Уханова Анастасія Ігорівна

старший викладач кафедри клінічної психології, Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова

Сучасний погляд на проблему збереження психічного здоров’я підлітків

У сучасній психологічній науці концепція психічного здоров'я не є чимось остаточно усталеним. У науковому середовищі триває дискусія щодо того, що вважати психічним здоров'ям і які ознаки психічно здорової особистості. Згідно ВООЗ психічне здоров'я визначається як стан благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати, а також вносити вклад в життя своєї спільноти (ВООЗ). Позитивний аспект психічного здоров'я також підкреслюється в даному ВООЗ визначенні здоров'я, яке міститься в її статуті: «Здоров'я є станом повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутністю хвороб і фізичних дефектів» [1].

У концепції психічного здоров'я найбезпосереднішим чином відбивається біо-психо-соціальний синтез, тобто розуміння того, що все психічне життя і здоров'я людини залежить від трьох найважливіших сфер. Це біологічні (головним чином, генетичні) чинники, психологічні особливості, властиві особистості, а також соціальні чинники, що відображають конкретні умови існування людини в соціумі, його взаємини, участь в житті своєї спільноти [6]. Таким чином, дана проблема тісно пов'язана з соціальними чинниками, тому ми розглядаємо психічне здоров'я підлітків, як психосоціальний феномен.

В останнє десятиліття проблема визначення та дослідження маркерів  психічного здоров’я вивчалась С.В. Жеряковою, С.А. Омельченко, Р. Охрімчук, А. Швець, О.Г. Андрусяк, І. Зиміна, В. Сіньов та іншими.

Особлива увага приділяється здоров’ю дітей оскільки за оцінкою фахівців близько 75% хвороб у дорослих є наслідком умов життя в дитячі та молоді роки. Діти та підлітки мають цілий ряд проблем, пов’язаних із дорослішанням, їх поведінкою та ризиком, з яким вони стикаються. За даними НАН України, абсолютно здорових учнів початкових класів на сьогодні лише 5%. Причинами цього є наслідки Чорнобильської катастрофи, забруднення природного середовища, катаклізми техногенного характеру, порушення режиму харчування, погіршення побутових умов, зниження рухової активності, надмірні навчальні навантаження, психологічна напруга. Гострою проблемою сучасного суспільства стало поширення серед неповнолітніх шкідливих звичок, зростає кількість дітей – споживаючих наркотики, токсичні речовини, тютюн, алкоголь, хворих на СНІД. Сьогоднішнім школярам випало бути свідками криз, природних катаклізмів. Діти часто є очевидцями занепаду моральних цінностей, насадження культу речей, грошей, фізичної сили. Сучасні діти часто живуть в ілюзорному чи віртуальному світі і є далекими від життєвих реалій. Безумовно все це відбивається і на їх здоров’ї. Інтенсифікація навчального процесу, несприятливі соціально-економічні умови життя і складна екологічна ситуація в державі призвели до виникнення стійкої тенденції до погіршення здоров’я дітей [4]. Тому вивчення чинників здорової і нездорової поведінки, що впливають на фізичне самопочуття і психологічне благополуччя дітей і підлітків, за останнє десятиліття стало пріоритетною проблемою для фахівців в області психології, медицини, соціології, педагогіки. І.Ю. Кулагіна називає підлітків найбільш «рухомою» віковою групою, тому вік між 12 і 18 роками отримує епітети важкого, перехідного, небезпечного [2]. Насправді, у сучасних українських підлітків ще більше причин для втрати здоров’я. Це емоційний дискомфорт, спричинений труднощами навчального процесу (перевантаження програмним матеріалом), складнощами стосунків у системі учні – вчителі – батьки, інтенсивний негативний вплив середовища тощо. В результаті наростає емоційна напруга, підсилена некомфортними стосунками, подальшою втратою інтересу до знань. У восьмому класі цього інтересу не мають уже 40-50 % учнів. Загострюються почуття невпевненості, заниженої самооцінки, з’являється агресія, невдоволення собою і світом. Негативні емоції «приглушуються» тютюном, алкоголем, іншими наркотичними речовинами. [2-6]. Аналіз статистичних даних і результатів різних досліджень свідчить про зменшення віку дітей, які починають палити, вживати алкоголь, наркотичні речовини, починають статеве життя. Згідно з офіційною статистикою на даний момент в Україні вживають наркотики 128 тис. людей, з яких 60% складають молодь і підлітки, 13% - діти віком від 11 до 14 років; кожен другий - курить, а кожний третій має досвід вживання алкоголю. Низькою залишається сексуальна культура молодих людей, що негативно впливає на стан їх репродуктивного здоров'я. Непоправної шкоди здоров'ю дітей і молоді завдають хвороби, які передаються статевим шляхом. Їх поширеність зростає з кожним роком. В результаті перерахованих вище і багатьох інших соціально-економічних, психолого-педагогічних і медико-біологічних чинників більше половини – до 60% підлітків страждають хронічними захворюваннями. Закінчують школу лише 5-7% практично здорових старшокласників [2-7]. У медичній літературі зазначається, що громадське та / або емоційне життя підлітка дуже впливає на його фізичне здоров'я, і, навпаки, при наявності у них хронічних захворювань можливі серйозні психологічні і соціальні проблеми [1, 2, 4]. Саме тому більшість сучасних науковців визнає той факт, що здоровий спосіб життя є значущим для формування психічного здоров'я. Формування здорового способу життя полягає в тому, щоб підтримувати максимальну кількість зв'язків зі світом, здатних бути конструктивними і життєздатними, з користю для здоров'я [3]. Здоровий спосіб життя – це спосіб життєдіяльності людини, метою якого є формування, збереження і зміцнення здоров’я. Він формується під впливом рівня особистої культури і культури суспільства в цілому. Від того, наскільки успішно вдається сформувати і закріпити у свідомості принципи і навики здорового способу життя в молодшому віці, залежить у подальшому вся діяльність [4, 6].

