Педагогические науки / 1. Дистанционное образование

К.мист., доцент Васильєва Л.Л.

Миколаївський національний університет ім.В.О.Сухомлинського, Україна

Досвід впровадження дистанційного навчання у фахову підготовку майбутнього вчителя музичного мистецтва

У національній доктрині розвитку освіти ХХІ ст. зазначено, що пріоритетом її розвитку є впровадження сучасних інформаційних технологій. Одним із втілень цієї концепції стало дистанційне навчання [1].

Вітчизняні і зарубіжні науковці розробляють теоретичні основи дистанційного навчання (В. Биков, О. Довгялло, Ю. Дорошенко, М. Жалдак), організаційно-педагогічні основи дистанційного навчання у вищих навчальних закладах (Г. Атанов, Р. Гуревич, П. Дмитренко, В. Дятлов, Г. Козлакова, К. Корсак, В. Олійник, Ю. Пасічник, Е. Скибицький, О. Собаєва, П. Стефаненко, П. Таланчук, М. Танась, В. Шейко, Р. Паллофф, К. Прет, Х. Шіа-Шульц, Дж. Фогері), питання створення дистанційного курсу (П. Асоянц, Г. Балл, М. Бухаркіна, О. Гон, В. Дейнека, В. Кухаренко, Є. Парфьонов, Є. Полат, В. Редько, О. Рибалко, В. Свиридюк, П. Сердюков, Н. Сиротинко, О. Сорока, Г. Чекаль).

Дистанційне навчання як один із засобів фахової підготовки майбутнього учителя музичного мистецтва на сьогоднішній день залишається недостатньо розвиненим. Програма фахової підготовки бакалавра музичного мистецтва складається із музично-педагогічного та музично-виконавського блоків. В першому з них елементи технології дистанційного навчання використовуються активніше, ніж в другому. Складнощі у впровадженні технології дистанційного навчання до другого блоку пов’язані з його значними відмінностями від традиційних методик викладання музичних дисциплін, основою яких є безпосередній контакт викладача і учня.

Можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі студентів музикантів активно вивчаються науковцями. Так, використанню Інтернету як джерела різноманітної музичної інформації присвячені праці В. Штепи та Т. Цареградської. С. Завириліна висвітлює питання використання комп’ютера при вивченні композиції та аранжування. Створенню навчальних комп’ютерних програм для викладання різних музично-теоретичних предметів присвячені роботи Н. Белявіної, І. Красильнікова, Н. Глаголевої.

Вчитель музичного мистецтва у майбутній професійній діяльності має застосовувати елементи технології дистанційного навчання, активно запроваджувані в загальноосвітніх навчальних закладах. Отже, освоєння технології дистанційного навчання має бути необхідною складовою процесу його навчання у ВНЗ. На наш погляд, формування готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до використання технології дистанційного навчання відбуватиметься ефективніше за умови активного впровадження дистанційних курсів з музичних дисциплін у навчальний процес та залучення студентів до розробки і оформлення змісту дистанційних курсів.

Нами було визначено три рівні готовності викладачів до використання технології дистанційного навчання: достатній, середній і високий. Перший з них характеризується знанням основних складових технології дистанційного навчання, усвідомленням необхідності отримання нових знань з питань використання вказаної технології в професійній діяльності, прагненням набути відповідних навичок, володінням відповідним понятійним апаратом, наявністю уміння працювати з інформацією в електронному вигляді, застосуванням у власній навчальній діяльності комунікаційних засобів мережі Інтернет.

Середній рівень готовності відображає уміння майбутніх вчителів музичного мистецтва самостійно використовувати та вільно поєднувати елементи технології дистанційного навчання, а саме: поєднувати готові електронні програмні продукти (електронні текстові документи різних форматів, електронні текстові документи з графічними), створювати та поєднувати відео та аудіо фрагменти; аналізувати та підтримувати тематичні обговорення в умовах форуму та чату; підтримувати в умовах соціальних мереж професійні групи та роботу в них.

Високий рівень готовності характеризується умінням самостійно створювати та удосконалювати елементи технології дистанційного навчання. Його складові: створення персонального веб-ресурсу, зокрема: добір оптимального дизайну, методично грамотне формування освітнього контенту, здійснення потематичного формування внутрішньо курсових форумів та чат-конференцій, формування тестової та анкетної баз; удосконалення та оновлення контенту та освітнього процесу персонального веб-ресурсу.

