Д.б.н., проф. Бессонова В.П., к.б.н. Пономарьова О.А., Немченко М.В., Червоний О., Козир В.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

Порівняння таксаційних показників представників роду Catalpa Scop. в примагістральних захисних лісосмугах

Вступ. Рослини роду Catalpa Scop. є перспективними інтродуцентами України, що зберігають декоративність протягом всього року, мають оригінальні плоди, що прикрашають рослину в осінній період, велике гарне листя, та дуже ефектні суцвіття, що зацвітають пізніше, ніж у інших деревних видів, тим самим подовжуючи декоративний ефект насаджень. Катальпи є досить стійкими до несприятливих факторів навколишнього середовища, і навіть в умовах придорожніх лісосмуг мають досить високий рівень декоративності, що підтверджує доцільність їх використання в озелененні міст та в меліоративних насадженнях. Останнім часом науковці України приділяють катальпі чималу увагу. Проведено дослідження генеративної сфери рослин роду Catalpa (Леппік, 2008; Немченко, Бессонова, 2009; Кульбицький, 2013), обстеження сучасного стану представників роду в насадженнях крупних міст (Кухарська, 2010).

Об’єкти дослідження. Об’єктами дослідження слугували Catalpa speсiosa Warder ex Engelm. – катальпа західна, прекрасна, чудова та Catalpa bignonioides Walt. – катальпа бузковолиста, бігнонієва, звичайна. Дерева, які вивчались, відносились до одного класу віку.

Методи дослідження. Дослідні рослини зростають в лісосмугах вздовж Запорізької, Криворізької та Магдалинівської трас Дніпропетровської області. Лісосмуги малорядні переважно ажурної конструкції. Лісосмуга вздовж Криворізької автотраси має дворядну, іноді трирядну структуру. Перший ряд від дороги, де зростають рослини роду Catalpa, знаходиться у пониженні ґрунту, що сприяє кращому затриманню вологи. Другий–третій ряд, що безпосередньо примикає до поля, займають дерева робінії псевдоакації. Лісосмуга біля Запорізької траси відрізняється від вищеописаної ділянки, і має умовно дві частини. Перший відрізок лінійного насадження складається з двох рядів, де ближче до дороги зростає катальпа бігнонієвидна, а у другому ряді – тополя Боллє. Але це насадження дуже зріджене, має великі відстані між деревами (10 і більше метрів). Другий відрізок складається з двох рядів катальпи, але внутрішній ряд має багато відпаду, так що візуально складає враження однорядності. Ряд катальпи бігнонієвидної інколи переривається деревами інших видів: липою серцелистою, кленом цукристим, кленом-явором, маслинкою сріблястою та ін. Вздовж Магдалинівської траси виявлено насадження однорядної структури, де Catalpa bignonioides та Сatalpa speciosa розташовані без дотримання певної послідовності. Іноді мононасадження з рослин роду катальпа переривають представники липи дрібнолистої, тополі чорної та лавролистої, верби білої, гіркокаштану звичайного та в’язу гладкого.

Порівнювали таксаційні показники рослин обох видів на всіх ділянках, а саме висоту рослини, діаметр стовбура, висоту штамбу, діаметр крони. Дослідження здійснювали за загальноприйнятими методиками.

Результати досліджень. Аналіз отриманих даних показав, що види рослин роду Catalpa нерівномірно розташовані на дослідних ділянках: вздовж Запорізької лісосмуги зростає тільки катальпа бігнонієвидна у кількості 75 шт. Біля Криворізької автомагістралі зростає 164 дерева, з них 74 екземпляри катальпи прекрасної і 89 – бігнонієвидної. В лісосмугах Магдалинівської траси виявлено 139 катальп: 64 шт. бігнонієвидної і 75 – прекрасної.

Розподіл за висотами показав, що дослідні дерева переважно невисокі: найбільша кількість рослин на всіх ділянках знаходиться в межах від 4,1 м до 6 м (табл. 1). Так, катальпа бігнонієвидна в насадженні біля Криворізької траси переважно представлена невисокими деревами висотою від 4,1 м до 6 м, що складає 51,7 % від загальної кількості, у катальпи прекрасної таку висоту мають 41,3 % рослин. На Магдалинівській трасі число рослин катальпи бігнонієвидної висотою від 4 до 6 становить 68,8 %, а катальпи прекрасної – 53,3 %. Вздовж Запорізької траси дерев такої висоти 45,3 %.

