Павельчук І.М.,

Науковий керівник: асистент, Токарчук Д.М.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ВИРОБНИЦТВО БІОПАЛИВА ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ШЛЯХ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ  УКРАЇНИ

Проблема вичерпання нафтових ресурсів планети викликає суперечки лише з приводу терміну: песимісти вважають, що це станеться протягом 20-25 років, оптимісти вказують на термін у 50-70 років. Але всі погоджуються в одному – розвиток людства можливий тільки за умови залучення нових джерел енергії та нових видів енергозберігаючих біотехнологій і сировини. Ситуація, яка склалась в Україні із забезпеченням її економіки недостатніми обсягами енергоносіїв власного видобутку, в умовах  енергетичної залежності від Росії, гостро ставить проблему пошуку альтернативних видів палива. Та й екологічна шкода від викидів автомобілів, що працюють на бензині та дизпальному, стає дедалі відчутнішою.

Основні цілі та пріоритети політики України у галузі енергетики визначені в Енергетичній стратегії України на період до 2030 року, яку Кабінет Міністрів затвердив у 2006 році.

Ця стратегія виходить із розуміння того, що Україна має обмежені запаси традиційних енергетичних ресурсів і відчуває нестачу різноманітних джерел первинної енергії, як то нафта, природний газ і ядерне паливо. Тому з метою уникнення залежності від імпортних енергоносіїв у стратегії наголошено на важливості раціонального користування енергією, сприянні вітчизняному виробництву енергії та переході на альтернативні джерела енергії. У стратегії також визнається значущість положення України як ключового транзитного маршруту переважно для російської нафти та газу (і загрози для цього положення), отже основа стратегії полягає у підтриманні та посиленні цієї транзитної ролі. Елементи стратегії схематично наведені нижче (рис. 1.).

Альтернативним напрямком енергозбереження є розвиток біоенергетики.

Біоенергетика –  одна з перспективних сфер розвитку біотехнології, що займається переробкою біологічної сировини    та органічних відходів у біопаливо – паливо з біологічної сировини,  яке може бути твердим  (дрова,  солома),  рідким  (етанол,  біодизель)  і газоподібним  (водень,  біогаз). Сьогодні у паливно-енергетичному балансі України біоенергетика становить лише 0,8%  споживання енергоресурсів. Для прикладу, в ЄС частка відновлювальних джерел становить 7%.

На відміну від України в основі енергетичної безпеки Євросоюзу лежить розвиток саме біоекономіки.

Зокрема, Європейська Комісія затвердила стратегію розширення використання в ЄС відновлюваних джерел енергії „Інновації на службі сталого економічного зростання: біоекономіка для Європи”. Представляючи документ, член Європейської Комісії з наукових досліджень та інновацій Майре Гогхеган­Куїнн наголосила: "Європа повинна здійснити перехід до постнафтової економіки. Ширше застосування відновлюваних ресурсів – це не просто одне з рішень нагальної проблеми, це – необхідність"[1].

 

 

Рис. 1. Елементи Енергетичної стратегії України на

період до 2030 року [3].

 

В стратегії пояснюється, що термін біоекономіки, на яку спирається нова стратегія ЄС, позначає економіку, що використовує біологічні ресурси землі й океану, а також відходи для виробництва продуктів харчування для людей і кормів для тварин, для промислового виробництва та виробництва енергії. Цей термін, крім того, включає в себе поняття біотехнології для галузей сталого виробництва. Наприклад, відходи біологічного походження пов'язують з перспективою заміни хімічних добрив або переробки їх з метою отримання «біоенергії».

За даними членів Єврокомісії, населення планети від 7 млрд людей до 2050 року зросте до більш ніж 9 млрд. За той же час, потреба в продуктах харчування та кормах зросте на 70%, а потреба в енергії — на 100%.

Мова йде не про розробку нового європейського законодавства, а про те, щоб по-новому сфокусувати зусилля в єдиному міжгалузевому підході для вирішення цієї проблеми. Передбачається зміцнювати інноваційну складову економіки, орієнтовану на скорочення викидів парникових газів, працювати в галузях сільського господарства та рибальства, використовувати поновлювані біологічні ресурси в промислових цілях, забезпечуючи при цьому захист навколишнього середовища та збереження біологічного різноманіття.

Три «кити» біоекономіки – план сконцентрований на трьох головних аспектах:

·                     відпрацювання нових технологій і процесів біоекономіки;

·                     розвиток ринків та конкурентоспроможності в секторі біоекономіки;

·                     спонукання відповідальних політиків і зацікавлених осіб згуртованіше працювати над цим завданням.

Сектор біоекономіки в Євросоюзі вже має діловий обіг близько 2 трлн євро та забезпечує зайнятість понад 22 млн працівників, або приблизно 9% працездатного населення ЄС [2].

В 2011 році почав скорочуватися обсяг виробництва біопалива в світі (до 1,819 млн барелів). Як зазначають фахівці, це викликано в першу чергу завершенням дії в США і Бразилії систем субсидування біопалива. Так, у Сполучених Штатах їх загальний річний розмір досягав 6 млрд доларів.

Стратегія спрямована на синергізм і взаємодоповнюваності з іншими областями політики, інструментів і джерел фінансування, які поділяють і вирішувати ті ж завдання, такі як згуртованість фондів, загальний сільського господарства та рибальства політики (CAP і CFP), комплексної морської політики (IMP), екологічної , промисловості, зайнятості, енергетики та охорони здоров'я, для впровадження євроінтеграційного курсу України передбачено об’єднання ОЕС України з Європейською енергосистемою, забезпечивши її стабільну роботу та енергопостачання економіки і населення країни за європейськими стандартами.

Необхідно сприяти переходу від суспільства, яке грунтується на вуглеводневому паливі, до «біосуспільства», використовуючи дослідження та інновації як двигун. Це піде на користь навколишньому середовищу, продовольчій і енергетичній безпеці, а також майбутній інтеграції нашої держави у Євросоюз.

 

Література:

1.     Євросоюз затвердив нову стратегію — перехід до біоекономіки і відмову від нафти/ Електронний ресурс: режим доступу  [ http://vkurse.ua/ua/tag/bioekonomika/]

2.     Європа на шляху до „біосуспільства” //ЄВРОБЮЛЕТЕНЬ. – 2012. - №2 лютий – с.7

3.     Енергетична стратегія України на період до 2030 р./ Електронний ресурс: режим доступу[ http://www.esbs.kiev.ua/uk/energy-sector-cooperation-and-reforms/energetichna-strategiya-ukrayini-na-period-do-2030-roku]