Ланець О.С., Гордєєв А.І., Марченко Є.В.,
Нікітін О.О.
Сучасний стан
і найближчі перспективи автоматизації в машинобудуванні пов'язані, насамперед,
з переходом від створення окремих машин і агрегатів до розробки систем
автоматичних машин, що охоплюють різні стадії виробничого процесу – від
заготівельних до складальних, з оптимізацією технічних рішень [1,2]. Центр ваги
розробок переноситься з масового на серійне виробництво з широким розвитком
автоматизації та механізації допоміжних процесів, причому автоматизації не
тільки технологічних операцій, але і функцій управління.
Розвитку
автоматизації на сучасному етапі характерно зміщення центру ваги розробок з
масового на серійне виробництво, яке становить основну частину машинобудівної
галузі (близько 80% всієї машинобудівної продукції випускається на заводах
серійного й одиничного виробництва).
Для виконання
операції свердлування радіального отвору у валу (рис. 1)
запропоновано комплекс (рис. 2) для
радіального просвердлювання валів. Він складається з свердлильного
напівавтомата фірми Najam & Sons,
транспортерів підводу деталей, вібраційного бункерного живильника для їх
орієнтування, пристрою для закріплення заготовки, вібраційного транспортера-зтрушувача.

Рис. 1 – Загальний вигляд вала з основними габаритними
розмірами

Рис. 2 – Загальний вигляд
комплексу для свердлування валу: 1 –
вібраційний транспортер-струшувач; 2
– свердлувальний напівавтомат з пристроєм для орієнтації та закріплення
заготовки; 3 – завантажувальний
транспортер;
4 – вібраційний бункерно-завантажувальний пристрій; 5 – міжопераційний транспортер
Вал (рис. 1) подається в робочу зону свердлильного
автомата (рис. 2). Для цього використовуються
транспортери підводу деталей 3 та 5 і вібраційний
бункерний живильник для їх орієнтування 4. Відведення деталей з робочої зони свердлильного
напівавтомата здійснюється за допомогою
транспортера-зтрушувача 1, що додатково відділяє з деталей залишки обробки.
Подавання на операцію радіального просвердлювання валів, їх затиск та відвід
здійснюється з використанням спеціально розробленого живильника. Робота обладнання відбувається таким чином. Деталі подаються з бункера малим стрічковим
транспортером 3 на верхній лоток. Звідти вали під дією ваги
скочуються вниз по лотку. Вал
захоплюється V-подібним сектором, що
приводиться в рух пневмоциліндром. Деталь підтискається горизонтальним пневмоциліндром для запобігання прокручування валу під час просвердлювання отвору Ø6 мм. Свердлильна головка, керована
командоапаратом, задопомогою вертикальних пневмоциліндрів, опускається і просведлює отвір у валі. Після чого
свердлильна головка піднімається, а горизонтальний
пневмоциліндр здійснює зворотній хід і відпускає затиснену деталь. Проведено розрахунок пружної системи транспортера-зтрушувача. За допомогою програмного продукта SolidWorks проведено розрахунки
прогину пружного елемента під навантаженням та отримано картину розподілу
напружень під час розрахунку пружного
елемента на міцність (рис. 3).

Рис. 3 – Результат розрахунку: а – прогин пружного елемента під
навантаженням в
;
б – картина розподілу напружень
Проведено перевірку пружної системи на
забезпечення необхідної власної частоти коливань. Результати розрахунків показані
на рис. 4.
Висновки.
Проведений детальний розрахунок вібраційного
транспортера-зтрушувача, із застосування програмного продукту SolidWorks, показав працездатність
вузлів розробленої конструкції.

Рис. 4 – Твердотільна модель перевірки пружної системи на забезпечення
необхідної власної частоти коливань МКС (а),
де: 1 – пружний елемент; 2 – вантаж, еквівалентний питомій
приведеній масі, що припадає на два
пружних елементи; б, в – результати перевірки МКС на власну
частоту коливань відповідно коли питома приведена маси
та
![]()
Джерела
інформації:
1. Гаврильченко О. В., Ланець О. С., Шпак Я. В. Теорія вібраційних машин
з електромагнітним приводом та синфазним рухом коливальних мас з врахуванням
жорсткості віброізоляторів // Ж.: Машинознавство. – 2005. – №9. – С. 19-26.
2. Ланець
О.С. Теорія синфазних коливань у вібраційних машинах з електромагнітним приводом // Ж.: Вібрації в техніці та
технологіях. – 2005. – № 2(40). – С. 46-54.