Найбільша кількість високих дерев Сatalpa bignonioides та Сatalpa speciosa (8,1−10 м) було виявлено в лісонасадженні на Криворізькій трасі – 9,0 % та 24,0 %, а найменша − на Запорізькій (2,7 %) та на Магдалинівській (13,3 %) трасах відповідно. Дерева з середньою висотою (4,1−6 м) в більшій кількості представлені в лісосмузі на Магдалинівській трасі − 68,8 % та 53,3 % відповідно, а в меншій кількості рослин Сatalpa bignonioides − на Запорізькій трасі (46,6 %), Сatalpa speciosa – на Криворізькій (41,3 %). Дослідні дерева Сatalpa bignonioides з висотою до 2 м присутні лише в насадженні на Магдалинівській трасі (3,1 %), а Сatalpa speciosa – в лісосмугах біля Криворізької та Магдалинівської трас (по 1,3 %).

Таблиця 1

Розподіл за висотою дерева Сatalpa bignonioides та Сatalpa speciosa в різних придорожніх смугах

Варіант	С.b.		C.s.	С.b.	C.s.	С.b.	C.s.		С.b.		C.s.	С.b.	C.s.
	до 2 м			2,1–4 м		4,1–6 м			6,1−8			8,1−10
	шт.			шт.		шт.			шт.			шт.
Запорізька траса	-	-		13	-	34		-	26	-		2	-
Криворізька траса	-	1		2	2	46		31	33	23		8	18
Магдалинівська траса	2	1		3	2	44		40	12	22		3	10
Всього, шт	2	2		18	4	124		71	71	45		13	28
Всього, % даного виду	0,9	1,3		7,9	2,7	54,4		47,3	31,1	30,0		5,7	18,7

Дерев вище 8 метрів на всіх трасах виявлений 41 екземпляр, переважно це катальпа прекрасна (68,3%). Найбільша кількість високих рослин зростає біля Криворізької траси. Невисоких екземплярів (менше 2 м) виявлено всього 4 дерева, майже всі на Магдалинівській трасі. Отже, більш високі екземпляри притаманні катальпі прекрасній, що відповідає видовим особливостям.

Діаметр стовбурів катальп примагістральної зони коливається в межах від 4 до 52 см (табл. 2). Переважна більшість дерев катальпи бігнонієвидної мають діаметр стовбура від 20 до 36 см (64,0 % екземплярів), катальпи прекрасної – коливається в тих же межах, але таких рослин дещо більше (75,4 % екземплярів). Щодо тонких дерев (до 20 см), то серед особин катальпи бігнонієвидної їх 28,0 %, катальпи прекрасної – всього 3,3 %.

Найтовстіші дерева (більше 36 см) виявлені серед особин катальпи бігнонієвидної у кількості 18 шт (8,0 % від всіх дерев цього виду), серед рослин катальпи прекрасної – 19 шт (12,6 %). Найбільша кількість товстих дерев росте на Магдалинівській трасі – 64,9 % від всіх катальп такого діаметру на обстежених ділянках трьох трас. Найтонші екземпляри ростуть переважно на Запорізькій трасі – 56,2 % від всіх катальп бігнонієвидних тут мають діаметр менше 20 см. На інших трасах тонких екземплярів мало, особливо на Магдалинівській – 3,9 % представників катальпи бігнонієвидної і 3,3 % екземплярів катальпи прекрасної від всіх дерев, що ростуть на цій ділянці.

Таблиця 2

Розподіл за діаметром стовбура Сatalpa bignonioides та Сatalpa speciosa в різних придорожніх лісосмугах

