В.І. Крижановський, аспірант Київського національного університету будівництва і архітектури

Менеджмент протидії економічній деструкції в системі загального менеджменту девелоперського проекту

Сучасні умови господарювання обумовлюють об’єктивну необхідність розроблення нової економічної парадигми та обґрунтування відповідних теоретичних і методичних засад розуміння сутності назрілих змін в економічних процесах і явищах. Потребують також осмислення такі глобальні й цивілізаційні питання, як гармонізація та раціоналізація відносин людини й довкілля, забезпечення стійкого розвитку економічної системи з узгодженням інтенсивності виробничої діяльності із закономірностями відтворювальних процесів. Саме це сприяє появі та розвитку теорії протидії економічній деструкції, яка здатна інтегрувати в собі: неокласичне бачення підприємства як «чорної скриньки»; динамізм інституціоналізму; структурну зміну факторів виробництва в ресурсній теорії. Попри все особливою рисою теорії протидії економічній деструкції є її орієнтація на модель енвайронментальної економіки, що має гармонізувати темпи розвитку підприємств з відтворенням ресурсів зовнішнього середовища.

Оцінка ступеня кризовості стану підприємства традиційно здійснюється за допомогою низки тестів із застосуванням важливих фінансово-економічних індикаторів діяльності, що дають чітку відповідь для ідентифікації стану аналізованого суб'єкта господарювання. Разом із тим, практичне застосування антикризової програми передбачає систематичне використання таких додаткових інструментів, що забезпечують інноваційним заходам цілеспрямованість. Антикризова програма підприємства є центральною ланкою антикризового управління, яка пов'язує його мету і систему цілей, способи їх досягнення із завданням виходу з нестабільного положення і забезпечення подальшого динамічного розвитку суб'єкта господарювання. Це підтверджується низкою вимог до зазначеного документа, найбільш важливими з яких повинні бути :

- підпорядкованість стратегічним пріоритетам підприємства;

- своєчасність і гнучкість реакції на нові зовнішні і внутрішні чинники, що впливають на результати діяльності суб'єкта господарювання;

- кількісна і якісна вимірюваність результатів і параметрів антикризових заходів;

- конкретність змісту для виконавців.

Тому при формуванні системи показників-індикаторів для економіко-аналітичної моделі протидії економічній деструкції в системі загального менеджменту девелоперського проекту підрядного будівництва необхідно дотримуватись певних вимог:

– прагнути до того, щоб показники-індикатори повно й об’єктивно відображали стан матеріальних оборотних та необоротних активів підприємства і надавали їм точну кількісну та якісну оцінку;

– для забезпечення можливості врахування всіх аспектів управління активами добиватися збалансованості, комплексності, багатоаспектності показників-індикаторів;

– враховувати можливі або необхідні зміни умов, задач і цілей діяльності підприємств підрядного будівництва відносно управління матеріальними оборотними та необоротними активами;

– забезпечити наявність взаємозв'язку показників-індикаторів більш високого з показниками нижчого рівня;

– забезпечувати достовірність, повноту і своєчасність одержання економіко-аналітичної інформації, на основі якої розраховуються показники-індикатори.