Экономические науки /1

Плохих В.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені М.Туган-Барановського

АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

 

            Банківська сиcтема - одна з найважливіших структур ринкової економіки. Акумулювання вільних коштів і перетворення їх в капітал визначає роль банків як основних фінансових інститутів, що стимулюють процес нагромадження в господарстві. В процесі своєї діяльності, банки беруть на себе відповідальність за збереження їх коштів, своєчасне і повне повернення вкладів та процентів за ними, виконання доручень своїх клієнтів по здійсненню платежів. Без ліквідності банк не може виконувати свої функції і проводити операції з обслугову­вання клієнтів, тому вирішення проблем ліквідності повинно мати найвищий пріоритет у роботі менеджменту банку. Фактично бан­ківська діяльність заснована на довірі, і якщо підривається довіра до банку, то все інше руйнується дуже швидко.

Українські банки змушені працювати в умовах підвищеного ризику, тому вони частіше, ніж їх закордонні колеги, бувають в кризових ситуаціях, приклади яких добре відомі. Причому більшість таких випадків пов’язана з неадекватною оцінкою банками власного фінансового стану, а також надійності і стійкості їх основних клієнтів і партнерів по бізнесу.

         Банківська ліквідність відіграє життєво важливу роль як у діяль­ності самих банків, так і у фінансовій системі країни. Щоденна ро­бота з підтримування достатнього рівня ліквідності є неодмінною умовою самозбереження та виживання банку. У зв’язку з економічною кризою на сьогоднішній час ліквідність банківської системи України знизилася до рівня, який був 10 місяців тому - 14,5 млрд грн.

         Саме тому питання аналізу ліквідності банку та забезпечення необхідного рівня ліквідності є актуальними і потребують глибокого вивчення. Розглядом цього питання займались Л.О. Примостка, О.А.Кириченко, В.І. Міщенко.

Під ліквідністю банку розуміють його здатність швидко і повному обсязі задовольняти невідкладні потреби у грошових коштах.

         Аналіз ліквідності комерційного банку — це постійна підтримка об’єктивно необхідного співвідношення між трьома її складовими: власним капіталом банку, залученими і розміщеними ним коштами шляхом оперативного керування їхніми структурними елементами.

         Метою аналізу банківської ліквідності є оцінювання та прогнозування можливостей банку щодо своєчасного виконання своїх зобов’язань за умови збереження достатнього рівня прибутковості.

Завдання аналізу ліквідності банку:

·     визначення фактичної ліквідності;

·     оцінювання відповідності фактичних значень нормативів ліквідності вимогам, які встановлено НБУ;

·     виявлення чинників, які викликали відхилення фактичних значень показників ліквідності від нормативних вимог;

·     аналіз стабільності ресурсної бази банку;

·     прогнозування потреби банку в ліквідних коштах;

·     порівняльний аналіз вартості та доступності альтернативних джерел поповнення ліквідних коштів;

·     аналіз різних напрямів розміщення надлишкових ліквідних коштів;

·     інваріантний аналіз ліквідності банку за різних сценаріїв розвитку подій[3].

Основними джерелами аналізу ліквідності є щоденний та місячний баланс банку. Використовуючи дані щоденного балансу, НБУ контролює виконання обов’язкових нормативів ліквідності кожним банком окремо.

Крім балансу, можуть використовуватися такі інформаційні джерела:

1) внутрішні: звітність про депозитну діяльність банку, звітність про стан кредитного портфеля банку, звітність про портфель цінних паперів, звітність про формування резервів на покриття ризиків за активними операціями, кредитні договори, інформація про прострочені, пролонговані та реструктуризовані кредити, минула інформація про повернення кредитів позичальниками, дані про рух коштів за рахунками клієнтів;

2) зовнішні: інформація, одержана безпосередньо від клієнтів та контрагентів банку; офіційні повідомлення: рейтинги, статистичні дані, повідомлення засобів масової інформації, інформація про операції банку на відкритих ринках, біржах, у позабіржових системах.

Об’єктивно і точно прогнозувати потребу в ліквідних коштах на перспективу банк може за допомогою комплексного аналізу всіх інформаційних джерел.

Ризиком ліквідності називається проблема недостатності на­явних і залучених коштів для того, щоб забезпечити повернення депозитів, видачу кредитів і т.ін.

Одним із показників рівня ризику ліквідності є співвідношен­ня запозичених коштів і сукупних активів. Зростання обсягу за­позичених коштів збільшує ймовірність настання кризи ліквід­ності у разі підвищення відтоку депозитів або погіршення якості кредитів. Іншими показниками рівня ризику ліквідності є:

1) відношення нетто-кредитів до сукупних активів;

2) відношення наявних коштів і міжбанківських кредитів з терміном погашення, який минає, до сукупних активів;

3) відношення активів (у наявній формі) й урядових цінних паперів до сукупних активів (2, с.407).

             Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні N368 від 28.08.2001  визначені такі нормативи ліквідності:

Н4 — норматив миттєвої ліквідності визначається як від­ношення суми коштів на кореспондентському рахунку та в касі до поточних зобов'язань банку.

Нормативне значення показника миттєвої ліквідності має бу­ти не меншим за 20 %. Це означає, що на кожну гривню своїх поточних зобов'язань банк повинен мати не менше, ніж 20 коп. абсолютно ліквідних активів.

Н5 — норматив поточної ліквідності розраховується як відношення активів первинної та вторинної ліквідності до стро­кових зобов'язань банку. Має бути не меншим від 40 %, тобто у банку активи і пасиви повинні бути збалансованими.

Н6 — норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов'язань.

Нормальним це співвідношення вважається тоді, коли воно є не меншим за 20 %. Це означає, що на кожну гривню корот­кострокових зобов'язань, банк повинен мати 20 коп. активів (1).

             Звичайно для аналізу ліквідності застосовуються коефіцієнти короткотермінової і середньотермінової ліквідності; вони обчислюються як відношення короткотермінових ліквідних активів або середньотермінових активів до відповідних за термінами пасивів.

             Можна зробити висновок,  що ро­бота з підтримування достатнього рівня ліквідності є неодмінною умовою самозбереження та виживання банку. Особлива увага до показників ліквідності зараз прикована із-за світової фінансової кризи, що продовжується, каталізатором якої сталі проблеми на іпотечному ринку США. Зараз українські банки щодня звітують перед НБУ по трьом нормативам ліквідності: моментальна ліквідність (Н4), поточна ліквідність (Н5) і короткострокова ліквідність (Н6).

 

Література:

1.      Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні N 368 від 28.08.2001      

2.       Банківський менеджмент: Підручник / за ред. О.А. Кириченка, В.І. Міщенка.  – К.: Знання, 2005. – 831с.

3.     http://alexlib.com.ua/econom_pidpr/187-analz-lkvdnost-ta%20platospromozhnost.html

4.     http://www.studentbooks.com.ua/content/view/116/54/1/90/