Добровольський В.Е.
Національний технічний університет України «КПІ»
Засоби які впливають на розвиток спеціальної витривалості спортивних гімнасток

Спеціальну витривалість в гімнастиці розглядають в двох аспектах. Перший - здатність гімнасток провести на високому технічному рівні всю комбінацію в тому чи іншому виді багатоборства. Не володіючи такою витривалістю, гімнастка може добре виконувати вправи на початку комбінації і помітно знижує якість роботи в її кінці, внаслідок недостатньої витривалості. Другий - здатністю провести всі змагання на високому рівні працездатності, а отже, і на високому рівні технічної майстерності.

Для розвитку спеціальної витривалості гімнасткам рекомендується повторне виконання важких зв'язок і комбінацій в цілому. Бажано, щоб не було інтервалу відпочинку між повтореннями важких зв'язок. При повторному виконанні комбінації в цілому відразу ж після зіскоку потрібно починати комбінацію спочатку і продовжувати її до того моменту, коли принципово порушується техніка виконання. Після закінчення певного часу спортсменка зможе поспіль двічі повторити комбінацію. Так, подвійний запас спеціальної витривалості цілком достатній для необхідної стабільності результатів, за умови високотехнічного виконання.

Спеціальна витривалість визначається ще й рівнем володіння спортивною технікою, яка представляє собою найбільш економні, раціональні і ефективні рухи або дії, спрямовані на досягнення найкращих результатів, а також ступенем підготовленості органів і систем спортсменки, в тому числі нервових клітин, їх здатність до інтенсивної роботи на протязі потрібного часу.

Особливе місце в методиці розвитку спеціальної витривалості займає підвищення психічної стійкості до подолання важких відчуттів втоми, супроводжуючих тренувальну і змагальну діяльність в більшості видів спорту, не виключаючи гімнастики.

Тому для успіху роботи, спрямованої на розвиток спеціальної витривалості, необхідно знати, які вимоги до психіки спортсменки пред'являються в спортивній гімнастиці, яким чином можна підвищити здатність переносити психічні навантаження, як різні методи тренування вдосконалюють специфічні вольові якості і т.д.

Працездатність гімнасток визначається функціональним станом, його здатністю протистояти втомі. Витривалість - це і є опірність стомленню. Незважаючи на те, що до теперішнього часу проблема стомлення не вирішена остаточно і природа втоми не розкрита, можна сказати, що висока працездатність або спеціальна витривалість може виховуватися тільки в умовах подолання труднощів, що виникають в результаті стомлення, що розвивається.

Подолання цих труднощів, в свою чергу, вимагає великих вольових зусиль у спортсменок. Спортсменці, яка не відчула неминучості цих труднощів і яка не налаштувала себе на боротьбу з ними, як правило, не вдається подолати цей психологічний бар'єр.

Як вказують багато авторів, одним з основних методів виховання витривалості є підвищення інтенсивності тренувальних навантажень. У тренуванні гімнасток для цього існує кілька методичних прийомів:

· Виконання можливо більшої кількості цілих комбінацій;

· Зменшення інтервалів відпочинку між підходами;

· Виконання комбінацій з включенням додаткових елементів.

Також була запропонована методика використання обтяжень як засіб виховання спеціальної витривалості гімнасток. Обтяження в спорті застосовуються у вигляді взуття з вагою, поясів зі свинцевими вкладишами, мішечків з піском та ін.

Характерним для роботи гімнасток є подолання тяжкості власної ваги. Чим легше гімнастка справляється зі своєю вагою, тим легше їй керувати тілом в просторі. Одним з основних завдань, що стоїть перед тренувальним процесом, є забезпечення легкості в роботі.

Штучні обтяження, природно, створюють гімнастці додаткові труднощі, що викликає більш повну мобілізацію її функціональних можливостей, а отже, сприяє якнайшвидшому вдосконаленню її рухових якостей, тобто виникає свого роду запас потужності. Знявши обтяження, гімнастка відчуває себе більш легко, ніж зазвичай. А почуття легкості, як було вже сказано, допомагає краще керувати своїм тілом, в результаті чого і оволодіння технікою гімнастичних вправ відбувається успішніше. Таким чином, обтяження не тільки сприяє розвитку фізичних якостей, але і створюють хороші фонові передумови для успішної технічної підготовки гімнасток.

В якості обтяжень ще використовують жилети з просвинцьованою гумою. Форма такого жилета дозволяє рівномірно розташувати тяжкість по всьому тілу, за рахунок чого гімнастка відчуває збільшення всього тіла, а не окремих його частин.

Оптимальна вага обтяження при виконанні окремих елементів, з'єднань і комбінацій в цілому лежить в діапазоні від 500 до 2500 г, а при виконанні вправ з метою розвитку спеціальних якостей («підкачки») може бути значно збільшена (до 3000-5000г).

Говорячи про різні методи обтяження, виникає питання, чи не надають обтяження негативного впливу на техніку гімнастичних вправ. При правильному підборі ваги обтяження, не відбувається несприятливого впливу на техніку вправ, більш того, воно в деяких випадках може навіть прискорити процес опанування вправи.

Рекомендації з методики використання обтяжень:

1. Жилет краще мати індивідуальний, так як він повинен бути добре підігнаний до фігури гімнастки;

2. Починати роботу з обтяженням краще з ваги не більше 500г, поступово збільшуючи її на 200-300г, доводячи до оптимальних величин;

3. За кілька днів до змагань роботу з обтяженням слід припинити, щоб умови тренування максимально наблизити до умов змагань;

4. Не слід застосовувати обтяження при поганому самопочутті гімнастки.

Широке використання запропонованих жилетів-обтяжень може стати хорошим методом підвищення працездатності, тобто спеціальної витривалості гімнасток.