УДК 159.922:316.64:165.242.2+34:008

Дмитрієнко І.В., старший викладач Університету мислі (мм. Харків-Київ)

Дмитрієнко Ю.М., доктор філософії, здобувач наукового ступеня доктора юридичних наук Київського Національного дослідницького університету ім. Т. Шевченка (м. Київ, Нечепуренко К., Конотоп Н. (м. Харків)

ЗАДАЧІ, ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ВИВЧЕННЯ ПРІОРИТЕТНОЇ

ПРОБЛЕМИ ВИРОБНИЦТВА , ВІДТВОРЕННЯ ПРАВОВОГО ЗНАННЯ – ТЕОРЕТИЧНОГО ЗМІСТУ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ ТА КУЛЬТУРИ

Правове пізнання не може бути абсолютним дзеркальним віддзеркаленням правової та неправової (неделінквентної) дійсності, її повним, однозначним тиражуванням через несумірність масштабів пізнаної та непізнаної дійсності та можливостей пізнавального апарату людини як первинного суб’єкта правової свідомості та правової культури. Певною мірою істинність правового пізнання губиться у самій складній позитивній моделі правового пізнання – домінуючій позитивно-правовій (суб’єктивно-правовій) формі правосвідомості: сприйняття правової інформації-аналіз (розчленовування потоку чуттєвоправових даних-відбір свідомо значущих даних-синтез-закріплення пріоритетної правової інформації у різних генералізованих даних моделях досліджуваного явища). За проведеними дослідженнями [2-17], пропонуємо засновану на використанні принципу аналогії [1] алгоритмічну схему процесу правового пізнання первинних суб’єктів правової свідомості та культури як схему формування нової форми (нового циклу соціальної активності) правової свідомості та культури: співвіднесення нової правової інформації з тією, що є у пам’яті людини (віртуальній пам’яті комп’ютера)-пошук аналогій-віднесення аналізованого об'єкту правової свідомості та культури до класу аналогічних об'єктів-дедуктивне розповсюдження на аналізований об'єкт властивостей аналогічних об'єктів. Суміщений алгоритм правового пізнання, таким чином, уявляє собою комбінацію двох вищевикладених алгоритмічних схем: сприйняття-аналіз (розчленовування потоку нормативно-правових та ідейно-світоглядних даних на пріоритетні певні частини-відбір) генералізація даних-синтез з відібраних і генералізованих даних моделі досліджуваного явища правової свідомості та кульутри-нове їх співвіднесення. У цьому контексті основними тенденціями реформування правової освіти є тенденції, що формують високі правові почуття людини й громадянина, тобто антропологічні якості права та правосвідомості – найактуальніші контексті, проблеми та аспекти становлення й розвитку сучасної української правової свідомості та культури висуваються на перший план.

Список використаних джерел:

1. Климов Е.А. О некоторых нежелательных традициях в работе диссертационных советов по педагогическим и психологическим наукам // Бюлетень ВАК Міносвіти Росії. - 2002. - № 1. - С. 23

2. Gardner H. The Mind's New Science. A History of the Cognitive Revolution. - New York, 1985

3. Gardner H.: Dem Denken auf der Spur. Der Weg der Kognitionswissenschaft. - Stuttgart, 1989

4. Cm. Lanz, Peter: Vom Begriff des Geistes zur Neurophilosophie. Das Leib/Seele-Problem in der angels Schsischen Philosophie des Geistes von 1949 bis 1987 // HQgli Anton / Liibcke, Poul (Hg.): Philosophie ira 20. Jahrhundert. Band

5. Wissenschaftstheorie und Analytische Philosophie / Obersetzungen aus dem DSnischen von Ralf Marquardt und Gunnar Nielsen. - Reinberg bei Hamburg, 1996, Rowohlt Taschenbuch Verlag GMBH. - S. 270-314

6. Dennet D.C. Content and Consciousness. - London, 1969

7. Dennet D.C. The Intentional Stance. - Cambridge (Mass.), 1987

8. Gregory L.R. The Oxford Companion to the Mind. - Oxford 1987

9. Hampshire St. Thought and Action. - London, 1959

10. Ginn C. The Character of Mind. - Oxfоrd, 1982

11. Oksenberg Rorty A. Explaining Emotions. - Berkeley (Cab), 1980

12. Parfit D. Reasons and Persons. - Oxford, 1984