приносити ефект, результативнiсть процесу, проекту тощо, яка визначається як вiдношення ефекту, результату до витрат, що забезпечили цей результат [2, с. 508].

У сучасній економічній науці використовуються різні поняття, які характеризують ефективність на рівні окремого підприємства чи галузі – ефективність виробництва, ефективність діяльності підприємства, ефективність бізнесу, ефективність розвитку підприємства. Складність проявів ефективності діяльності підприємства зумовлює існування багатьох підходів до оцінювання ефективності на рівні суб’єкта господарювання.

Ефективність виробництва C. Покропивний визначає за допомогою вартісних показників, які характеризують проміжні та кінцеві результати виробництва на підприємстві, таких як: обсяг реалізованої продукції, рентабельність виробництва (виробів), економія тих чи інших видів ресурсів (матеріальних, трудових) або загальна економія від зниження собівартості продукції; продуктивність праці тощо. Достовірне оцінювання ефективності може бути отримане на основі поглибленого аналізу ситуації та врахування деякої кількості факторів. Для здійснення такого аналізу необхідно розуміти, що система показників ефективності має відображати витрати всіх видів ресурсів, що використовуються на підприємстві; створювати умови для виявлення резервів підвищення ефективності виробництва; стимулювати їх використання; забезпечувати інформацією про ефективність виробництва всі ланки структури управління.

Для оцінки ефективності діяльності підприємства використовують наступні підходи: витратний – показники ефективності діяльності підприємства розраховують на основі співвідношення результату діяльності з поточними витратами ресурсів, що забезпечили отримання даного результату; результатний – результат співвідноситься з величиною використаних ресурсів у процесі створення продукту; порівняльний (цільовий) – оцінка ефективності діяльності підприємства включає процесні показники з використанням якісних характеристик (наприклад, показники збалансованості чи оптимальності); експертний – заснований на думках експертів-фахівців та перевірки рівня їх узгодженості й відповідності до ситуації, що розглядається.

Стосовно категорії «ефективність бізнесу», то найвідомішим розробником цієї теорії вважають М. Мейєра. В своїй праці автор пропонує досить оригінальну методику «Процесноорієнтований аналіз рентабельності», яка втілює переваги наявних методик та дозволяє виміряти ефективність на всіх рівнях організації – від підприємств та їх підрозділів до бізнес-процесів та окремих видів продукції. Показники оцінювання ефективності бізнесу мають відповідати такими критеріям: мінімальність, оскільки у випадку великої кількості показників може бути втрачена важлива інформація; корисність для прогнозування; всезагальний характер; стабільність [30, с. 22].

Що ж до поняття «ефективності розвитку», то варто зазначити, що єдиної термінології не використовується. Дослідники іноді не виокремлюють навіть поняття «розвиток підприємства» від усіх інших, які знаходяться в одній площині суспільних відносин, таких, як, наприклад, «потенціал підприємства», «зростання підприємства», «конкурентоспроможність підприємства», «функціонування підприємства». Обґрунтованою в цьому сенсі є позиція Ю. Погорєлова, який зазначає, що розвиток підприємства є багатогранним поняттям та може бути розглянутий з кількох точок зору: розвиток як результат здебільшого пов’язаний з кількісними та якісними змінами; розвиток підприємства як процес виявляється через якісні зміни в діяльності підприємства; розвиток як іманентна властивість підприємства безпосередньо пов’язаний зі змінами його потенціалу. У зв’язку з цим, модель оцінювання ефективності розвитку підприємства доцільніше розробляти або в розрізі окремих проявів розвитку підприємства (розвиток як іманентна властивість підприємства, як процес і як результат), або за характером змін (кількісні, якісні, структурні, еволюційні та революційні, екстенсивні та інтенсивні, експансивні та внутрішні тощо). Крім того, в моделі оцінювання розвитку підприємства мають бути відображені показники стану та використання потенціалу підприємства, оскільки, на переконання вченого, розвиток підприємства тісно пов’язаний із його потенціалом [4, с. 295-297]. І. Гонтарєва та Р. Ніжегородцев під ефективністю розвитку підприємства розуміють процес визначення об’єктивних умов, які характеризують якісну сторону джерел і процесів переходу потенціалу підприємства з одного стану в інший, більш досконаліший [5, с. 49].

Виділення наступних ознак розвитку підприємства: спрямованість на кількісно-якісні зміни стану підприємства; альтернативність наслідків – зміна стану у вищому або нижчому рівнях, що підтверджує можливість прогресивного (від нижчого до вищого) та регресивного (від вищого до нижчого) розвитку; наявність впливів факторів як внутрішнього, так і зовнішнього середовищ, на нашу думку, дозволить визначити поняття «ефективність розвитку підприємства». Ефективність розвитку підприємства означає результативність розвитку підприємства, тобто в будь-якому разі виключає можливість негативних кількісно-якісних змін станів функціонування підприємства. В цьому розумінні ефективність характеризує такий напрямок розвитку підприємства, протягом якого кількісно-якісні зміни мають висхідну тенденцію.

Література:

1. Бланк И.А. Словарь-справочник фінансового менеджера [Текст] / И.А. Бланк. – Киев: Ника-Центр, 1998. – 481 с.

2. Економічна енциклопедія: В 3 т. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Академія, 2000. – Т. 1. – 2000. – 864 с.

3. Мейер М. Оценка эффективности бизнеса. Что будет после Balanced Scorecard / М. Мейер [пер. с англ.]. – М.: Вершина, 2004. – 326 с.

4. Погорелов Ю. С. Розвиток підприємства: поняття та види [Текст] / Ю.С. Погорелов // Проблемы материальной культуры. Экономические науки. – 2006. – № 88. – С.75-81

5. Гонтарева И. С. Категориальный аппарат оценивания эффективности развития предприятий [Текст] / И.В. Гонтарева, Р.М. Нижегородцев // Економіка розвитку. – Харків: ХНЕУ. – 2012. – № 3 (63). – С.47-54.