Экономические науки / 10.Экономика предприятия

 

Скриньковський Р.М.

Національний університет “Львівська політехніка”, Україна

кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва

Процевят О.С.

Національний університет “Львівська політехніка”, Україна

студентка 5 курсу, навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

 

 

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

 

Одним з важливих напрямів багатоаспектної діяльності підприємства в умовах ринкового способу господарювання є інвестиційна діяльність.

Інвестиційна діяльність підприємства підпорядкована інвестиційній політиці, яку підприємство розробило на підставі стратегії.

Інвестиційна політика призначена для забезпечення найефективніших шляхів, за допомогою яких можна буде розширити активи підприємства та в цілому покращити його стан та перспективу, що призведе до збільшення вартості підприємства на ринку.

Питання розробки та реалізації інвестиційної політики підприємства досліджували багато науковців. Вагомий внесок у дослідження внесли такі вчені-економісти: Бланк І.О., Боярко І.М., Ворсовсовський О.А., Куриленко Т.П., Кухта П.В., Майорова Т.В., Черваньов Д.М., Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. та інші.

Для того, щоб розробити ефективну інвестиційну політику підприємству необхідно, перш за все, дотримуватись таких основних вимог [1]:

- інвестиційна стратегія на довгостроковій основі повинна бути підпорядкована, як загальній стратегії підприємства, так і конкретним стратегіям, в т.ч., погоджуватись з фінансовою стратегією підприємства;

- інвестиційна політика підприємства повинна охоплювати такі сфери інвестування, як капітальні інвестиції, інвестиції в оборотні кошти, фінансові інвестиції, інтелектуальні інвестиції;

- інвестиційній політиці повинна бути притаманна риса альтернативного варіанта вибору.

 Розробка інвестиційної політики підприємства охоплює такі основні етапи [2]:

Етап 1.      Формування окремих напрямів інвестиційної діяльності підприємства, які б відповідали стратегії економічного і фінансового розвитку. На основі цього вирішують такі завдання: визначення співвідношення основних форм інвестування на окремих етапах та з’ясування того, в яку галузь буде спрямована інвестиційна діяльність.

Етап 2.      Дослідження і аналізування ситуації на інвестиційному ринку та оцінка  стану зовнішнього інвестиційного середовища. Передбачає аналізування, в яких умовах перебуває інвестиційна діяльність в цілому та в окремих напрямах.

Етап 3.      Здійснення пошуку об’єкта інвестування та оцінка того, на скільки він відповідає інвестиційній політиці підприємства. Характерним для цього етапу є вивчення поточної пропозиції на інвестиційному ринку та відбір тих інвестиційних проектів, які найбільше відповідають напрямкам інвестиційної діяльності підприємства. Поряд з тим, необхідно також розглянути умови, за яких можливим буде придбання того чи іншого активу та проаналізувати відібрані об’єкти.

Етап 4.      Забезпечення високої ефективності від вкладення інвестицій. Базується на аналізуванні та визначенні економічної ефективності інвестицій. Для кожного об’єкта інвестування застосовується індивідуальний метод, за допомогою якого оцінюють ефективність. Тут має місце ранжування об’єктів інвестування за ефективністю, завдяки якому визначають той інвестиційний об’єкт, від якого отримають найбільшу прибутковість.

Етап 5.      Забезпечення мінімізації рівня ризиків, які пов’язані з інвестиційною діяльністю. Передбачає наступне: оцінювання ризиків, які притаманні кожному інвестиційному об’єкту; проведення ранжування об’єктів інвестування за вагомістю ризиків; вибір об’єкта інвестування, якому притаманний найнижчий рівень ризику.

Етап 6.      Забезпечення ліквідності інвестицій. Оцінюється ступінь ліквідності об’єктів інвестування. Проводиться ранжування і визначається рівень ліквідності інвестиційних проектів. Вибираються ті інвестиційні проекти, які мають найбільший ступінь ліквідності.

