Нечипуренко К.В.

Донецький Національний Університет Економіки і Торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ПОДАТКОВЕ ПЛАНУВАННЯ ЯК ЗАСІБ ЗБІЛЬШЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВ

Метою статті є визначення податкового планування як засобу збільшення фінансових ресурсів підприємств.

Податки – обо’язкові платежі, які встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.

Становлення і розвиток податкової системи України свідчать про її переважну роль у формуванні та розподілі державних фінансових ресурсів. Система оподаткування впливає на функціонування і ділову активність підприємств, на ту ланку господарської діяльності, де створюється фінансовий потенціал всієї країни. Але нестабільність умов господарювання, прагнення до поповнення бюджету, недотримання принципу економічної обґрунтованості податкових реформ призвели до великого податкового навантаження на виробників. Сьогодні у податковому законодавстві відсутні положення, які чітко і однозначно регламентують механізм реалізації цілей і завдань податкової політики, що гальмує розвиток підприємницьких структур. Все це не дозволяє реалізувати в повному обсязі потенціал податкових підйомів регулювання наповнення бюджету і розвитку підприємств.

Саме тому необхідним стає управління податками не тільки на макроекономічному, але й на мікроекономічному рівні. Важливо, щоб у стратегії підприємства був присутній набір легальних чинників успіху, що дозволяють адекватно оцінити рівень податкової нестабільності і безпосередньо управляти ним при прийнятті рішень. Від того, наскільки ефективно підприємство вирішить податкові проблеми при формуванні стратегії свого розвитку, залежать можливості не тільки його економічного зростання, але й суспільного виробництва в цілому.

Між владою і платником податків завжди існують певні протиріччя. Влада, яка зобов’язана забезпечити надходження коштів до державного бюджету в необхідному обсязі, вигадує різні види податків і змінює їх ставки. Однак, введення владою кожного нового податку спричиняє пошук платниками податків шляхів, які дозволять якщо не уникнути, то зменшити податкові виплати.

Платники податків йдуть трьома шляхами.

Перший шлях – ухилення від сплати податків. Цей шлях пов’язаний з порушенням діючого податкового законодавства у випадках виявлення і призводить до застосування податковими органами різного роду карних санкцій.

Другий шлях – мінімізація податкових обов’язків законними шляхами через використання податкових пільг.

Третій шлях – це здійснення на рівні підприємства податкового планування. Цей шлях зниження податкових платежів підприємствами найбільш ефективний, оскільки пов’язаний з мінімальними ризиками і призводить до значного економічного ефекту.

Податкове планування – це комплекс науково обґрунтованих і практично доцільних організаційно-економічних заходів платників податків, спрямованих на максимальне зменшення ризиків, пов’язаних з оподаткуванням господарської діяльності підприємств.

Податкове планування, як і будь-який вид людської діяльності, складається з кількох неоднорідних по своїй суті і призначених відігравати особливу роль в процесі планування етапів.

Податкове планування можна визначити як вибір між різними варіантами методів здійснення діяльності і розміщення активів, спрямований на досягнення якомога нижчого рівня виникаючих при цьому податкових зобов’язань. Очевидно, що в ідеалі таке планування повинно бути перспективним, оскільки багато рішень, які приймаються в межах здійснюваних угод, особливо при проведенні великих інвестиційних програм, надто вартісні, і їх компенсація може спричинити великі фінансові втрати.

Дії підприємств з визначення оптимальних обсягів податкових платежів називають системою корпоративного податкового менеджменту. Обґрунтовано, що податковий менеджмент підприємства, як складова частина фінансового менеджменту, передбачає розробку управлінських рішень, спрямованих на формування фінансового потенціалу і підвищення його ефективності. Основна ціль податкового менеджменту не зводиться до абсолютної мінімізації податкових платежів. Вона полягає в активному впливі на максимізацію чистого прибутку підприємства при заданих параметрах податкового середовища і ринкової кон’юнктури. Мінімальні виплати не завжди є оптимальними. Якщо підприємство має надто малі податкові виплати, воно ризикує накликати додаткові перевірки з боку фіскальних органів, що призведе до додаткових витрат. Податковий менеджмент передбачає оптимізацію обсягу і структури податків з усіх точок зору.

Оптимізація податків – це лише частина більш значного – головного завдання, яке стоїть перед фінансовим менеджментом. Головне завдання фінансового менеджменту – це фінансова оптимізація, тобто вибір найкращого шляху управління фінансовими ресурсами підприємства, а також залучення зовнішніх джерел фінансування.

Можна зробити висновок, що податковий план є невід’ємною частиною фінансового плану підприємства, який передбачає розробку управлінських рішень.