Розум Григорій Миколайович,

аспірант Міжрегіональної академії управління персоналом

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ КЛАСТЕРНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В РЕГІОНАХ

Системний підхід до проблеми інноваційного розвитку регіонів передбачає розробку відповідного механізму, методів та інструментів впливу на процеси. Механізм інноваційного розвитку регіону є комплексом конкретних форм і методів управління, за допомогою яких реалізуються діючі в конкретних умовах економічні закони, і забезпечується процес інноваційного соціально-економічного розвитку територій.

Розробка механізму кластерної інноваційної політики передбачає побудову блок-схеми дерева цілей. Воно будується за ієрархічним принципом з розподілом за ступенем важливості сукупності економічних завдань. Зокрема, в даному випадку генеральна мета - забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів на основі формування базису інноваційної активності економічних суб'єктів.

Підцілі першого рівня - фундаментальні дослідження, другого - прикладні дослідження, третього - інноваційні розробки, четвертого - виробництво нової техніки у взаємозв'язку з інноваційними технологіями, п'ятого - забезпечення її реалізації та освоєння, застосування нової техніки і технологій, які, в свою чергу, передбачають досягнення економічної, екологічної і соціальної рівноваги, досягнення цілей інформаційного забезпечення, створення ринків і ринкової інфраструктури (підцілі шостого рівня). Підцілі сьомого рівня передбачають вирішення проблем і досягнення підцілей восьмого рівня, потім рішення проблем наступного рівня і т.д. Кожному підрівню цілей відповідають адекватні механізми. Побудова дерева цілей завершується розробкою конкретних цільових рішень.

У створенні інноваційної економіки провідна роль належить державі. Держава визначає пріоритети в інноваційній сфері, види товарів і послуг, які можуть стати предметом державного замовлення; створює механізми самоорганізації в інноваційній сфері, заохочення за участь великого капіталу в інноваційних проектах; організовує експертизу та аналіз інноваційних проектів. Фінансування інноваційних проектів та інноваційної діяльності може здійснюватися на основі співфінансування, або самою державою, або за допомогою венчурних компаній, альянсів або об'єднань підприємств.

Необхідна умова побудови інноваційного розвитку регіонів - це моніторингу інновацій та створення інноваційної інфраструктури, що сприяють оперативному доведенню до товаровиробників інформації про результати науково-технічної діяльності, конкретних рекомендацій науки з різних аспектів. Вирішення цих питань в сучасних умовах можливо лише за участі держави.

Як свідчить досвід країн з розвиненою економікою, найбільш важливою функцією держави є економічне регулювання інноваційних процесів у взаємодії з регіональною інноваційною політикою. Найважливішим механізмом державної підтримки інноваційної діяльності є координація дій окремих наукоємних підприємств, створення умов для реалізації ними спільних проектів з науковими організаціями, великими промисловими підприємствами.

Важливою умовою ефективної реалізації кластерних ініціатив в регіонах є вивчення організаційно-економічного механізму функціонування кластера.

Організаційно-економічний механізм функціонування інноваційного кластеру є частиною господарського механізму регіону і використовує два методичних принципів формування та розвитку:

1) стратегічний - з урахуванням прогнозу змін факторів зовнішнього середовища і виявлення ризиків зовнішнього середовища і превентивної адаптації до неї внутрішнього середовища господарської діяльності;

2) оперативний - забезпечення доцільних параметрів конкурентоспроможності діяльності та ефективності функціонування.

Організаційно-економічний механізм функціонування інноваційного кластеру складається з тісно пов'язаних між собою і взаємодіючих між собою компонентів.

У складі організаційного механізму розвитку кластера можна виділити наступні групи компонентів:

1) організаційну структуру кластера і окремих підприємств – це склад відділів, структурних підрозділів та стійких просторовочасових зв'язків між ними, їх системна організація, характер підпорядкованість та підзвітності один одному і вищому органу управління, а також набір координаційних та інформаційних зв'язків, порядок розподілу функцій управління за різними рівнями та підрозділам управлінської ієрархії.

На організаційну структуру кластера можуть вплинути наступні основні фактори: обсяги виробництва, особливості технології, складність випущеної продукції тощо;

2) функції організації та управління - це функції, що виконуються кластером і підрозділами підприємств;

3) методи організації та управління містять конкретні способи вирішення організаційних проблем функціонування та розвитку кластера та його підприємств.

На нашу думку, важливу роль у формуванні і розвитку інноваційного кластеру в регіоні відіграють заходи ініційовані державою. Держава представлена регіональними органами влади і спеціальними установами, які формують інституційно-правові умови для розвитку кластера, організовує діалог і узгодження інтересів учасників, надає фінансову підтримку окремим кластерним ініціативам.

Таким чином, держава, в особі регіональних органів влади, зводить зацікавлені сторони, організовує виставки і ярмарки, надає консультаційні послуги, надає правовий захист, усуває бар'єри, створює інфраструктуру, сприяє просуванню товарів і надає субсидії. На наш погляд, економічна стратегія держави повинна будуватися виходячи з наступних чотирьох принципів: збереження стійкої макроекономічної структури і свободи торгового режиму; докорінне поліпшення економічної ситуації, яка є базою для формування інвестиційного клімату.