Карлінська Ілона

учениця 11-М класу Полтавської гімназії №6, м. Полтава, Україна.

Науковий керівник : доц. Іваницький І.В.

кафедра внутрішньої медицини №1, ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м.Полтава, Україна.

Учитель: Базивлук Т.П.

Дослідження впливу зовнішніх факторів на формування мінеральної щільності кісток у підлітків

Проблема профілактики і лікування остеопорозу (ОП) як в Україні, так і за кордоном активно вивчається в останнє десятиліття [1; 7; 8]. Особливо велика увага приділяється проблемі ОП у дітей та підлітків, жінок і осіб похилого віку [1;9;10]. Під ОП розуміють системне захворювання скелета, що характеризується зниженням кісткової маси, порушенням мікроархітектоніки кістки з послідовним підвищенням ризику переломів [1]. Дані експертів ВООЗ свідчать, що ОП по частоті реєстрації займає четверте місце серед неінфекційної патології, поступаючись лише серцево-судинним, онкологічним захворюванням і цукровому діабету (ЦД) [10]. Нині у світі налічується близько 250 мільйонів людей, що страждають від ОП. Особи з остеопоротичними змінами кісток мають підвищений ризик виникнення різних типів переломів. Методом математичного моделювання було визначено, що кількість переломів у всьому світі збільшиться з 1,7 млн в 1990 році щонайменше до 6,3 млн в 2050 році. Таким чином, ОП вже зараз є і залишатиметься в майбутньому серйозною проблемою, що суттєво впливає на якість життя більшості населення світу. В Україні, як і в усьому світі, ОП набуває все більш виразне медико- соціальне звучання і являє собою одну із важливих проблем практичної охорони здоров'я, зважаючи на постійне збільшення частоти його виявлення. На жаль, на сьогодні в педіатричній практиці надається незначна увага питанням остеопенії та ОП. До того ж, великою проблемою є і те, що ОП у дітей і підлітків довгий час перебігає латентно, на субклінічному рівні, і діагностується, як правило, після переломів [10]. При цьому найбільша частота переломів, обумовлена значним збільшенням довжини тіла на тлі недостатнього накопичення кісткової маси, реєструється у дітей у віці 5-7 і 13-14 років [9;10]. Поряд з цим збільшується кількість випадків остеопоротичних змін у дітей як проблеми, асоційованої з різноманітними захворюваннями [8; 9].

У зв’язку з цим актуальним залишається своєчасне визначення мінеральної щільності кісток (МЩК) у підлітків, що є особливо важливим у зв’язку з високою прогностичною цінністю по визначенню доклінічних стадій розвитку остеопорозу [6].

Мета роботи: визначити ризик розвитку переломів кісток у підлітків 14-16 років, спираючись на результати денситометрії, особливості харчування, наявність шкідливих звичок (паління) та фізичної активності.

Об’єкт та методи дослідження- Обстежено 24 учня 10-М класу гімназії № 6 міста Полтави, віком від 15 до 16 років, середнім віком 15 років, якім було запропоновано ознайомитися та відповісти на питання опитувальника. Питання виявляли фізичну активність, шкідливі звички, а саме: паління, особливості харчування - наявність в щоденному раціоні молочних продуктів та їх кількість, наявність та кількість переломів кісток в минулому та обставини їх виникнення. Згідно таблицям зміни росту і ваги дитини від 7 до 17 років (Антропометричні таблиці) були оцінені відповідні параметри кожного підлітка, після чого підраховувався індекс маси тіла (ІМТ). Наступним етапом всіх досліджених розподілили на 2 групи за гендерною належністю. І група — дівчата (n= 8), II група- хлопці (n=16). Діагностику стану мінеральної щільності кісткової тканини проводили ультразвуковим денситометром Omnisense 7000 S. За допомогою денситометра Sunlight Omnisense досліджували променеву кістку та оцінювали швидкість прохождения ультразвукової хвилі через кістку (SOS — Speed Of Sound).

