Кравець О. О., Кур’ята В. Г.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Особливості анатомічної будови листка томатів сорту Солероссо за дії фолікуру

Важливим напрямом оптимізації рослинництва є застосування регуляторів росту рослин. Окрему групу серед цих препаратів становлять ретарданти – синтетичні інгібітори росту рослин з антигібереліновим механізмом дії. Відомо, що ці препарати або інгібують синтез гібереліну – триазолпохідні препарати, або блокують утворення гіберелін-рецепторного комплексу – етиленпродуценти, які розкладаються в рослині з виділенням вільного етилену і здатні прискорювати швидкість дозрівання соковитих плодів та ягід [2, 4, 5, 7, 11, 14]. Значну роль у формуванні продуктивності рослини відіграють особливості анатомічної будови лисків, їх фотосинтетична активність. Разом з тим, у літературі практично відсутні роботи, в яких вивчався б вплив різних за механізмом дії ретардантів на особливості формування мезоструктури листка. Тому, метою нашої роботи було встановити вплив сучасного триазолпохідного препарату фолікуру (тебуконазолу) на внутрішню будову листків у зв’язку з урожайністю рослин томатів сорту Солероссо.

Рослини томатів сорту Солероссо обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 0,025 %-им фолікуром одноразово 29.07.2017 в фазу бутонізації до повного змочування листків. Контрольні рослини обробляли водопровідною водою.

Мезоструктурну організацію листка вивчали на кінець вегетації на фіксованому матеріалі за загальноприйнятою методикою [8]. В кінці вегетації визначали урожайність томатів. Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою комп’ютерної програми “Statistica”. У таблиці наведено середньоарифметичні значення та їх стандартні похибки [1].

Вивчення впливу ретарданту на мезоструктурну організацію листка свідчить про суттєвий вплив триазолпохідного препарату на його гістогенез. Так, обробка рослин томатів фолікуром у фазу бутонізації призводила до достовірного збільшення товщини листка (табл. 1). При цьому, у рослин, оброблених ретардантом, відбувалося збільшення розмірів стовпчастих і губчастих клітин листка та кількості продихів, при чому площа одного продиха зменшувалася. Аналіз літературних даних свідчить, що подібний ефект був відмічений за дії триазолпохідних препаратів паклобутразолу та бітертанолу [12, 15]. Крім того, фолікур створює передумови для підвищення фотосинтетичної продуктивності рослини за рахунок збільшення площі листкової поверхні в 1,7 рази, де даний показник у дослідних рослин становив 80,69 ± 2,39 см² проти 46,97 ± 1,39 см² у контрольному варіанті.

Таблиця 1.

Вплив есфону та фолікуру на мезоструктурну організацію листків томатів сорту Солероссо

Показники/Варіант	Контроль	0,025%-ий фолікур
Товщина листка, мкм	249,38± 1,93	*282,05 ± 4,49
Об'єм клітин стовпчастої паренхіми, мкм^3	28472,58 ± 825,71	*48963,05 ± 1713,71
Довжина губчастих клітин, мкм	20,62 ± 0,46	*22,39 ± 0,41
Ширина губчастих клітин, мкм	14,74 ± 0,64	15,04 ± 0,33
Кількість клітин епідермісу на 1 мм^2 абаксіальної поверхні листка, шт	86,65 ± 2,51	*141,55 ± 4,11
Кількість продихів на 1 мм^2 абаксіальної поверхні листка, шт	33,91 ± 1,01	*46,05 ± 1,34
Площа одного продиха, мкм^2	331,91 ± 10,12	312,64 ± 15,43

Примітки: 1. Рослини обробляли 29.06.2017 р.

2. * – різниця достовірна при р£ 0,05.

Наслідком цих змін є підвищення врожайності культури за дії фолікуру, де даний показник становив 31,13±0,91 т/га проти контролю 24,71±0,72 т/га. Аналіз літературних даних свідчить, що ретарданти призводять до підвищення врожайності інших сільськогосподарських культур [3, 6, 9, 10, 13, 15].

