Економічні науки / 7

Плохих. В.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

 імені М. Туган-Барановського

 

БУХГАЛТЕРСЬКА ІНФОРМАЦІЯ В УПРАВЛІННІ БАНКОМ

Сьогодні спостерігається динамічний розвиток, глобалі­зація та інтеграція ринкових відносин в Україні.  Для сучасного етапу розвитку вітчизняної банківської системи харак­терні суттєві трансформаційні процеси у здійсненні діяльності, запровад­женні нових видів банківських продуктів та послуг, розширенні сфери міжна­родного співробітництва.

У сучасних умовах особливого значення набу­ває ефективне використання облікової інформації для докладного аналізу в прийнятті правильних і своєчасних управлінських рішень, які дають змогу оперативно вживати дієвих заходів щодо забезпе­чення конкурентоспроможності ринкових структур господарювання на поточний момент і довгостро­кову перспективу. Саме тому однією з найважливіших функцій системи бухгалтерського обліку, що містить фі­нансову та управлінську підсистеми, є інформа­ційна як засіб забезпечення необхідною обліко­вою інформацією[4,с.57].

За таких обставин, бухгал­терський облік нелогічно розглядати тільки як систему спостереження, вимі­рювання та реєстрації фактів фінансово-господарської діяльності банківської установи. Йдеться про необхідність розв'язання важливої практичної пробле­ми забезпечення в межах системи бухгалтерського обліку потреб бага­тьох груп користувачів, інтереси яких істотно відрізняються, що спричиняє потребу в рефо­рмуванні обліку, зокрема формуванні методологічних та практичних засад забез­печення якості надання бухгалтерської інформації користувачам. Вивчення цієї проблеми на сучасному етапі розвитку економіки є досить актуальним. Вивченню цього питання приділяли увагу  С.Кузнецова, Л. Кіндрацька, Ю.Кузьмінський.

         Використовуючи систему рахунків бухгал­терського обліку в банках України та застосовуючи на практиці основні принципи міжнарод­них стандартів фінансової звітності, вдалося забезпечити відображення у балансі банку реальних показників ста­ну його активів, зобов'язань і капіталу. Але навіть за умови достовірності дані, зафіксовані у звітності й узагальнені з використан­ням єдиних для всіх банків України принципів оцінки і розкриття інфор­мації, не задовольняють потреби різно­планових користувачів ані за обсягом, ані за змістом. На ринку банк буде недієздатним без широкого використання сучасних інформаційних систем і технологій, оскільки обсяги інформації, яка цир­кулює у банківській сфері, вже навіть важко піддаються підрахунку.

         Володіючи широким спектром інформації, керівництво бан­ку має можливість обґрунтувати раціо­нальні зміни у стратегії і тактиці веден­ня банківського бізнесу. Сформована бухгалтерська інформація виконує важливу функцію в системі за­хисту банку від банкрутства, підвищу­ючи якість керування банком та актив­но впливаючи на коригування уп­равлінських рішень відповідно до умов конкуренції, нестабільності фінансо­вих ринків [1,с.50].

       Певна річ, інформаційний, як і будь-який інший ресурс, набуває ознак ко­рисності тільки за умови, що управлінці можуть отримувати з нього або створи­ти з його допомогою нові товари чи послуги. З урахуванням цього обліковий процес слід опрацьовувати у такий спосіб, щоб забезпечити:

·     розподіл обов'язків та повнова­жень при здійсненні банківських операцій;

·     документування, тобто своєчас­не, повне та достовірне відображення змісту кожної проведеної операції з використанням даних первинних документів;

·     нагромадження та надання де­тальної інформації про операції з
обов'язковим фіксуванням даних про їх виконавців, визначенням балансо­вих і  позабалансових вимог і зо­бов'язань тощо;

·     контроль якості активів та їх за­хист від втрат;

·     встановлення ймовірних та облік наявних ризиків;

·     адекватну систему внутрішнього контролю;