Результати власних досліджень

При аналізі отриманих результатів проведення денситометрії, ми звернули увагу на дуже низький показник Т- критерію у обстежених хлопців в середньому -2,08±0,21, що мало достовірну (р<0,05) відмінність від аналогічного показнику у дівчат -1,46±0,32. Після цього був проведений аналіз відмінностей між обстежуваними групами з метою виявлення можливих причин недостатньої мінералізації кісткової тканини у хлопців. Не зважаючи на велику різницю значень у рості та у вазі серед обстежених дівчат та хлопців, індекс маси тіла в обох досліджуваних групах майже не відрізнявся: 20,95±2,66 у хлопців та 20,68±1,74 у дівчат. При аналізі показника фізичних навантажень за умовною шкалою нами була виявлена достовірно більша розповсюдженість регулярних занять спортом у дівчат (0,88±0,21), ніж у хлопців (0,73±0,32). У той же час, у хлопців набагато частіше розвивались переломи у порівнянні із дівчатами (0,94 випадки на 1 обстеженого у хлопців проти 0,5 випадків на 1-го обстеженого у дівчат). У дівчат був виявлений сильний позитивний кореляційний зв’язок між рівнем Т-критерія та кількістю переломів(r=0,87). У той же час при аналізі аналогічного показнику у хлопців зв’язку виявлено не було (r=0,1), на основі чого нами був зроблений висновок щодо великої ролі поведінкового фактору у розвитку переломів у хлопців. Аналіз отриманих даних щодо особливостей харчування та споживання молокопродуктів ми розпочали з вирахування вмісту кальцію у щоденному раціоні серед дівчат та серед хлопців за формулою: кальцій з молокопродуктів + 350 мг. В середньому хлопці щоденно вживали 565,5±25,9 мг кальцію, дівчата вживали 873,7±39,1 мг кальцію при віковій нормі споживання 1000 – 1400 мг на добу. Таким чином, не зважаючи на достовірно більшу кількість кальцію, який вживали дівчата, вікова норма споживання кальцію не була досягнута в жодного з обстежених. При кореляційному аналізі був виявлений сильний позитивний зв'язок між щоденним споживанням кальцію та показником Т критерію як у дівчат (r=0,91), так і у хлопців (r=0,78). При аналізі отриманих результатів на основі проведення кореляційного аналізу нами був виявлений сильний негативний кореляційний зв'язок (r=-0,71) між рівнем Т- критерія у хлопців та наявністю шкідливих звичок (зокрема - паління). Аналогічний показник у дівчат проаналізувати не вдалось через відсутність шкідливих звичок в досліджуваній групі. Спираючись на отримані показники, ми зробили висновок щодо великої ролі шкідливих звичок, зокрема паління, у розвитку остеопенічного синдрому у хлопців.

Таким чином, сучасні методи діагностики, а саме денситометрія, дозволяють виявити зменшення мінеральної щільності кісток на ранніх етапах їх змін, що надає можливість в подальшому провести аналіз образу життя, особливостей харчування, наявність шкідливих звичок (паління). Це дозволить своєчасно корегувати харчування, позбавитися шкідливих звичок та отримати в медичних закладах патогенетично обгрунтоване лікування.

ВИСНОВКИ:

1. У сучасних підлітків 15-16 років відмічається висока розповсюдженість низької мінералізації кісткової тканини.

2. Низька мінеральна щільність кісток в підлітковому віці обумовлена комплексом факторів. Серед яких перше місце займає недостатнє споживання кальцію внаслідок низького щоденного вживання молокопродуктів.

3. Низька мінеральна щільність кісток більш виражена у хлопців і обумовлена більшою розповсюдженістю серед них шкідливих звичок, зокрема паління, меншою увагою до регулярних занять спортом, меншим, навіть у порівнянні із дівчатами добовим споживанням кальцію.

4. Більша розповсюдженість переломів у хлопців асоціюється передусім із поведінковими ризиками і має низький зв’язок із мінеральною щільністю кісток. У той час, як розвиток переломів у дівчат тісно пов’язаний із мінеральною щільністю кісток.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Беневоленская Л. И. Руководство по остеопорозу / Л. И. Беневоленская. – М., 2008. – 524 с.

2. Демченко О. В. Ушкодження хребта у дітей та підлітків (клініка, діагностика та лікування) / О. В. Демченко, С. Д. Шевченко, О. В. Сад // Ортопедия, травматология, протезирование. – 2008. – № 1. – С. 42–51.

3. Квашніна Л. В. Особливості кальцій-фосфорного обміну у здорових дітей в сучасних умовах та оптимізація методів профілактики його порушень / Л. В. Квашніна, Л. І. Апуховська, В. П. Родіонов // Перинатология та педіатрия. – 2014. – № 1. – С. 29–32.

4. Поворознюк В. В. Застосування препаратів кальцію та вітаміну Д в профілактиці та лікуванні остеопорозу / В. В. Поворознюк,
Н. В. Григор’єва // Укр. ревматологічний журнал. – 2001. – № 3/4. – С. 33–38.

5. Рожинская Л. Я. Системный остеопороз : Практическое руководство для врачей / Л. Я. Рожинская. – [изд. 2-е]. – М., 2000. – 195 с.

6. Щеплягина Л. А. Проблемы остеопороза в педиатрии: возможности профилактики / Л. А. Щеплягина, Т. Ю. Моисеева // Русский медицинский журнал. – 2003. – № 27 (199). – С. 1554–1556.

7. Остеопения у детей: диагностика, профилактика и коррекция : пособие для врачей / [Л. А. Щеплягина, Т. Ю. Моисеева, М. В. Коваленко и др.]. – М., 2005. – 40 с.

8. Свешников А.А. Возрастные изменения минеральной плотности костей скелета у людей с разными антропометрическими даннями / Фундаментальные исследования. – 2012– 4(1). – С.116–122.

9. Фролова Т. В. Остеопороз у детей и подростков: современный взгляд на проблему (часть 2) / Т. В. Фролова, О. В. Охапкина, А. В. Берус // Здоровье ребёнка. – 2006. – № 3 (3). – С. 23-25.

10. Поворознюк В. В. Структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей та підлітків України: дані ультразвукової денситометрії /
В. В. Поворознюк // Педіатрія, акушерство та гінекологія. –2010. – № 4. – С. 154.