Етап 7.      Визначення необхідного обсягу інвестиційних ресурсів і оптимізація структури їх джерел. Під час реалізації даного напрямку інвестиційної політики визначається загальна потреба в інвестиційних ресурсах, які необхідні для здійснення інвестиційної діяльності, обсяг їх залучення, чи є можливість сформувати їх за допомогою власних джерел, чи доцільно залучати позикові фінансові кошти.

Етап 8. Формування і оцінка інвестиційного портфелю підприємства. Здійснюється формування сукупного інвестиційного портфелю та проводиться його оцінка за рівнем прибутковості, ризику та ліквідності. Сформований портфель розглядається як сукупність інвестиційних програм, котрі будуть реалізовуватись в майбутньому.

Етап 9. Забезпечення шляхів прискорення реалізації інвестиційних програм. Здійснюється така реалізація інвестиційної програми, котра буде виконана якнайшвидше, оскільки при високих темпах реалізації кожної програми відбувається прискорення економічного розвитку підприємства в цілому. Чим швидше реалізується інвестиційна програма, тим швидше формується додатковий грошовий потік, який постає у вигляді прибутку та амортизаційних відрахувань. При цьому прискорення темпу реалізації інвестиційної програми призводить до зменшення термінів використання позикового капіталу. Все це, в свою чергу призведе до зниження рівня систематичного інвестиційного ризику, який пов’язаний із зміною кон’юктури інвестиційного ринку.

Під час формування інвестиційної політики підприємства виділяють три напрямки інвестування [3; 4, с. 227 – 228]:

- реальні інвестиції (на сьогодні є основним напрямком інвестиційної діяльності підприємства, бо вони являють собою вкладення коштів в реальні матеріальні активи, де в основному виступає оновлення основних фондів підприємства);

- фінансові інвестиції  (вкладення коштів на термін більше одного року в різні грошові та фондові інструменти інвестування, де найбільшу частину займають вкладення у цінні папери);

- інвестиції в інновації (вкладення коштів в нематеріальні активи, що призведе до забезпечення впровадження сучасних наукових досягнень в практичній діяльності підприємства).

Розробляючи інвестиційну політику підприємства потрібно враховувати правові та економічні передумови інвестування кош­тів. До правових передумов інвестиційної діяльності належить право інвестора, яке дозволить йому самостійно обирати напрями, види та обсяги інве­стиційної діяльності, формувати систему договір­них взаємовідносин з будь-якими учасниками інвестиційної діяль­ності. З поміж економічних передумов інвестування необхідним є врахування компенсації інвестору відмови від використання наявних коштів на поточне споживання, забезпечення винагороди за ризик та обов’язкове відшкодування інвестиційних втрат [5].

Таким чином, розробивши ефективну інвестиційну політику, можна буде передбачити орієнтацію підприємства та зміцнити його положення на ринку, що дозволить послідовно виконувати функції з управління процесом діяльності підприємства та використовувати сучасні методи і засоби управління.

 

Список використаних джерел:

1.          Ворсовсовський О.А. Вплив внутрішніх та зовнішніх економічних факторів на фінансовий потенціал інвестиційної діяльності підприємств / О.А.  Ворсовсовський // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – №2. – С. 14–17.

2.       Бланк І.А. Управління використанням капіталу / І.А. Бланк. – Київ: Ніка-Центр: Ельга, 2000. – 651 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://library.if.ua/book/157/10277.html

3.       Небава М.І. Економіка та організація виробничої діяльності підприємства: Ч.2. Організація виробництва: [навч. посібн.] / М.І. Небава, О.О. Адлер, О.Й. Лесько – Вінниця: ВНТУ, 2011. – 131 с.: §13.4. Суть та загальні засади інвестиційної політики підприємства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://posibnyky.vntu.edu.ua/ekonomika/134.htm

4.       Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник / А.Г.Загородній, Г.Л.Вознюк. – Львів: В-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2005. – 714 с.

5.       Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: [навч. посібн.] / Л.О. Коваленко, Л.М. Ремньова. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – К.: Знання, 2005. – 485 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://library.if.ua/book/52/3807.html