·     зберігання інформації про всі операції, здійснені банком;

·     конфіденційність інформації;

Концепцію корисності інформації для управління банком необхідно фор­мувати з урахуванням мети її викори­стання в процесі управління: від того, як окреслено мету, залежить ефек­тивність реалізації концепції. Якісні характеристики як атрибути облікової інформації мають тенденцію підвищу­вати свою корисність. Тому мета кон­цепції корисності полягає в забезпе­ченні потрібної змістової наповнюваності інформації, що дасть змогу отри­мати чітку картину щодо напрямів діяльності банку, його фінансового стану та перспектив розвитку [1,c.51].

Це означає, що інформація має відповідати таким основним вимогам:

·          бути зрозумілою чинним і по­тенційним кредиторам та інвесторам;

·          давати вичерпні відомості про суми, час і ризики, пов'язані з очікуваними доходами;

·          відтворювати картину стану та змін матеріальних, фінансових ресурсів банку, його зобов'язань, скла­ду і джерел надходжень.

З метою формування ефективної інформаційної системи банку доцільно розробити систему контролю якості бухгалтерської інформації. На думку Кузнецової С.А. [2,с.124], доці­льно запропонувати розробляти параметри якості бухгалтерської інформації за такими напрямами:

·        професійні вимоги й навички;

·        компетентність та доручення роботи;

·        консультування;

·        користувачі бухгалтерської інформації;

·        моніторинг.

Щодо професійних вимог, слід наголосити на тому, що персонал суб'єкта

господарювання, який забезпечує формування бухгалтерської інформації, на   всіх   етапах   має   дотримуватися   принципів   незалежності,   порядності, об'єктивності, конфіденційності та професіоналізму.

При формуванні напряму щодо навичок і компетентності мета політики контролю за якістю бухгалтерської інформації полягає в тому, що суб'єкт гос­подарювання повинен мати персонал, який набув і зберігає  професійні стандар­ти і професійну компетентність, необхідні для виконання ним своїх обов'язків.

Напрям із доручення роботи передбачає, що діяльність із формування бу­хгалтерської інформації треба доручати працівникам, які мають відповідну тех­нічну підготовку і досвід, необхідні за певних обставин. Слід розробити чіткі критерії щодо доручення працівникам кожного виду роботи з формуванням бу­хгалтерської інформації, встановити графіки документообігу, механізм нагляду за дотриманням цього стандарту персоналом.

У процесі регламентації питань, пов'язаних з консультуванням, треба за­уважити, що завжди, у разі потреби, слід консультуватися у межах суб'єкта го­сподарювання з фахівцями, які мають відповідний досвід.

Вивчаючи та конкретизуючи сегмент користувачів бухгалтерською інфо­рмацією, рекомендується провести процедуру оцінювання потенційних корис­тувачів бухгалтерською інформацією та їх інформаційних потреб, а отримані дані постійне-переглядати.

Необхідно постійно проводити  моніторинг адекватності й ефективності політики та процедур контролю за якістю бухгалтерської інформації. У цьому напрямі розглядаються питання визначення графіка перегляду стандартів конт­ролю якості бухгалтерської інформації, встановлення порядку ознайомлення персоналу з результатами контролю за якістю інформації, розробка механізму нагляду за дотриманням цього стандарту персоналом.

Література:

1 . Л. Кіндрацька Бухгалтерський облік в управлінні банком//Вісник НБУ 2007.  - №7. С.49-51

2.Кузнецова С.А. Методологічні аспекти забезпечення якості бухгалтерсь­кої інформації// Фінанси України    2007. -  №7.     с. 122-126.

3. Кузьмінський Ю.А. Кочубей М.С. Методологія бухгалтерського обліку в контексті реформування // Фінанси України    2006. - №8.    с.59-63.

4. Фінансова звітність в інформаційній системі управління// Бухгалтерський облік і аудит 2007. - №6. с.57-60.