Филологические науки / 9. Этно-, социо- и психолингвистика

Сисоєва В.Ф., Любарська В.В.

Східноєвропейський університет економіки та менеджменту,Черкаси, Україна

Універсальний концепт «праця» в українській, російській, англійській, німецькій мовах

Сучасний етап у розвитку лінгвістичної науки характеризується поворотом до розгляду мовних явищ під етноцентричним кутом зору. Все більша увага приділяється дослідженню мови у нерозривному зв‘язку з мисленням, свідомістю, пізнанням, культурою, світоглядом як окремого індивідуума, так і мовного колективу, до якого він належить.

Значному поглибленню змістовності досліджень мовних явищ у семантиці сприяє поява у філології поняття концепт, аналіз якого передбачає опору зовсім на інші аспекти, ніж семантичний аналіз. Слово реалізує себе в мові, концепт формується у культурі та її текстах. Матеріалом для вивчення концептів слугують відповідні тексти, особливо прислів‘я, приказки, сталі словосполучення, афоризми.

Виступаючи сполучною ланкою між сприйняттям, мисленням і мовою, національні концепти реалізуються на лексичному рівні мовної системи у вигляді певних образів, еталонних стереотипів та символів, притаманних тільки цьому етносу. Так, савана не може бути концептом в українській мові, а українська калина не може набути образного чи символічного значення, скажімо, у німецькій культурі.

Але є універсальні концепти, які існують у кожній національній культурі світу. До них відноситься концепт “праця”.

Метою нашого дослідження є розгляд прислів’їв та приказок, що містять у лаконічній мовно-образній формі національно-зумовлені ціннісно орієнтовані узагальнення реальної дійсності, крізь які проступає концепт “праця”.

В українській, російській, англійській/американській, німецькій культурах праця характеризується як позитивне явище:

Укр: Без діла слабіє сила; Без діла жить – тільки небо коптить.

Рос. Работа – лучший приварок; Терпение и труд всё перетрут.

Англ. Business is the salt of life.

Нім. Arbeit bringt Brot, Faulenzen Hungersnot.

У вищеназваних культурах праця розглядається як головна годувальниця людини, як шлях до заможності, збагачення (укр. Труд чоловіка годує; рос. Что потрудимся, то и поедим; англ. If you won’t work, you shan’t eat: нім. Wer nicht arbeitet, sol auch nicht essen.)

В українській, англійській та німецькій культурах ідея наполегливої праці безпосередньо пов‘язана з матеріальним добробутом та впевненістю у своїй професійній майстерності (укр. Хто робить кревно, той ходить певно; Як робимо, так ходимо, як дбаємо, так маємо; англ. Care and diligence bring luck; He that labors and thrives, spins gold; нім. Jedes Handwerk verlangt seining Meister.)

М.Вебер вважає, що витоки англо-американського феномену обожнювання праці та активного ставлення до життя криються у протестантській релігії, де ознакою істинної віри вважалася чесна праця. Лінощі та неробство асоціювалися з диявольською спокусою [1, 257; 128]: Idleness is the root of all evil; An idle brain is the devil’s workshop.

Німецька культура відома тим, що людина дуже серйозно ставиться до роботи, вважаючи її годувальницею, шляхом до збагачення і удосконалення професійних умінь, а лінощі призводять до руйнування особистості: Wie die Saat, so die Ernte; Noch Faulkeit fiolgt Krankheit.

В народній свідомості російської культури чесна праця не пов‘язується з ідеєю збагачення: От работы не будешь богат, а будешь горбат; От трудов праведных не наживешь палат каменных. А.В. Гордон вважає, що це є відбитком суворого режиму кріпосництва [2,64]: Работа не волк, в лес не убежит.

Таким чином, у досліджуваних культурах знаходимо свідчення позитивного ставлення до праці та працелюбності. Однак, в українській, англійській, німецькій культурах праця розуміється як джерело матеріального благополуччя, успіху та процвітання; у російській народній культурі подібні відношення практично відсутні, поступаючись думці, що сумлінна праця не пов‘язана із досягненням добробуту, що працювати наполегливо немає сенсу. Англійська/американська культура в історичному аспекті виділяє ідею, що праця – релігійне покликання людини. Етноцентричне відношення німецької культури до праці та до її результатів відомі світові, як такі: що зроблено в Німеччині, зроблено добротно і відмінно. Таким чином універсальний концепт ”праця”, розглянутий з етноцентричної точки зору, доводить, що, крім універсальності, він несе в собі і національні особливості, які відбиваються у мовах розглянутих культур.

Література

1. Вебер М. Протестатська етика і дух капіталізму. – К.: Видавництво ”Основи”, 1994.

2. Гордон А.В. Хозяйствование на земле – основа крестьянского мировосприятия // Менталитет и аграрное развитие России (19 – 20 вв.) – М.: Российская политическая энциклопедия, 1996.

3. Жуков В.П. Словарь русских пословиц и поговорок. – 7-е изд., стереотип. – М.: Русский язык, 2000.

4. Русско-английский словарь пословиц и поговорок: 500 единиц/ Сост.: Кузьмин С.С., Шадрин Н.Л. – Спб.: МИК\Лань, 1996.

5. Українські прислів‘я, приказки та порівняння з літературних пам‘яток/М.М.Пазяк. – К.: Наукова думка, 2001.