Медицина/2. Хірургія
к.мед.н. 1Мороз І.П., к.мед.н., доцент 1,2Шипитяк Є.Г.,
гол. лікар 1Стрийський Я.М.
1Дрогобицька міська
лікарня №3 (онкодиспансер),
2Дрогобицький державний педагогічний університет
імені Івана Франка,
кафедра анатомії, фізіології та валеології, Україна
РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ
ХВОРИХ
НА РАК ШИЙКИ МАТКИ У м. ДРОГОБИЧІ ТА РАЙОНІ ЗА 1996-2005 рр.
Щорічно у
світі реєструється близько 500 тисяч нових випадків захворювань на рак шийки
матки і все частіше це захворювання вражає більш молодих жінок.
Рак шийки
матки – найбільш поширена форма злоякісних захворювань жіночих статевих
органів. Найвища захворюваність на рак шийки матки спостерігається в країнах,
що розвиваються. У розвинених країнах світу, Європи і Америки, в Україні стандартизовані
показники захворюваності відносно низькі – менше 15 на 100 тисяч населення. В
останні роки чітко простежується збільшення захворюваності на рак шийки матки у
молодих жінок до 40 років. Особливо помітне підвищення захворюваності у жінок
до 29 років, кожен рік захворюваність зростає на 2,2%.
Основний
фактор, від якого залежить прогноз і вибір методу лікування – є стадія. Рання
діагностика інвазивного раку шийки матки забезпечує найкращі віддалені
результати. Є відпрацьовані чіткі стандарти лікування таких пацієнток. Вибір
конкретних методів лікування робиться для кожної жінки індивідуально, він
залежить від розповсюдженості процесу і від тяжкості супутньої соматичної
патології. Велике значення має вік жінки. Традиційно рак шийки матки лікували
хірургічним методом і методом променевої терапії. Сьогодні активно вивчаються
можливості хіміопроменевої терапії, тому що одночасне проведення хіміо- і
променевої терапії знижує частоту прогресування захворювання на 30 – 50%.
На базі
онкологічного відділення нашої лікарні проліковано всього 136 хворих і
проаналізовані результати лікування пацієнток, хворих на рак шийки матки за 10
років (1996-2005) по комп’ютерній базі даних онкологічної лікарні №3 м.
Дрогобича.

Всього проліковано 136 хворих. Захворюваність на рак шийки
матки протягом цього періоду коливалась у інтервалі
13-15 випадків на 100 000 жіночого населення.
По віку хворі розподілялись наступним чином:
до 30 років - 2.9%, 30-39 років – 22%, 40-49років – 28,7%, 50-59 та 60-69 років – по 16.1%, старші 70 років
14,2%.
У морфологічній структурі пухлин основне
місце займають плоскоклітинні раки, ороговіваючий у 49, неороговіваючий у 63,
залозистий у 16 та недиференційований у 8 пацієнток. Спостерігається тенденція
до збільшення частки низькодиференційованих форм.
Розподіл по
стадіях захворювання, представлений на діаграмі, показує, що з кожним роком
зростає питома вага І та ІІ стадій, тобто покращується діагностика хвороби.

Висновок: Лікування пацієнток проводилося
згідно діючих стандартів. Тільки хірургічно були ліковані 20, променеве
лікування отримали 31, хіміопроменеве – 24, комбіноване лікування(операція +
променеве лікування) – 42, паліативне та симптоматичне 19 хворих.
В процесі
диспансерного спостереження встановлено, що більше 3 років прожили 83 пацієнтки
(61%), а 76 (55,9%) спостерігаються більше 5 років без ознак прогресування
захворювання.