Педагогіка

Д.і.н., проф. Чубіна Т.Д. (м. Черкаси)

Роль викладача у підготовці та проведенні дискусії

Навчальна дискусія передбачає питання викладача і відповіді студентів і курсантів. Головна роль у дискусії належить викладачу, його вмінню задавати питання, вести діалог, тримати паузи, очікуючи відповіді. Протягом дискусії роль викладача не повинна зводитися до директивних реплік або висловлювання особистих суджень. Багаторічна практика показує високу ефективність питань відкритого типу, що стимулюють мислення. Це «дивергентні» або «оцінюючі» за своїм змістом питання. Вони не передбачають (на відміну від закритих «конвергентних») короткої, однозначної відповіді, спонукають до пошуку, творчого мислення. Це питання типу: Як? Чому? За яких умов? Що може статися, якщо...? «Оцінюючі» питання допомагають студентові (курсантові) виробити свою власну оцінку того чи іншого явища, власне судження.

Продуктивність генерації ідей збільшується, якщо викладач:

· надає час для обміркування відповідей;

· уникає питань, які нечітко сформульовані;

· не ігнорує жодного питання;

· розширює думку або змінює її напрям;

· уточнює висловлювання;

· уникає узагальнень;

· спонукає учасників до поглиблення думки.

Правила дискусії:

· доброзичливе ставлення і увага до кожного учасника;

· утримання від схвальних або несхвальних висловлювань;

· зосередження всієї дискусії на темі, фіксація уваги учасників на обговорюваних питаннях;

· стислість, змістовність, аргументованість як у процесі дискусії, так і під час підведення підсумків;

· загальний висновок - не кінець роздумам над проблемою, а наступний крок у дослідженні нової теми.

Одним із ефективних засобів організації навчальної діяльності, яка збільшує самостійність, є розподіл студентів на малі групи (по п'ять-шість осіб) і організація діалогу між групами.

Розподіл ролей-функцій у дискусійній групі:

· ведучий (організатор): організовує обговорення питання, проблеми, втягує в роботу усіх членів групи;

· аналітик задає питання учасникам під час обговорення, піддає сумніву ідеї та формулювання;

· протоколіст фіксує все, що стосується розв'язання проблеми, формулює позицію групи;

· споглядач оцінює участь кожного члена групи.

Перебіг дискусії:

· запропонування проблеми;

· розподіл учасників на групи, розподіл ролей;

· обговорення проблеми;

· представлення результатів обговорення;

· продовження обговорення і підведення підсумків.

Література:

1. Абрамова И. Г. Комплексная деловая игра «Мысль»: методическое пособие / И. Г. Абрамова, М. В. Брагинский, Н. А. Даниличева, В. А. Ченобытов. - М. : Высшая школа,1991. - 62 с.

2. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход : метод.пособие / А. А. Вербицкий. – М. : Высш.школа, 1991. – 204 с.

3. Миненков Г. Я. Трансформация университета и учебный процесс : метод. пособие для преподавателей / Г. Я. Миненков. – Мн. : Европ. гуманит. ун-т, 2004. – 163 с.

4. Мухина С. А. Современные инновационные технологии обучения / С. А. Мухина, А. А. Соловьева. – М.:ГЭОТАР-Медиа, 2008. – 360 с.

5. Фокин Ю Г. Теория и технология обучения: деятельностный поход / Ю. Г. Фокин. – М. : Академия, 2007. – 239 с.