Варіант	до 4 см	4,1–8,0 см	8,1–12 см	12,1–16 см	16,1–20 см	20,1–24 см	24,1–28 см	28,1–32 см	32,1–36 см	36,1–40 см	40,1–44 см	44,1–48 см	48,1–52 см
	шт	шт	шт	шт	шт	шт	шт	шт	шт	шт	шт	шт	шт
Сatalpa bignonioides
Запорізька траса	1	4	9	9	18	9	9	5	4	4	-	1	-
Криворізька траса	-	2	-	3	8	36	26	10	2	-	-	2	-
Магдалинівська траса	-	2	1	3	3	2	7	14	21	10	1	-	-
Всього, %	0,4	3,5	4,6	6,7	12,8	20,8	18,6	12,8	11,8	6,3	0,4	1,3	-
Сatalpa speciosa
Криворізька траса	2	-	-	1	10	19	14	16	7	4	-	1	1
Магдалинівська траса	-	1	-	1	3	7	11	16	23	9	2	1	1
Всього, %	1,3	0,7	-	1,3	8,7	17,3	16,7	21,4	20,0	8,7	1,3	1,3	1,3

Таким чином, діаметри катальп в придорожніх захисних насадженнях трьох трас коливаються від 4 до 52 см, переважають середні ступені товщини. Найтовстіші дерева притаманні такому виду як катальпа прекрасна, а найбільше їх виявлено біля Магдалинівської автотраси. Можливо, це пов’язано з тим, що дерева на цій ділянці розташовані дуже розріджено і отримують багато світла, що сприяє формуванню більш розкидистої крони і товстого стовбура.

Після розподілу за висотою штамбу ми отримали наступну картину. В захисному насадженні на Криворізькій трасі представники обох видів в більшості мали висоту штамбу від 1,4 м до 2,0 м (табл. 3). Але у катальпи бігнонієвидної рослин з висотою від 1,4 м до 1,7 м виявлено 69,7 %, а з висотою 1,7–2,0 м – 21,3 %, на відміну від катальпи прекрасної, в якої на цій же ділянці в більшій кількості представлені рослини з висотою штамбу 1,7 –2,0 м (48 %), а з висотою 1,4–1,7 м – 44 %. Кількість рослин обох видів з невисоким штамбом до 1,1 м складає менше 2,5 % від загальної чисельності дерев.

Таблиця 3

Розподіл за висотою штамбу Сatalpa bignonioides та Сatalpa speciosa в різних придорожніх смугах

Варіант	С.b.	C.s.		С.b.	C.s.		С.b.	C.s.		С.b.	C.s.		С.b.	C.s.
	0,5–0,8 м			0,8–1,1 м			1,1–1,4 м			1,4–1,7 м			1,7–2,0 м
	шт.			шт.			шт.			шт.			шт.
Запорізька траса	5		-	10		-	17		-	31		-	10		-
Криворізька траса	-		1	2		1	6		4	62		33	19		36
Магдалинівська траса	6		-	-		1	10		8	46		36	2		30

В придорожній лісосмузі Магдалинівської траси майже 72 % рослин катальпи бігнонієвидної мають висоту штамбу 1,4–1,7 м. Число дерев цього ж виду з висотою штамбу 1,7–2,0 м складає лише 3,1 %. Катальпа прекрасна на даній ділянці за висотою штамбу розподіляється переважно в межах 1,4–1,7 м (48 %) і 1,7–2,0 (40 % рослин відповідно). Висота штамбу від 1,1 м до 1,4 м у катальпи бігнонієвидної виявлена у 15,6 % екземплярів, а у катальпи прекрасної – у 10,7 %.

В лісосмузі Запорізької траси у катальпи бігнонієвидної 42,5 % становлять рослини з висотою штамбу 1,4–1,7 м, і більше 23 % рослин з висотою від 1,1 м до 1,4 м. Майже по 14 % рослин з висотою штамбу 0,8–1,1 м та 1,7–2,0 м. Найменша кількість дерев з висотою штамбу до 80 см (6,8 %).

Порівняння дослідних рослин за висотою штамбу в насадженнях на Запорізькій, Криворізькій та Магдалинівській трасах показало, що максимальна кількість екземплярів Сatalpa bignonioides та Сatalpa speciosa з найбільшою висотою штамбу (1,7−2,0 м) виявлена в придорожній лісосмузі Криворізької траси – 21,3 % та 48,0 % відповідно, а найменша кількість дерев з такою ж висотою штамбу – в захисному насадженні на Магдалинівській трасі – 3,1 % та 40,0 % відповідно. Найбільша відносна кількість дерев з невеликою висотою штамбу (0,5 – 1,1 м) виявлена біля Запорізької траси (20 % від загальної кількості екземплярів даного насадження).