Проаналізувавши навчальні плани бакалаврів спеціальності «музичне мистецтво» у МНУ ім.В.О.Сухомлинського., ми виявили, що на першому курсі усі студенти вивчають музичну інформатику та в її межах курс «Як навчати дистанційно», отримуючи, таким чином, базові знання та вміння використанні Інтернет-технології для власного навчання. Надалі, на 2-4 курсах із використанням ІКТ викладаються 25-63% фахових музичних навчальних дисциплін (окрім музичної інформатики, музично-теоретичні дисципліни, основи наукових досліджень, методика музичного виховання, креато (арт) технології, світова художня культура). На п’ятому курсі (1 курс магістратури) 75% фахових музичних навчальних дисциплін викладаються із застосування елементів дистанційного навчання. Проаналізувавши форми роботи, які пропонують студентам викладачі кафедри музичного мистецтва у своїх електронних навчальних курсах, ми дійшли висновку, що навчальний процес майбутніх вчителів музичного мистецтва здатний забезпечити необхідний рівень підготовки студентів до використання технології дистанційного навчання у майбутній професійній діяльності на достатньому та середньому рівні. Протягом навчання у ВНЗ студенти не залучалися до розробки або наповнення персонального веб-ресурсу, не створювали власний викладацький персональний веб-ресурс, що є основними показниками високого рівня готовності до використання технології дистанційного навчання.

Вимоги високого рівня склали основу нашого формувального експерименту. У ньому взяли участь студенти 4 курсу спеціальності «музичне мистецтво» МНУ ім..В.О.Сухомлинського. Вони склали контрольну та експериментальну групи, які були сформовані внаслідок вільного вибору студентів – вивчати курс аналізу музичних творів за традиційною методикою (лекції, практичні, семінарські, самостійна робота) або, паралельно із вивченням курсу, бути залученими до розробки відповідного дистанційного курсу та персонального веб-ресурсу викладача. У сформованих групах було проведене вступне анкетування, яке засвідчило більш високий рівень підготовки студентів контрольної групи щодо використання ІКТ для різних видів навчальної діяльності (Таблиця 1):

Таблиця 1

Результати вхідного анкетування студентів

Групи	Експериментальна група			Контрольна група
Рівні	достатній	середній	високий	достатній	середній	високий
Використання ІКТ у повсякденній діяльності	30%	44%	25%	28%	45%	27%
Використання ІКТ для реалізації навчальних завдань	32%	42%	26%	26%	48%	26%
Використання ІКТ у навчальній діяльності	31%	43%	26%	27%	49%	24%

З метою вдосконалення рівня підготовки студентів-музикантів до використання технології дистанційного навчання нами було складено програму, яка передбачала заняття із створення та удосконалення елементів технології дистанційного навчання на основі персонального веб-ресурсу, залучення студентів до розробки персонального веб-ресурсу викладача (підготовка тексту та запис відео звернення щодо дисципліни «Аналіз музичних творів», добір оптимального дизайну персонального веб-ресурсу, формування освітнього контенту (розробка фрагментів лекцій, частини запитань для рефлексії, завдань для самостійної роботи, презентацій за певними темами), здійснення потематичного формування внутрішньо курсових форумів та чат-конференцій, тестової та анкетної бази, індивідуалізація освітнього процесу в умовах єдиної навчальної платформи, аналіз, корегування та часткове керування на відстані освітнім процесом своїх одногрупників). Студентам було також запропоновано взяти участь в розробці деяких видів дистанційних занять (демонстраційного заняття за курсом, вступного заняття, індивідуального заняття-консультації, дистанційної конференції,чат-заняття, веб-заняття).

Студенти контрольної та експериментальної груп також вивчали навчальні дисципліни «Основи наукових досліджень», «Методика музичного виховання», «Креато(арт) технології», «Світова художня культура» за мішаною формою (із залученням дистанційних елементів), однак не долучалися до розробки відповідних дистанційних курсів.

Після закінчення формувального експерименту нами було проведено повторне анкетування студентів контрольної та експериментальної груп (Таблиця 2):

Таблиця 2

Показники ефективності методики формування готовності студентів-музикантів до використання технології дистанційного навчання

Рівні готовності	Експериментальна група			Контрольна група
	До експери-менту	Після експе-рименту	Приріст	До експери-менту	Після експе-рименту	Приріст
Достатній	30%	16%	-14	41%	37%	-5
Середній	45%	38%	-7	39%	39%	0
Високий	25%	46%	21	20%	24%	4

З таблиці 2 видно, що в експериментальній групі відбулося суттєве зменшення відсотку студентів, які використовують ІКТ, зокрема технології дистанційного навчання на початковому та достатньому рівні і, відповідно, збільшилася кількість студентів, які володіють ІКТ на високому рівні.

В контрольній групі також відбулося зменшення кількості студентів достатнього рівня і збільшення відсотку студентів високо рівня ІКТ-підготовки, але цифра приросту в 5 разів менша, ніж в експериментальній групі. Зміни, які відбулися в експериментальній групі, підтвердили ефективність формування готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до використання технології дистанційного навчання за запропонованою нами програмою.

Література:

1.Національна доктрина розвитку освіти. Електронний ресурс. Режим доступу: http://zppl.org.ua/sites/default/files/documents/nacionalna_doktrina_rozvitku_osviti.pdf