УДК 666.1.022

О.А. Асафтей

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

СПОСОБИ ВИРОБНИЦТВА АМПУЛ.

СТАДІЯ ВИРОБНИЦТВА СКЛОДРОТУ

У фармацевтичній промисловості найбільш поширеним представником одноразової упаковки є ампула.

Виробництво ампул здійснюється з скляних трубок (дрота медичного) і включає наступні основні стадії: виготовлення склодроту, мийка і сушка дрота, вироблення ампул. Якість дроту регламентується наступними показниками: конусність, рівностінність, прямолінійність, відмиття забруднень. Дрот повинен бути однорідним ( без пухирців повітря й механічних включень), правильної форми в розрізі (коло, а не еліпс) і однакового діаметра по всій довжині [1].

Дрот проводиться з рідкої скляної маси фірми «Тунгсрам» (Угорщина) шляхом витягування на спеціальних лініях АТ 2-8-50, установлених на скловарних печах. Довжина трубок повинна становити 1500±50 мм, зовнішній діаметр від 8,0 до 27,00 мм, що регулюється зміною кількості скломаси на формувальні обладнання, зміною величини тиску повітря й швидкості витягування.

Основні вимоги, пропоновані до склодроту згідно ТУ 64-2-5-76: відсутність різних включень (вад), чистота зовнішньої й внутрішньої поверхонь, стандартність по розміру; трубки повинні бути циліндричними й прямолінійними. Вади скляних трубок визначаються якістю скломаси. Скло, виготовлене в промислових печах, завжди має ті або інші включення, які класифікуються на три види: газові, склоподібні й кристалічні.

Газові включення характеризуються наявністю в склі різних газів — у вигляді пухирців (видимі включення) і розчинені в скломасі (невидимі включення) [2]. Розміри видимих неозброєним оком пухирців коливаються від десятих часток до декількох міліметрів. Дрібні пухирці називаються «мошкою». У пухирцях можуть утримуватися різні гази або їх суміші: і ін. . У склі іноді утворюються сильно витягнуті пухирці, названі порожніми капілярами. Причинами газових включень можуть бути: неповне видалення газоподібних продуктів розкладання елементів шихти при її варінні, попадання повітря в скломасу й ін. Такі компоненти скломаси, як карбонати, сульфати, нітрати викликають обмінні й інші реакції з виділенням газів, які залишаються усередині скломаси.

До заходів попередження виникнення пухирців газу ставляться: правильний підбір матеріалів, використання оптимальної кількості склобою, дотримання технологічного режиму варіння скломаси. Склодрот не повинен містити, що продавлюються сталевою голкою капілярів і міхурів, розмір їх допускається не більш 0,25 мм.

Кристалічні включення (камені) — головна вада скломаси, що знижують механічну міцність і термічну стійкість виробу зі скла, що погіршують його зовнішній вигляд. Розмір їх коливається в межах декількох міліметрів. Під дією високої температури вони можуть розплавлятися, утворюючи склоподібні краплі. По зовнішньому вигляду ці включення являють собою одиночні камені або пучкоподібні нитки в товщі скломаси. Нитки надають склу шаруватість, утворюючи дефекти. Основною причиною утворення дефектів вважають потрапляння в скломасу сторонніх речовин і недостатню гомогенізацію скломаси.

На скляних трубках не допускається влучення шамотних каменів розміром понад 2 мм (груба, відчутний рукою дефект).

Джерела інформації:

1. Вальтер, Н.Л. Процессы и аппараты химико-фармацевтических производств [Текст]/ Н.Л. Вальтер.// М., 1990.

2. Правила производства лекарственных средств – GMP Европейского сообщества (GMP EC). – М., 1998. – 116 с.