Таким чином, спричинені фолікуром морфологічні і мезоструктурні зміни листкового апарату призводили до достовірного підвищення урожайності рослин томатів сорту Солероссо.

Література:

1. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Доспехов Б. А. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.

2. Кур’ята В. Г. Дія есфону на ростові процеси і морфогенез томатів /
В. Г. Кур’ята, О. О. Кравець // Наукові записки Тернопільского національного педагогічного університету. Серія Біологія. – 2016. – № 1 (65). – С. 80 – 85.

3. Кур’ята В. Г. Особливості морфогенезу і продукційного процесу льону-кучерявцю за дії хлормекватхлориду і трептолему / В. Г. Кур’ята,
О. О. Ходаніцька // Физиология и биохимия культурных растений. – 2012. – Т. 44, № 6. – С. 522 – 528.

4. Кур’ята В. Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. – К: Логос, 2009. –
Т. 1. – С. 565 – 589.

5. Кур’ята В.Г. Стан і перспективи підвищення ефективності та екологічної безпеки застосування ретардантів і етиленпродуцентів в рослинництві /
В. Г. Кур’ята, О. А. Шевчук, О. О. Ткачук, С.В. Мазніченко // Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. – Вінниця. – 2002. – Вип. 4. – С. 85 – 90.

6. Кур’ята В. Г. Фізіологічні основи застосування ретардантів на олійних культурах / В. Г. Кур’ята, І. В. Попроцька // Физиология растений и генетика. – 2016. − 48, №6. − С. 475 – 487.

7. Кур’ята В. Г. Peculiarities of the growth, formation of leaf apparatus and productivity of tomatoes under action of retardants folicur and ethephon /
В. Г. Курята, О. О. Кравець // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія Біологія. – 2017. – Вип. 1 (40). – С. 127 – 132.

8. Мокроносов А. Т. Методика количественной оценки структуры и фукциональной активности фотосинтезирующих тканей и органов /
А. Т. Мокроносов, Н. А. Борзенкова // Пр. по прикладной ботанике, генетике и селекции. – 1978. − № 3. – С. 119 –131.

9. Поливаний С. В. Вплив фолікуру на морфогенез та продуктивність рослин маку олійного / С. В. Поливаний, В. Г. Кур’ята // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія біологія. – 2014. – Вип. 36. – С. 64 – 67.

10. Рогач В. В. Дія гібереліну і ретардантів на морфогенез, фотосинтетичний апарат та продуктивність картоплі / В. В. Рогач, І. В. Попроцька, В. Г. Кур’ята // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія. – 2016. – Т. 24 (2). – С. 416 – 420.

11. Ткачук О. О. Екологічна безпека та перспективи застосування регуляторів росту рослин / О. О. Ткачук // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – Вінниця : ВНТУ. – 2014. – №3 (114). – С. 41 – 44.

12. Ткачук О. О. Вплив паклобутразолу на анатомо-морфологічні показники рослин картоплі / О. О. Ткачук // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. – 2015. – № 2. – С. 47-50.

13. Шевчук О. А. Дія ретардантів на морфогенез, газообмін і продуктивність цукрових буряків / О. А. Шевчук, В. Г. Кур’ята. – Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. – 140 с.

14. Шевчук О. А. Екологічні аспекти застосування ретардантів та етиленпродуцентів у рослинництві / О. А. Шевчук, О. О. Ткачук,
Л. А. Голунова, І. В. Кур’ята, Л. М. Рогальська, В. В. Рогач // Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. – Вінниця, 2006. – Вип. 12. – С. 118 – 123.

15. Choi Eun-Young Physiological impact of fungicide bitertanol on watermelon in a high tunnel / Eun-Young Choi, Il-Hwan Cho, Woo-Moon Lee // Journal of food, agriculture & environment. – 2012. – Vol.10. – P. 362 – 367.