Багато підлітків усвідомлюють, що не можуть ефективно адаптуватися (пристосовуватися) до соціальних вимог, але не пов'язують це зі способом життя, неврегульованим режимом дня, нерегулярним харчуванням, вживанням шкідливих для здоров'я речовин. Причини своїх життєвих проблем в першу чергу шукають в собі (низька самооцінка), в сфері спілкування (прагнення самоствердитися), часто – в матеріальній сфері, але не в способі життя і не в сфері діяльності [5].

Слід відзначити роботу Л.Г. Царенко, присвячену вивченню уявлення про власне здоров'я і благополуччя підлітків в гендерному аспекті [8]. В іншій подібній роботі І.О. Калініченко вивчив розподіл дітей і підлітків за бажанням різних елементів вільного часу і пов'язав їх з ризиковою поведінкою. В результаті дослідження стало відомо, що статус сімей та умови життя безпосередньо впливають на структуру вільного часу дітей, незважаючи на його недостатню тривалість через навантаження навчального характеру [5].

Масштабне дослідження психічного здоров'я підлітків ведеться під керівництвом В.А. Розанова, дослідження стосується різних сфер, таких як спосіб життя, ступінь вираженості депресії і тривоги, суїцидальні думки і спроби, рівень об'єктивного і суб'єктивно відчування стресу, ризикова та адиктивна поведінка [6, 7].

Проблема позитивного і негативного життєвого стилю у підлітків незважаючи на свою актуальність і активне вивчення в інших європейських країнах залишається не до кінця дослідженою в Україні. Таким чином, необхідно було вивчити ставлення підлітків до чинників здорової і нездорової поведінки, ієрархію цих чинників, а також їх взаємозв'язок з хронічними захворюваннями, актуальним самопочуттям, і участю батьків в житті підлітків.

Література:

1. ВОЗ. Психическое здоровье: усиление борьбы с психическими расстройствами Информационный бюллетень ВОЗ № 220, сентябрь, 2010, http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs220/ru/index.html

2. Кулагина И.Ю. Возрастная психология: развитие ребенка от рождения до семнадцати лет. / И.Ю. Кулагина - М.: Изд-во РОУ, 1996. – 116 с.

3. Куликов Л.В. Осознание здоровья как ценности //Психология здоровья /Ред. Г.С.Никифоров. - СПб., Изд-во СПбГУ, 2000. – С. 238 – 321.

4. Лавська А. М., Декунова З. В. Формування навичок здорового способу життя учнів молодшого шкільного віку. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології №1 (3), –2010 –С. 208–217.

5. Малюшина М.В. Особенности подросткового возраста как фактор риска суицидальной активности / М.В. Малюшина В.А. Попов // Современные концепции развития науки: Сборник статей международной научно-практической конференции (15 мая 2014 г.). – Уфа: Аэтерна. - C. 285-288.

6. Розанов В.А. Как мы понимаем психическое здоровье. В сб.: «Пізнавальний та перетворювальний потенціал історичної психології як науки». Матеріали ІV Міжнародної науково- практичної інтернет-конференції. О.: Видав-во ОНУ імені І.І.Мечникова, 2017, с. 107-108.

7. Розанов В.А. Суициды и суицидальные попытки среди детей и подростков в г. Одессе в 2002-2010 гг. /В.А. Розанов, В.В. Валиев, С.Е. Захаров и др.// Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 2012 – №.1(28). – С. 53-61.

8. Царенко Л.Г. Моделі здоров’я в інтерпретації особистого досвіду / Л.Г. Царенко // Вісник педагогіки і психології. [Електронний ресурс]: збірник наук. праць / Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка Вип. – 9 –К., 2012. –Режим доступу до журн.: http://www.psyh.kiev.ua