Такий таксаційний показник, як діаметр крони, у двох досліджених видів катальп у захисних придорожніх насадженнях коливається в межах 1,0–3,6 м. Катальпа бігнонієвидна має, як правило, досить широку крону. Дерев з її діаметром від 2,2 до 3,6 м у цього виду виявлено 90,8 %. Кількість дерев катальпи прекрасної з таким же діаметром крони становить 96 % (табл. 4).

У дослідних видів в насадженні вздовж Криворізької траси більша кількість рослин катальпи бігнонієвидної має діаметр крони в діапазоні 2,8–3,0 м (39,3 %), а більшість рослин катальпи прекрасної − 3,1−3,3 м (44,0 %). Найменше дослідних рослин обох видів з діаметром крони від 1,9 м до 2,1 м, що складає 2,2 % та 1,33 % відповідно.

Таблиця 4

Розподіл за діаметром крони Сatalpa bignonioides та Сatalpa speciosa в різних придорожніх смугах

Варіант	1,0–1,2 м	1,3–1,5 м	1,6–1,8 м	1,9–2,1 м	2,2–2,4 м	2,5–2,7 м	2,8–3,0 м	3,1–3,3 м	3,4–3,6 м
	шт.	шт.	шт.	шт.	шт.	шт.	шт.	шт.	шт.
Сatalpa bignonioides
Запорізька траса	4	3	2	4	12	9	22	8	9
Криворізька траса	-	-	-	2	4	4	35	28	16
Магдалинівська траса	5	1	-	-	3	12	29	14	-
Сatalpa speciosa
Криворізька траса	2	-	-	1	2	9	16	33	12
Магдалинівська траса	-	-	1	2	3	9	21	36	3

В лісосмузі на Магдалинівській трасі, як і на Криворізькій, представлені в більшій кількості рослини катальпи бігнонієвидної з діаметром крони 2,8−3,0 м (45,3 %), а екземпляри катальпи прекрасної − з діаметром крони 3,1−3,3 м (48,0 %). В меншій кількості на цій ділянці дерев з малим діаметром крони. Розподіл за діаметром крони рослин катальпи бігнонієвидної в придорожній смузі Запорізької траси показав, що понад 30 % екземплярів мають діаметр крони 2,8–3 м.

Отже, в різних придорожніх смугах, максимальну кількість екземплярів Сatalpa bignonioides та Сatalpa speciosa з найбільшими діаметрами крони (3,4−3,6 м) було виявлено в насадженні на Криворізькій трасі – 18,0 % та 16,0 % відповідно, найменшу кількість Сatalpa bignonioides у цьому ж діапазоні – на Запорізькій трасі (12,30 %), а Сatalpa speciosa − на Магдалинівській (4,00 %).

Таким чином, за таксаційними показниками більш крупними за всіма параметрами виявились дерева катальпи прекрасної, що відповідає видовим особливостям. У кращому стані перебувають дерева обох видів у лісосмугах Криворізької траси – у рослин даного насадження виявлено найбільше крупних екземплярів. Найдрібніші дерева ростуть у придорожній лісосмузі Запорізької траси. Такі результати можна пояснити більш посушливими кліматичними умовами в районі Запорізького шосе, а також більш високим трафіком біля цієї магістралі порівняно з двома іншими.

Література

1. Леппік М.В. Характеристики плодоношення рослин Catalpa bignonioides Walt. за умов забруднення навколишнього середовища / М.В. Леппік // Вісник Дніпропетровського університету. – Сер.: Біологія. Екологія. – 2008. – Вип. 16, т. 1. – С. 141–146.

2. Кульбицький В.Л. Особливості квітування та плодоношення видів роду Катальпа у Правобережному Лісостепу України / В.Л. Кульбицький // Науковий вісник НЛТУ України. – 2013. – Вип. 23.6. – С. 196–200.

3. Кухарська М.О. Представники роду Catalpa Scop. у зелених насадженнях міста Києва / М.О. Кухарська // Наук. вісн. Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2010. – Вип. 147. – С. 34–41.

4. Нємченко, М.В. Оцінка генеративної сфери Catalpa bignonioides та C. speciosa в умовах придорожньої лісосмуги / М.В. Нємченко, В.П. Бессонова // Вісник Дніпропетровського університету. Серія. Біологія. Екологія. – 2009. – Т.1, Вип. 17. – С. 152–157.